- Микола Сольський закликав ЄС допомогти Україні провести весняну посівну
- Мінагро проводить опитування щодо посівної кампанії
- "Ми зібрали на 40% менше від торішнього врожаю" ― Леонід Козаченко
- Цьогорічна посівна буде на 25% дорожчою за минулу
- Фінанси для агробізнесу
Весна скоро: які виклики стоять перед аграріями і яких цін на городину чекати українцям
Експерти розповіли про перспективи посівної-2023 та цін на ранні овочі та фрукти.
Наближається весна, стартує нова посівна кампанія.
Виклики для аграріїв
Перед аграріями постануть дві головні проблеми: логістика та фінансування посівної весняної кампанії.
“Ми маємо уповільнення роботи зернових коридорів, спостерігаємо значні темпи нарощення рухомого складу на залізничних коліях, завантажених зерном, кількість вагонів у корках на 13-ти переходах у західному напрямку. Спостерігаємо певне зменшення кількості навантаження зерна, орієнтованого на експорт, відповідно знижується ціна”, — пояснює Павло Коваль, гендиректор Української аграрної конфедерації.
Таким чином, продовжує він, маючи проблему з логістикою, перед фермерами й аграрними підприємствами знову постає питання: які обсяги хліба виробляти, яка має бути структура та яка економічна доцільність.
Інше питання — з якими фінансовими ресурсами доводиться входити у весняну кампанію.
“Економічна ситуація в аграріїв надзвичайно складна. Практично три кампанії у 2022 році аграрії провели на своїх запасах минулих років — весняну-22, збиральну-22 і посівну кампанію озимих. Практично вимиті оборотні кошти аграрних підприємств”, — каже Коваль.
Інструмент кредитування “5-7-9” дав певний ефект, зауважує спікер. Проте не всі аграрії змогли ним скористатися з різних причин.
Ціни на городину
Незабаром на прилавках з’являться молоді овочі та фрукти, та ціни на них можуть відчутно “кусатися”, особливо, вітчизняного виробництва.
“Перебої з електричною енергією, дизель-генератори, що стоять у парниках, однозначно будуть натягувати ціни. І це якщо не буде чергових блек-аутів”, — каже економіст Олег Пендзин.
Друга категорія овочів та фруктів — імпортні.
“Вони надійдуть з Туреччини, Єгипту, Ізраїлю, Польщі… Відповідної якості, без смаку, як на мене”, — ділиться Пензин.
Своє смачніше, однак чимало парникових господарств закрилося, продовжує економіст, бо, по-перше, впали доходи населення, а якісний парник не витримує цінової конкуренції, а по-друге, ворог знищив господарства на сході країни й півдні.
ІЦ УАК за матеріалами Comments.ua
agroconf.org
