- Україна пропонує створити державну структуру, яка координуватиме гуманітарне розмінування
- Розмінування сільськогосподарських земель потребує координації дій усіх учасників, - Денис Башлик
- На повне розмінування земель знадобиться десять років - Мінагро
- Експерти обговорили проблему розмінування та очищення сільськогосподарських земель
- Застосування пестицидів в Україні: правове регулювання
Забруднена вибухонебезпечними предметами територія України майже сягає площі Румунії – керівник підприємства Укроборонпрому
Українські землі заведено вважати одним із найцінніших ресурсів нашої держави, що носить найменування аграрної. В умовах сьогодення цей потенціал знаходиться під загрозою, адже значна частина території країни є замінованою, а мільйони українців живуть фактично під дамокловим мечем. Нове “звання” найбільш замінованої країни світу також несе за собою негативний вплив на посівну, а відтак – на експорт зерна та голод в Україні й поза її межами.
Гуманітарне розмінування стало одним із важливих напрямків діяльності державного концерну “Укроборонпром”. Українські сапери обстежують й знешкоджують тисячі мін і нерозірваних боєприпасів – задля того, щоб зберегти життя людей, відновити звичні масштаби підприємницької діяльності, підтримати економіку України та світову продовольчу безпеку.
Детальніше про виклики аграрного сектору, спричинені російською агресією, розширення комунікації з населенням, а також про інновації та винахід у формі “олівця” – в інтерв’ю для #Букв розповів керівник підприємства “Укроборонпрому”, що займається гуманітарним розмінуванням – Володимир Коваль.
Джерело: “Укроборонпром”
Насамперед, чи можете Ви навести наочний приклад, який дозволяє порівняти масштаб забруднення вибухонебезпечними предметами в Україні сьогодні?
Підсумкових оцінок ще немає, бо бойові дії тривають. Втім, інтенсивність бойових дій і обсяги забруднення вибухонебезпечними предметами – безпрецедентні. Вважається, що йдеться приблизно про 30% території країни або близько 200 тис. кв. км (станом на осінь 2022 року, ймовірніше за все, станом на зараз показники змінилися у бік збільшення).
За масштабом площа забруднених земель в Україні сягає практично площі Румунії. Або майже вдвічі більша за Болгарію чи Грецію. На жаль, очищення України від вибухонебезпечних предметів може затягнутися не на один десяток років. Хорватію, наприклад, розміновували близько 10 років. А там вся територія трохи більша за 56 тис. кв. км. Підкреслю, що остаточні дані ми отримаємо вже тоді, коли війна закінчиться.
Які пріоритети розмінування є сьогодні? З якими головними викликами, насамперед для українських аграріїв, ми увійшли у 2023 рік?
Наш пріоритет – за допомогою інновацій прискорити очищення територій. Якщо ми будемо використовувати старі методи, процес триватиме щонайменше 10 років. Тому працюємо всі разом: іноземні партнери, міжнародні гуманітарні фонди, МВС, ДСНС, Міноборони, Міністерство реінтеграції та Мінекономіки. Україна потребує створення окремого сектору гуманітарного розмінування, а це – величезні технічні та фінансові ресурси.
Щодо аграріїв. Коли ми говоримо про 30% замінованих територій, то треба розуміти: значною мірою йдеться про сільськогосподарські землі. Що це означає? Аграрії не можуть розпочинати посівну, бо не мають права наражати своїх працівників на небезпеку. Отже, Україна не сіє, а значить, не збирає врожай і, відповідно, його не продає. Додається й те, що історичні шляхи вивозу зерна заблоковано. Тому вартість логістики зросла в рази. Раніше довезти зерно до порту коштувало $30/т, а зараз це до $200/т. Це вже дещо інша історія, але вона також прямо впливає і на аграрний сектор, і на обсяги українського експорту.
Джерело: “Укроборонпром”
Можете розповісти, які боєприпаси є найнебезпечнішими для знешкодження? Чи є ті, які ми не можемо належно знешкодити через брак необхідного устаткування?
Абсолютно всі боєприпаси є небезпечними. Однак з мінами, налаштованими на самознищення, працювати найскладніше. Частішають випадки застосування мін у пластмасових корпусах, проти яких металошукач – малоефективний. З ними непросто вже на етапі пошуку. Щодо усіх видів боєприпасів ми маємо відпрацьовані алгоритми розмінування – безпечні для саперів.
Акцентуючи на ретельності та тривалості процесу розмінування, скільки часу та сил займає, наприклад, очищення одного гектара?
Точних розрахунків ще немає. Все залежить від того, наскільки територія забруднена вибухонебезпечними предметами, від рельєфу, рослинності на території, вологості землі та багатьох інших факторів.
Але процес розмінування можна прискорити завдяки більш тісній взаємодії з аграріями. Наприклад, у них на балансі може бути певне обладнання, у тому числі й дрони. Воно активно використовується у сільгоспвиробництві. Те ж саме обладнання можна застосовувати й для виявлення замінованих ділянок. Звичайно, ми прагнемо залучити аграріїв до процесу розмінування. Проблема полягає у тому, що сільгоспвиробник часто просто не бачить у цьому сенсу. Собівартість розмінування одного гектара – незрівнянно вища за ціну чистої від мін ділянки відповідного розміру.
Чого бракує Україні для повного гуманітарного розмінування? Насамперед, чи виділяють належну допомогу з державної скарбниці?
Першочергово хотіли б зазначити, що це не допомога, а виділення коштів і це дуже великі кошти, яких зараз недостатньо для повного очищення території України. Також ані влада, ані державний чи приватний сектори не були готові до масштабів проблеми замінованих земель, забруднення вибухонебезпечними предметами, з якими ми зіштовхнулися.
