- Аграрії назвали основні ризики законопроекту про обіг ГМО
- Регулювання сфери ГМО в Україні потребує осучаснення з урахуванням європейського досвіду, - Мінагрополітики
- Створено Робочу групу з питань біобезпеки при використанні генетично модифікованих організмів в системі АПК
- ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
- ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
Тарас Висоцький: ГМО - це питання біологічної безпеки, і компромісів тут бути не може
Впорядкувати вирощування ГМО культур в Україні має Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» (№ 5839), проект якого обговорили учасники круглого столу, організованого Комітетом ВРУ з питань аграрної та земельної політики.
Участь в обговоренні також взяли представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, аграрні громадські організації, виробники агропродукції та інші.
Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький наголосив, що вже зараз необхідно створити відповідний реєстр та систему контролю вирощування ГМ культур, щоб чітко володіти інформацією щодо обсягів та площ їх виробництва. Найбільше це стосується сої.
“Треба чітко зрозуміти переваги продукції без ГМО на світовому ринку. Зокрема, це стосується вирощування генно-модифікованої кукурудзи. Позиція Мінагрополітики - не дозволяти її вирощування та будь-який обіг на території України. Що стосується цукрового буряку і ріпаку (в Україні за інформацією учасників ринку все ж таки є досвід культивування цих ГМ культур), то наша пропозиція - відтермінувати заборону їх вирощування мінімум на вісім років: три - до старту закону, а потім - ще п'ять перехідних років”, - зазначив перший заступник Міністра.
За словами першого заступника Міністра агрополітики Тараса Висоцького, Міністерство спільно з представниками Європейського Союзу, народними депутатами та стейкхолдерами доопрацювали законопроект, врахувавши більшість зауважень та застережень.
“Фактично наша країна зробила вибір і чітко прямує у напрямку ЄС. Тому всі зміни та реформи відбуваються також у цьому ключі. І аграрний сектор працюватиме по встановлених в ЄС правилах. Звісно, буде певний час для їх впровадження, діятимуть перехідні положення, можливо інші аспекти. Що стосується ГМО, то це питання біологічної безпеки і жодних компромісів тут не буде. І всі питання в цій сфері необхідно врегулювати до моменту вступу України до ЄС”, - наголосив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Головною метою законопроекту є виконання зобов’язань України за Угодою про Асоціацію між Україною і їхніми державами-членами. Разом з тим, він проводить комплексний перегляд існуючого регулювання у сфері ГМО, у тому числі в частині державного контролю за обігом ГМО, імплементувавши в законодавство України європейські правила регулювання сфери ГМО. Також законопроект сприятиме детінізації ринку обігу ГМО та створенню зрозумілих і прозорих правил для ведення бізнесу, пов’язаного з генномодифікованими організмами.
Довідково:
Проект Закону України “Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки”, реєстр № 5839 від 05.08.2021 було прийнято парламентом за основу 16 листопада 2022 року.
Основні положення законопроекту передбачають:
- розмежування повноважень органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО;
- удосконалення системи оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнього природного середовища;
- запровадження повноцінного регулювання генетично-інженерної діяльності в замкненій системі;
- запровадження європейських механізмів державної реєстрації ГМО та створення єдиного реєстру ГМ-джерел (в чинному Законі три реєстри: ГМО, генетично-модифікованих сортів рослин та харчових продуктів);
- запровадження поняття післяреєстраційного моніторингу та простежуваності;
- удосконалення вимог до маркування ГМ-продукції;
- посилення державного контролю на всіх етапах поводження з ГМО (створення, випробування, виробництва/вирощування, обігу і маркування), а також встановлення відповідальності за порушення законодавства у цій сфері.
ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики
agroconf.org
