Зберігши світове лідерство у виробництві соняшника, через блокування “зернового коридору”, Україна ризикує втратити світові ринки збуту олійної продукції

02 February, Розділ Новини, переглядів 752

За 11 місяців 2022-року, з яких – 10 Україна мужньо протистояла російській агресії, валютна виручка від експорту олійних та жирів склала $5,43 млрд, тоді як за повний 2021 рік це було $7 млрд. Зростання світових цін, які були зумовлені низкою факторів, зокрема війною росії проти України, не компенсувало нашій економіці просідання в обсягах виробництва та експорті, і ми втратили значну частку доданої вартості. Попри це нам вдалося у 2022 році зберегти світове лідерство у виробництві соняшника, яке вже кілька років поспіль залишається за Україною.

Однак війна негативно вплинула на функціонування олійно-жирового сектору України. Йдеться про повну зупинку промислових підприємств, зокрема олійнодобувних та олійно-жирових в зонах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях.

Блокування портів Чорного та Азовського морів у перші місяці війни призвело до зупинки експорту олії соняшникової та шроту. За оцінками Асоціації «Укроліяпром», у березні-квітні до 70% основних потужностей з переробки насіння соняшнику були зупинені, зокрема через неможливість поставляти олію соняшникову на експорт. Олійний сектор був вимушений у найкоротші терміни формувати нові логістичні ланцюги, вести пошуки альтернативних ринків збуту.

Переорієнтація експорту на перевезення іншими видами транспорту, зокрема залізничним транспортом значно змінила географію експорту олії соняшникової та шроту. У березні-серпні 2022 року основними країнами-імпортерами залишилися країни ЄС та Азії. Нагадаємо, що у 2020-му, 2021-му роках головними імпортерами України нашої олії були Індія, Китай, Нідерланди. Українські постачальники на цих ринках займали лідерські позиції з часткою від 50% до 80%. Тож географічна структура експорту соняшникової олії майже не змінилася, а отже, попри війну, складнощі з логістикою, ми втримали ринки збуту. У майбутньому Україна планує популяризувати соняшникову олію й охоплювати інші ринки.

Якщо в сезоні 2020/2021 (вересень-серпень) було експортовано 5,3 млн тонн олії, то в сезоні 21/22 через війну вдалося вивезти лише 4,5 млн тонн. У цьому сезоні (вересень 2022-січень 2023) вже експортовано 2,26 млн тонн олії. Але нинішнє блокування роботи «зернового коридору» з боку російських інспекторів може призвести до повторного скорочення експорту в цьому сезоні, а відповідно і виробництва олії соняшникової та шроту. Важливо відзначити, що традиційно олія завжди експортувалася морем, оскільки логістика наземного транспорту для перевезення цієї продукції неналагоджена, тому нормальна експлуатація водних шляхів вкрай важлива для експорту української олії.

Наразі ми вже спостерігаємо зменшення виробництва олійних культур. Якщо у минулому сезоні (2021/2022) це було 22,8 млн тонн, то у 2022/2023 через окупацію площ та зниження врожайності внаслідок війни позначка сягнула 17,44 млн тонн.

Однією з головних особливостей календарного 2022 року в цілому став масовий експорт насіння соняшнику з України, який досяг майже 2,746 млн тонн, у той час як до війни ми відправляли в середньому до 100 тис. тонн на рік. Основними імпортерами стали країни ЄС – понад 70%, Туреччина – понад 20 %.

Як зазначають в профільній асоціації, таке нарощування експорту насіння соняшнику має непередбачувані негативні наслідки для галузі. Це може призвести до зупинки олійнодобувних підприємств, катастрофічного скорочення виробництва олії соняшникової, яка віднесена до соціально значущої продукції, втрати світових ринків збуту продукції з високою доданою вартістю, скорочення робочих місць та надходжень до держбюджету, що є неприпустимим.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України створена робоча група, яка розв'язує проблеми безперебійної роботи агро підприємств в умовах відключень електроенергії, зокрема й олійно-жирового сектору. Наразі розглядається питання внесення підприємств галузі до об’єктів критичної інфраструктури з метою налагодження їхнього нормального функціонування.

ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики

agroconf.org