- Зеленський і Гутерреш підтримали необхідність продовження «зернової угоди»
- Гуттереш призначив нового координатора Чорноморської зернової ініціативи
- Зернову ініціативу продовжено на 120 днів
- За 9 днів зернового коридору з українських портів вийшло 12 суден
- З портів Великої Одеси вийшов перший караван з українським збіжжям
Робота зернового коридору: перемовини про продовження тривають з ООН та Туреччиною
Подробиці Українському радіо розповів Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.
В ефірі українського радіо ведучий інформаційно-аналітичної програми Українського радіо "Сьогодні вдень" Роман Коляда говорив з гостем про зернову угоду, яка дозволила продовжити експорт українського збіжжя всім, хто його потребує. Як з'ясувалося, "Житниця світу" - це не просто метафора. Україна дійсно годує збіжжям: і фуражним зерном, і зерном, з якого безпосередньо готують хліб дуже багато країн світу.
У Стамбулі 17 листопада 2022 року Україна, Організація Об’єднаних Націй і Туреччина домовилися про продовження «Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море» ще на 120 днів. Вона почала роботу 22 липня 2022 року, а перше судно з українським продовольством вийшло з порту Одеси 1 серпня. Наразі угода діє до 19 березня 2023 року.
Станом на 14.03.2023, за допомогою "Чорноморської зернової ініціативи" було експортовано 24,3 млн тонн продовольства з України. Кукурудзи було експортовано 49% від усіх вантажів, пшениці - 27% і соняшникової олії - 5%. Ще 18% було вивезено іншої продукції.
Найбільше продовольства купили в рамках даної ініціативи: Китай - 5,2 млн тонн, Іспанія - 4,2 млн тонн і Туреччина - 2,7 млн тонн.
Згідно з даними Мінагрополітики, Україна під час війни вивезла 68,7% (або 2/3) продовольчої продукції саме за допомогою портів. Тож, дана зернова угода потрібна як Україні, яка не може експортувати такі обсяги зерна й іншої продукції виключно наземними видами транспорту, так і світу, щоб стабілізувати глобальні ціни на продукти харчування.
Ходили судна з українським зерном, і рухалися всім світом, у той час як росія намагалася всіляко цю зернову угоду саботувати. Огляд суден відбувався уповільнено, вишуковувалися черги у понад 150 кораблів.
Перше питання ведучого до пана Козаченка було стосовно того, чи може бути дана угода пролонгована.
"Ну я думаю, що все-таки вона буде продовжена. Звичайно, для цього потрібно докласти багато зусиль.
А якщо цього продовження не відбудеться, то у нас виникнуть великі проблеми", - зазначив Леонід Козаченко.
Крім того, президент УАК нагадав, що зараз на порядку денному стоїть питання, чи сіяти, чи ні.
Існує багато проблем, і фермери знаходяться в скрутному становищі. Навіть великі агрохолдинги не в змозі адекватно планувати свої продажі та операційну діяльність через невизначеність з роботою Чорноморської зернової ініціативи.
До того ж, на внутрішньому ринку України виникають питання щодо непрозорості формування черги у зерновому коридорі для проведення інспекції.
Леонід Петрович нагадав, що нещодавно це питання піднімала УЗА.
Також президент Української аграрної конфедерації зазначив, що у переговорах щодо роботи зернового коридору мають брати участь не тільки Туреччина й ООН. Чинити політичний тиск на росію мають і ті країни, які страждають від дефіциту продовольства чи ті, для яких українське продовольство має стратегічне значення.
У першу чергу мова йде про країни Азії й Африки.
Наступне запитання від ведучого Українського радіо Романа Коляди цікавить багатьох: "Чи можуть бути залучені до зернової ініціативи порти Миколаєва?"
Леонід Козаченко сказав, що ми всі цього хочемо та чекаємо, проте на даний момент ймовірність такого рішення досить низька.
Не секрет, що лівий берег Дніпра досі контролюється російськими воєнними злочинцями, і через це існує загроза постійних обстрілів терміналів Миколаївської області.
Не варто забувати також про замінування прибережної зони й акваторії. Без розмінування та створення коридору рух цивільних суден з миколаївських морських портів неможливий.
Далі прозвучало не менш поширене запитання: "Чи може бути розширений перелік дозволених товарів для експорту в межах Чорноморської зернової ініціативи?" Мова перш за все йде про металопродукцію, хімічну продукцію та промислову продукцію.
Леонід Козаченко зауважив, що росія у переговорах ставить досить жорсткі вимоги. Тож, якщо ми вимагатимемо розширити перелік експортованої продукції, росія також вимагатиме зняття санкцій і можливість експорту своєї аналогічної продукції через Чорне море.
І ми прекрасно розуміємо, що вона на цьому заробить набагато більше, ніж ми.
Тож, президент Української аграрної конфедерації резюмував, що зараз для нас пріоритетом є безстрокове продовження угоди та нормальне функціонування зернового коридору без затягування перевірок.
Наостанок експерт додав, що за сприятливих умов експорт аграрної продукції у 2023 році може зберегтись на тому ж рівні, що й у 2022 році.
ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо
Додаток
Розмір
ЧЗІ - пересування суден.png
502.79 КБ
agroconf.org
