- Адаптація українського законодавства до європейського відкриє можливість експорту свинини на ринки ЄС, - Тарас Висоцький
- Україна отримала 154 нотифікацій щодо зернових за 2021: з них — 1/3 від Індонезії
- Названо ТОП-3 країн, які найчастіше скаржаться на українське зерно
- У Держпродспоживслужби новий керівник
- Надходження нотифікацій до України торік зросла в рази.
У 2023 році збільшилась кількість нотифікацій на агропродукцію України
У 2023 році за 4 місяці нотифікацій на агропродукцію України надіслали більше, ніж за весь 2022 рік.
За 4 місяці 2023 року українській агропродуції (а це не лише зерно, а й можуть бути, крупи, горіхи, і так далі), вже надіслали 13 нотифікацій. У 4 з них йдеться про плісняву, 5 — сальмонела, 2 нотифікації з приводу наявності хлорперіфоса і 2 — по мікотоксинам.
Про це розповіла т. в. о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко в інтерв’ю на Ютуб-каналі Latifundist.com.
По мікотоксинах був випадок з Іспанії. Решта — Польща і Словаччина. Це перші країни перетину кордону. І саме вони проводять заходи з контролю.
«Я розумію, чому ці випадки викликали занепокоєння у ЄС, там по хлорперіфосу нульова толерантність, а що стосується України, у нас законодавство в процесі наближення до європейського, у нас є зареєстровані агрохімікати, пестициди, які містять відповідно дозволену активну речовину хлорперіфос. Яким чином компетентними відповідними органами було виявлено цю речовину, раніше вони її не виявляли? Можливо щось змінилося. Судити зарано, проводиться розслідування»,— говорить Ольга Шевченко.
За її словами, у ході розслідування з’ясовують, звідки продукція їхала, відслідковуються документи умов зберігання, транспортування, виробництва, тощо.
Вона зазначає, що до 23 року статистика нотифікацій була зовсім інша.
«У 2021 році ми мали 15 нотифікацій по кормовій і харчовій групі. Більшість стосувалась плісняви, був випадок, коли фіксували сальмонеллу в крупах. У 2022 році, у військовий час, було сім повідомлень: у чотирьох випадках фіксували плісняву та тричі виявляли сальмонелу. Це могло бути не обов’язково зерно, а, наприклад, висівки. Пліснява виникає через неналежні умови транспортування чи зберігання. Сальмонелла проникає через зовнішнє середовище. Ми пам’ятаємо черги вантажівок та вагонів на кордоні, які стояли по місяцю і більше. Причин було достатньо»,— розповідає Ольга Шевченко.
Очільниця Держпродспоживслужби говорить, що зараз зарано робити якісь висновки стосовно збільшення кількості нотифікацій, всі причини і наслідки потрібно ретельно розслідувати.
https://elevatorist.com/
