Сівозміна с/г культур не позначиться на внутрішній продовольчій безпеці України

11 January, Розділ Новини, переглядів 681

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі Всеукраїнського телемарафону «Єдині новини» розповів, яких змін очікувати під час весняної посівної.

Тарас Висоцький назвав кілька факторів, що вплинули на сівозміну – це здорожчання логістики та мінеральних добрив.

За його словами, уже збільшився відсоток посівів під озимий ріпак, а навесні він зросте і щодо інших основних олійних культур – сої та соняшнику.

Як підкреслив перший заступник Міністра, зміни в структурі посівів не вплинуть на внутрішню продовольчу безпеку. Історично Україна споживає 25-30 % від того, що вирощує.

«Озимої пшениці вже посіяно вдвічі більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання. До прикладу, внутрішнє споживання кукурудзи незначне – це 7–8 млн тонн, які можна зібрати з порівняно невеликих площ. Тому сівозміна може вплинути тільки на обсяги експорту», – запевнив він.

Тарас Висоцький пояснив, чому аграрії переходять на олійні культури

Він зазначив, що наступного року урожайність може знизитися на 5%, зауваживши, що під словом «урожайність» йдеться про величину, яка збирається з гектара і її не варто плутати із показником фізичного збору врожаю. Також підкреслив, що посівні площі будуть переорієнтовані в основному на олійні культури.

«Пріоритетними в аграріїв стають олійній культури. Це вже помітно на прикладі озимого ріпаку, його площа посіву у порівнянні з попереднім роком не зменшилася. Також очікуємо збільшення площ соняшнику та сої. Хоч олійні культури мають меншу урожайність на гектар, дають менший валовий збір у вазі, але вартість їх значно вища порівняно з зерновими – у 2-2,5 рази. Тому якщо ми говоримо про фізичний збір урожаю, то прогнозуємо, що зменшення буде на рівні 10-15%. Така наша оцінка наразі», – сказав Тарас Висоцький.

Відповідаючи на запитання щодо можливого профіциту олійних культур, перший заступник Міністра наголосив, що його немає. Тому що і по олійних, і по зернових культурах, Україна експортноорієнтована.

«Міжнародний ринок готовий спожити і більші обсяги олійних культур з України. Тому те, що буде додатково вирощено, піде на експорт. Більше того, логістика по олійних культурах більш вигідна, оскільки одиниця тонн олійних культур має більшу вартість, а транспортування коштує так, як і 1 тонна зернових. Через це фермери і перелаштовуються, щоб все-таки працювати не в збиток і не в нуль, а з певною прибутковістю», – підкреслив Тарас Висоцький.

За його словами, фактично основна збитковість у с/г спостерігалася весною-літом, до відкриття «зернової ініціативи». Адже тоді була обмежена логістика й відповідно низька ціна на внутрішньому ринку через подорожчання транспортування. «З відкриттям «зернової ініціативи» по зернових культурах ми вже спостерігаємо прибутковість. Об’єми зростають, вартість логістики падає, тому прогнозуємо не лише по олійних, але і по зернових культурах, в тому числі озимій пшениці, позитивні результати в поточному році», – резюмував перший заступник Міністра.

Тарас Висоцький: Попри війну, за експортними показниками 2022-ий для України був одним із кращих за останні роки

За останні 4 місяці середньомісячний темп експорту української агропродукції фактично досяг довоєнних показників. Завдяки скоординованій діяльності аграріїв, трейдерів, міжнародних партнерів та роботі “зернового коридору” Україні вдалося за 2022 рік експортувати понад 50 млн тонн зернових й олійних культур та продуктів їх переробки. Про це зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, це дуже хороший результат, враховуючи те, що майже увесь рік в Україні тривала війна. Однак, попри це, за експортними показниками 2022-ий був одним із кращих за останні роки.

“Україна залишається одним із головних гравців на аграрному міжнародному ринку і однозначно стан виробництва та перспективи експорту с/г продукції з України впливають на міжнародні ціни. Наразі вони залишаються високими в тому числі і через продовження війни, тож перспективи до їх зниження поки що непомітні”, - зазначив Тарас Висоцький. Він додав, якщо Україна не зможе повноцінно повернути свої посівні площі та наростити обсяги виробництва довоєнного періоду, ситуація в ціновій політиці у світі в кращу сторону не зміниться.

При цьому перший заступник Міністра Мінагрополітики зауважив, що зменшення площ посіву озимих культур, на жаль, є досить суттєвими. Окрім військових дій на це вплинули також погодні умови. “Навесні аграрії готові максимально компенсувати ці не засіяні площі. Хоча, ми й розуміємо, що посівні площі все одно будуть мінімум на 20% менші до показника 2021 року. Передовсім, через продовження тимчасової окупації областей України на Південному Сході та через інтенсивне мінування російськими окупантами с/г земель на деокупованій Харківщині та Херсонщині”, - підкреслив він.

Звичайно, основний виклик для аграріїв полягає у проведенні якісної весняної посівної, адже потрібно знайти достатньо фінансових ресурсів, щоб купити насіння, дизель, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, пояснює Тарас Висоцький. Для того, щоб посівна робота навесні відбулася успішно, у 2023 році продовжено Державну програму “Доступні кредити 5-7-9”.

“Фактично аграрії були основними користувачами цієї програми у 2022 році. Вона дає можливість отримати необхідні кошти для посіву. Гроші на це у бюджеті вже виділено. Крім того, для малих агровиробників планується продовжити програму з виплати коштів за обробіток від 1 до 120 га с/г угідь та за утримання від 3 до 100 корів. Продовжено також грантову програму зі створення та розвитку садів і теплиць”, - підкреслив Тарас Висоцький.

Він підсумував, що агропромисловий комплекс - це основа української економіки: “Ми вдячні країнам ЄС, “Великої сімки” за це розуміння і спільну роботу, спрямовану на успішне відновлення аграрного сектору нашої держави”.

ІЦ УАК за матеріалами Мінагро

agroconf.org