Ми хотіли б залучити якнайбільше міжнародних партнерів та донорів для пришвидшення розмінування, адже розв’язати проблему розмінування Україна може тільки разом з міжнародними партнерами.
Джерело: “Укроборонпром”
За відсутності в Україні необхідного обладнання, станом на сьогодні, якою є перспектива розмінування країни? Скільки часу знадобиться та про які суми можемо говорити?
Знову-таки варто усвідомити, що розв’язати проблему розмінування ми можемо лише разом із міжнародними партнерами. По-перше, це шалені кошти. По-друге, жодні структури не були готові до масштабів проблеми замінованих земель, з якими ми зіштовхнулися. Зрештою, концерн зможе значною мірою задовольнити потреби сектору гуманітарного розмінування. Але знову хочу підкреслити необхідність налагодження взаємодії між усіма зацікавленими сторонами, побудови відповідних бізнес-процесів тощо.
З отриманням належної підтримки від міжнародних партнерів, як зміняться цифри щодо тривалості розмінування?
Як я вже наголошував, ми поки що не маємо навіть актуальних оцінок щодо площі замінованих ділянок. Тому будь-які прогнози щодо тривалості розмінування я вважаю досить умовними. Якщо ми отримаємо належну підтримку, ми зможемо пропорційно пришвидшити усі наші процеси.
Гарна новина у тому, що в Україні вже сформована певна технологія розмінування. Наші спеціалісти мають багаторічний досвід співпраці з ООН, визнані і акредитовані на світовому рівні. Наприклад, на кожному об’єкті спочатку ми завжди проводимо нетехнічне обстеження – за допомогою квадрокоптерів та людських ресурсів. Відбувається опитування місцевих мешканців: чи були обстріли, чи велись бої, де саме тощо. Ділянки для подальших етапів розмінування визначаються лише після аналізу отриманої інформації. Ніщо не може замінити людський досвід та відповідну освіту.
До речі, ми готуємо відповідних фахівців своїми силами, маючи відповідну ліцензію Міністерства освіти. Але потім на завдання підготовлені нами кадри йдуть майже повністю в іноземному технологічному спорядженні. Також в Україні поки що не виробляються машини, що використовуються для розмінування. Поле для діяльності – неосяжне, роботи ще дуже багато.
На своїх ресурсах Ви зазначаєте про пошук та розробку варіантів швидкого розв’язання даного питання. Ви маєте на увазі розв’язання проблеми з обладнанням, чи впровадження інновацій?
Загалом ми працюємо у трьох векторах. З одного боку, це винахідництво, з іншого – пошук шляхів здешевлення старих розробок, покращення їх характеристик, вихід на серійне виробництво. І, нарешті, просування наших проєктів, пошук та завоювання нових ринкових ніш. Це не завжди легко. Наведу приклад. В нас є чудовий винахід, який ми називаємо “олівець”. Він випалює вибухову речовину, не викликаючи детонації. Наразі він є тільки у користуванні підприємства “Укроборонпрому”. Ми його промотуємо, рекламуємо, але поки що замовника на серійне виробництво немає.
Також ми всебічно підтримуємо всіх, хто займається розробкою обладнання та зацікавлений у пошуку відповіді на виклики галузі. Слід зауважити, що у партнерів – Фонду стартапів, Київської школи економіки, Мінцифри – є діючі програми з підтримки розробок. Ми активно ділимося досвідом на різноманітних заходах. Спільно провели навчальний чотириденний буткемп, де познайомили з роботою демінерів з повним циклом роботи з розмінування. Також нещодавно пройшла конференція “Рух мінним полем”, де спільно з партнерами обговорили стан ринку гуманітарного розмінування, плани його гравців, фінансування робіт з очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів, питання координації та взаємодії з органами влади тощо. Одним із найцікавіших етапів конференції стала презентація інноваційних рішень з розмінування. Наприклад, було запропоновано очищувати території від вибухонебезпечних предметів за допомогою повітряних і наземних дронів, які, зокрема, застосовують у роботі виріб одного з підприємств концерну.
Джерело: “Укроборонпром”
Насамкінець, давайте вкотре акцентуємо на наслідках, спричинених замінуванням. Уявімо, що процес розмінування зупинено. Якої катастрофи може зазнати Україна вже через 5 років? До чого доведеться неминуче пристосуватися?
Головна загроза – це коли міни забирають людське життя. Наголошую, що роботи з розмінування треба проводити швидко. Адже, через вплив погодних умов, всі вибухонебезпечні предмети все глибше та глибше занурюються у землю. Тому з часом виявити їх та знешкодити стає складніше, довше та відповідно дорожче. Крім того, увага людей до мінної небезпеки з роками неминуче зменшується. З точки зору психології це легко пояснити – людина не може жити у постійному напруженні. Але загроза від вибухонебезпечних предметів нікуди не зникає. Тому потрібно значно розширювати комунікації з населенням та вчити українців правилам мінної безпеки, розповідати, як жити у нашій новій воєнній та повоєнної реальності. Також важливо систематично комунікувати з людьми щодо правильного поводження з вибухонебезпечними предметами.
На жаль, далеко не всю територію України повністю розміновано навіть після Другої світової. Потрібна сумлінна, системна праця з розмінування, яка поступово зробить безпечним кожен метр наших нив, лісів, шляхів тощо. Треба залучати до неї усі зацікавлені сторони, чим ми і займаємося.
https://bykvu.com
