- ЧАСТКОВЕ ВІДНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПІСЛЯ ЗНИЩЕННЯ ДАМБИ КАХОВСЬКОЇ ГЕС КОШТУВАТИМЕ БЛИЗЬКО 4,5 МІЛЬЯРДА ЄВРО
- ЧЕРЕЗ ПІДРИВ ДАМБИ КАХОВСЬКОЇ ГЕС ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ ВТРАТИЛА 92% ЗРОШУВАЛЬНИХ СИСТЕМ – ЕКСПЕРТ
- "Це втрата не лише для фермерів": які наслідки підриву Каховської ГЕС для аграрного бізнесу в Україні
- На базі Української аграрної конфедерації ми запустили процедуру, якої в Україні ще не було - Павло Коваль
- Нам не потрібно зациклюватись на євроринку, але це планка стандарту - Павло Коваль
Потрібно займатись створенням нового, а не відбудовою старого, - Павло Коваль
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль спілкувався із глядачами каналу Ukraine World News про наслідки знищення Каховської ГЕС та інші актуальні проблеми майбутнього аграрного сектору України.
Перш за все, Павло Коваль нагадав, що понад 90% зрошувальних систем Херсонщини було знищено.
"В одній тільки Херсонській області вирощували понад 4 млн тонн зернових та олійних культур.
А від руйнування Каховської ГЕС внаслідок теракту постраждали зрошувальні системи не тільки Херсонщини, а й Запорізької, Дніпропетровської та Миколаївської області", - зазначив ген. директор УАК.
Додамо, що південні області були важливими й у вирощуванні овочів і фруктів. У 2021 році частка Херсонської області від загального збору по Україні становила: 40% - для баклажанів, третину - для баштанних культур, чверть - для помідорів і солодкого перцю та близько 10% - для огірків і цибулі.
Звісно підрив рашистами Каховської ГЕС вплине на ціни. У першу чергу зростуть ціни на деякі овочі, фрукти та рибу.
Однак, значного зростання чекати не варто, адже ще у 2022 році, коли вищезазначені області частково потрапили під тимчасову окупації росії, виробництво більшості плодово-овочевих культур перенеслося в інші області, зокрема - Одеську та Черкаську. Існують навіть успішні приклади вирощування черешні, абрикосів і персиків на Закарпатті.
Тим більше, вкотре підкреслив Павло Коваль, цей теракт не вплине на продовольчу безпеку України. За його словами скорочення виробництва зернових та олійних може вплинути тільки на зменшення нашого експорту, та відповідно - погіршення продовольчої безпеки у країнах Африки й Азії.
Однак, експерт нагадав про величезні збитки аграріїв півдня України внаслідок підриву дамби.
Затоплення та опустелення с.-г. земель очевидно вже призвело та ще призведе до банкрутства місцевих фермерів.
Крім того, більша частина сільгоспугідь, зданих в оренду - це чиїсь паї. Деякі пенсіонери на додачу до мізерної пенсії жили за рахунок здачі паїв в оренду фермерам. Тепер же ці землі на найближчі 5 років непридатні для сільськогосподарського виробництва, і люди втратять свій дохід.
Держава має компенсувати ці втрати.
Ведучі програми у ході дискусії зазначили, що від слів, що у нас все добре, у жителів постраждалих регіонів може скластися думка, наче вони ні кому не потрібні та про них усі забули.
Генеральний директор УАК Павло Коваль зазначив, що це не так. "Український бізнес, українські та міжнародні громадські організації, волонтери займаються допомогою постраждалим, але у більшості це просто не афішується на загал", - повідомив Павло Коваль.
Він додав, що все має робитися та вирішуватися у тиші. Адже, розганяти паніку не вигідно для самих українців, бо із-за цього ще більше розхитаються ринки та зростуть ціни на продукти харчування.
Ринкова економіка працює так, що ціни як на світових біржах, так і на внутрішньому ринку зростають від шоків, таких як війна, техногенні катастрофи, і негативних прогнозів.
На думку Павла Коваля, безумовно державі вже час зайнятися і розробкою комплексного документа з відновлення постраждалого півдня України внаслідок теракту на Каховській ГЕС. Цей документ має включати екологічні, економічні, соціальні аспекти.
Невелика група експертів має сісти та за зачиненими дверима напрацювати стратегію. А це колосальна та кропітка робота.
Після напрацювання цей документ має бути винесений на публічні обговорення.
Чітко має бути зазначено план дій на 1, 5, 10 років.
І якщо ми хочемо отримати не черговий беззмістовний документ, а практичний план дій, то на це піде певний час. Адже неможливо точно визначити, що робити, якщо частина Херсонської та Запорізької області ще окуповані та невідомі масштаби мінування території. Доведеться почекати.
На останок Павло Коваль підкреслив, що багато хто говорить про відбудову України. Однак, нам треба визначитись чи варто відбувати старе, чи може кардинально переосмислити наш шлях розвитку та почати будувати щось нове.
Наприклад, взяти Каховську ГЕС, на відновлення якої потрібні мільярди доларів. Чи потрібно її відбудовувати? Експерти мають визначити, чи не буде вона збитковою та неефективною.
"Ми точно впевнені, що хочемо відбудувати те, що було до війни? Чи може перезапустимо щось інше.
Ми хочемо відбудовувати сировинновидобувну економіку, непрацюючі інститути, відсутність процедур, монополізацію, олігархат, корупцію? Що хочемо відбудовувати? Може досить цієї риторики?
Аграрна чи індустріальна економіка?
Тож нам треба глобально замислитись, який ми оберемо шлях розвитку та куди ми будемо рухатись", - підсумував Генеральний директор УАК Павло Коваль.
ІЦ УАК за матеріалами Ukraine World News
agroconf.org
