- Вся Україна сіє
- До сівби ярих культур приступили вже 18 областей України
- Весняна посівна-2021: В Україні посіяно 853 тис. га ярих зернових і зернобобових культур
- Посівна-2019: Аграрії в 7 областях розпочали сівбу цукрових буряків
- Запорізькі аграрії планують зібрати 2,2 млн. тонн зерна
Павло Коваль розповів про проблеми посівної
Генеральний директор Української аграрної конфедерації в ефірі головного незалежного інформаційного майданчика півдня України «Media Center Ukraine – Odesa» розказав про старт посівної кампанії та з якими проблемами стикнулися аграрії, про експорт агропродукції і про вкрадене зерно та відшкодування збитків.
До сівби ярих культур на контрольованій Україною території приступили всі області. Першими розпочали весняні роботи південні області України.
Господарствами посіяно вже понад 500 тис. га зернових та зернобобових. Це в основному - ярі пшениця та ячмінь, горох, овес.
Також вже деякі області розпочали сівбу цукрових буряків і соняшника.
"Ми розуміємо, що умови, в яких ми працювали 2022 рік. Тож це внесло свої корективи у 2023 році щодо структури посівних площ в рамках окремих підприємств, цілих областей і навіть у рамках всієї України.
Очевидно буде зростання частки посівів більш рентабельних культур на гектар. Зокрема аграрії планують сіяти менше зернових, особливо - кукурудзи, але збільшити площі під соняшник, соя та можливо - ріпак, які потребують менших логістичних витрат.
Прогнозовані площі зернових та технічних культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території будуть складати десь близько до 20 млн га, і скоріше за все, будуть трохи меншими за минулорічні, але не суттєво.
Основні причини цього - тимчасово окуповані території, зони ведення бойових дій, економічна неспроможність аграріїв і звісно - замінування та забруднення вибухонебезпечними пристроями значної території земель в Україні, в тому числі й ріллі", - зазначив Павло Коваль.
Також ведуча поцікавилась, чи варто очікувати дефіцит деяких продуктів в Україні.
На що генеральний директор УАК відповів: "Ні не варто очікувати дефіциту по основних культурах для нашого споживання. Зменшення виробництва відіб'ється виключно на обсягах експорту.
Зокрема спостерігається збільшення площ під гречку й овес. Крім того, аграрії Одещини та західних областей збільшують площі під овочі, зокрема під моркву та цибулю, щоб зменшити обсяги імпорту та стабілізувати ціни на овочі".
Щодо експорту, то, як зазначив експерт, пропускна спроможність зернового коридору із-за дій росії залишається низькою, через що ми втратили частки на багатьох ринках. Наприклад, критично зменшились поставки української продукції до Ємену та Індонезії.
Не змінилася в кращу сторону статистика кількості проходжень суден за добу. Маємо показник у 2,8. Загалом за останні три місяці функціонування Коридору кількість проходження суден за добу через Босфор стабільно коливаються в діапазоні менше 3, замість 6-7 можливих.
"Тобто ми могли б експортувати через порти вдвічі більше продовольства, якби не саботаж рф", - зазначив Павло Коваль.
Станом на 3 квітня 2023 р. загальна кількість відправок у межах Чорноморської зернової ініціативи становить 26,8 млн тонн агропродукції, (864 судна), з яких кукурудзи відвантажено – 50%, пшениці – 27%, соняшникової олії – 5%, соняшникових шротів – 5%, інше – 12%.
Пан Коваль також відповів на запитання щодо вкраденого зерна.
За його словами на сьогодні нема ще точних оцінок скільки зерна було вкрадено.
І як мінімум, можна розділити це питання на два. У першому випадку дійсно відбулася класична крадіжка зерна із зерносховищ українських агрохолдингів і фермерів. Вони зазнали прямих збитків внаслідок крадіжки готової продукції, обладнання і с.-г. техніки.
Ми пам'ятаємо оцінку Мінагрополітики ще з минулого літа. Тоді представники влади говорили про вкрадені 500 тис. тонн зерна. І це було зерно переважно врожаю 2021 року.
Тож, поки немає чіткого механізму відшкодування збитків для бізнесу, Павло Коваль порадив аграріям збирати всі можливі докази руйнувань і грабежів, та з ними звертатись у поліцію та до суду, щоб ці злочини росіян і колаборантів вже були десь зафіксовані.
Але з іншої точки зору можна казати і про крадіжку зерна росією в України, коли колаборанти чи громадяни під примусом розправи продовжують господарську діяльність, а росія присвоює це зерно, вирощене на тимчасово окупованих територіях. Це збитки державному бюджету України та втрачені можливості.
Нещодавно колаборант Балицький заявив, що вони від імені росії мають плани експортувати 1 млн тонн зерна майбутнього врожаю. А це тільки частина Запорізької області. А ще ж є частково чи повністю тимчасово окуповані Донецька обл., Луганська обл., Крим...
Тож, відритим залишається питання, чи вдасться Україні, як суб'єкту, стягнути за це гроші у РФії.
Повний виступ дивіться на Ютубі за посиланням
ІЦ УАК
agroconf.org
