- Питання із нашим збіжжям остаточно вирішиться після завершення бойових дій - Леонід Козаченко
- В Україні потрібно створити Державний земельний банк
- Є політичне бачення, а є політичне рішення – Леонід Козаченко
- Чи можливий референдум щодо ринку землі?
- Результати реформ в АПК є, але через некомплексний підхід маємо певні прорахунки – Козаченко
Нам вдасться зрештою дотиснути рф, і продовжити домовленості про морський експорт української сільгосппродукції - Леонід Козаченко
Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко наголошує, що росія воює з Україною у різних площинах. Є власне поле бою, є інформаційна та дипломатична війна, є й економічна.
"Тож дивуватися з того, що країна-агресор зриває ті ж зернові угоди – точно не доводиться. Дивує скоріше те, що є чимало країн, які не тиснуть на рф, щоб вона змінила свою позицію. Умови, які вона виставила для продовження зернової угоди, апріорі не можна виконати. Ніхто не розблоковуватиме її закордонні активи, не дасть доступ до SWIFT, що дозволить вивести свої кошти з іноземних банків та торгувати по всьому світу, – вважає експерт. – Не витримують критики також "аргументи" рф, що ми нібито використовуємо морський коридор, щоб запускати дрони по кораблях агресора, які перебувають у тимчасово окупованому Криму. У нас вистачає інших місць, звідки ми можемо проводити такі запуски. Ми не стали б так підставлятися".
Тож це – просто війна, констатує Леонід Козаченко. Причому війна не лише проти України, а й проти всього світу.
"Ми забезпечуємо себе продовольством. У нас його приблизно вдвічі більше, ніж ми можемо спожити. А деякі країни – африканські, азіатські – відчувають гострий дефіцит. Тому відповідний український експорт є вигідним і нам (приплив валюти), і їм (усунення загрози голоду). Не вигідним він є лише росії, якій взагалі не вигідна незалежна і сильна Україна. Саме про це – всі дії агресора. Включно зі зривом зернової угоди", – пояснює президент УАК.
На його думку, нам вдасться зрештою дотиснути рф – і продовжити домовленості про морський експорт української сільгосппродукції. У тому числі тому, що до цього залучатиметься все більше країн.
"Скоріш за все, все стане відомо протягом наступного тижня. Серйозною підмогою було б входження у переговори чи хоча б просто тиск на росію з боку Китаю та Індії, які також є одними з покупців українського продовольства, – зазначає Леонід Козаченко. – Хоча Китай забезпечив себе сировиною на три роки, створив резервний фонд продовольства, ймовірно, знаючи про плани рф напасти на Україну, але запаси тануть, війна затягується. І Пекін має бути зацікавлений і у нормальному експорті з України, і взагалі у завершенні війни, яка заважає і йому нормально торгувати. Отже, слід залучати саме Китай та Індію, які не перебувають у конфронтації з рф, але мають на неї серйозний вплив. І відновити угоду хоча б у тих рамках, у яких вона діяла до того, як країна-агресор розпочала блокування. Хоча нам би, звісно, не завадило й розширення домовленостей – і на інші види продукції, і із залученням не лише портів Великої Одеси".
ІЦ УАК за матеріалами Comments.ua
agroconf.org
