- Прем’єр Польщі анонсував заходи для обмеження ввезення українського збіжжя, а у Болгарії аграрії блокують прикордонні переходи через безмитне ввезення зерна з України
- Прем'єр-міністри Польщі та Румунії просять ЄС створити механізм відстеження експорту зерна з України
- ЄС надасть 56 млн євро фермерам Румунії, Болгарії та Польщі через наплив зерна з України
- У Болгарії фермери вимагають заборонити імпорт українського зерна
- У Польщі фермери поновили протести, у тому числі через експорт зерна з України
Румунські фермери вимагають заборони на ввезення зерна з України та погрожують загальнонаціональними протестами, а Словаччина заявила про виявлення української пшениці з пестицидами
Румунські фермери погрожують розпочати 7 червня масштабну загальнонаціональну акцію протесту, якщо влада не заборонить транзит та імпорт зерна з України на період з 15 червня 2023 року до 15 березня 2024 року, повідомляє Альянс сільського господарства і співробітництва (ААС).
"Як захід щодо захисту діяльності фермерів і агропродовольчого сектора ми просимо президента Клауса Йоганніса, прем'єр-міністра, голів (місцевих партій PNL і PSD – ІФ-У) Ніколає Чуке і Марселя Чолаку, (міністра сільського господарства) Петре Даеа представляти інтереси Румунії жорсткіше і вжити всіх юридичних кроків і дипломатичних заходів, які запроваджуються для заборони транзиту та імпорту сільгосппродукції з України в період з 15 червня 2023 року по 15 березня 2024 року", - цитує ААС adevarul.ro.
Альянс зазначає, що сільськогосподарський ринок "сильно порушений на шкоду румунським фермерам". Він стверджує, що 2023 року більшість аграріїв будуть змушені закрити свої ферми через високі витрати на вирощування сільгоспкультур, і перспектива реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість, "навіть за хороших умов виробництва їх не врятує".
У зверненні АСС наголошується, що сума в EUR10 млн, виділена Європейською Комісією Румунії для пом'якшення збитків, є незначною. "Ці кошти максимум можуть бути переспрямовані на відновлення, бодай частково, дорожньої інфраструктури, пошкодженої інтенсивним транзитом українських товарів", - упевнені в АСС.
Організації - члени Альянсу сільського господарства та співробітництва - AAC, Національна федерація PROAGRO, Ліга асоціацій сільськогосподарських виробників із Румунії - LAPAR, Спілка національного відділення кооперативів в овочевому секторі - UNCSV та Форум професійних фермерів і переробники з Румунії - FAPPR сумарно вирощують сільгоспкультури та займаються тваринництвом на більше ніж 4,7 млн га. У його лавах понад 56,5% зайнятих в агросекторі та 20% харчової промисловості Румунії.
У Польщі, а також у Словаччині, Чехії, Угорщині, Румунії та Болгарії минулого тижня відбулися акції сільгоспвиробників, які протестують проти збільшення постачань зерна з України, на яке Брюссель тимчасово скасував мита.
У Словаччині призупинили молотіння партії української пшениці вагою 1500 тонн після того, як аналізи показали підвищену концентрацію в ній пестицидів.
Про це як повідомляє SME, в середу заявив виконувач обов’язків міністра сільського господарства Словаччини Самуель Влчан.
Міністр нагадав, що ще в липні 2022 року розпорядився посилити контроль за імпортованим українським зерном.
"Ще до того, як ми почали пломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, було перехоплено відносно великий зразок українського зерна, і три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили наявність підвищеного вмісту залишків пестицидів", – заявив він.
За словами Влчана, до кінця тижня влада Словаччини отримає результати перевірки пшениці на предмет того, чи можуть залишки пестицидів у ній впливати на здоров’я людини.
Партію української пшениці, в якій знайшли підвищений вміст пестицидів, мололи на одному з найбільших млинів у Словаччині, додав урядовець. Решту зерна, що лишилось – а це 1500 тонн, – використовувати не будуть.
Влчан не уточнив, скільки зерна з нібито перевищеним вмістом пестицидів уже було перемелено.
Нагадаємо, Угорщина посилить контроль за зерном з України, у Польщі заявили, що припинять возити зерно з України мінімум до липня
ІЦ УАК за матеріалами Інтерфакс-Україна та ЄП
agroconf.org
