- Навіть якщо «зернову угоду» продовжать, ціна фрахту зростатиме - експерт
- У МЗС заперечують існування додаткових умов у «зерновій угоді»
- Україна продовжує виконувати «зернову угоду» згідно з домовленостями – Зеленський
- росія у листопаді спробує зірвати «зернову угоду», Україна працює на випередження - Кулеба
- В портах України заблоковані близько 80 іноземних суден – АМПУ
«Якщо росія зупинить зернову угоду та продовжить шантаж, наближається зростання цін і світовий голод» — заступник голови Адміністрації морських портів України
З 18 липня з ініціативи РФ буде призупинено дію «зернової угоди», яка регулює перевезення морським коридором української продукції. Незважаючи на заяви російської сторони, фактично «зерновий коридор» і так не працював з кінця червня, проте Україна все одно продає половину потрібного обсягу, заявив гендиректор всеукраїнського громадського об'єднання «Українська агарна конфедерація» Павло Коваль. Його слова підтвердив учасник зернового ринку в Україні, який побажав залишитись анонімним. Заступник глави адміністрації морських портів України Дмитро Барінов, у свою чергу, зазначив, що у разі реального скасування зернової угоди постраждає не лише Україна — наближається зростання цін у країнах, що залежать від постачання, і світовий голод.
За словами Коваля, Росія не інспектувала суд після 29 червня.
«Вчора об 11:00 за київським часом вийшло судно, і російська сторона вважає, що воно було останнім. Фактично два тижні зерновий коридор не працював, а до цього він працював десь на одну п'яту своєї потужності. За добу ми могли пропускати 5–7 суден на завантаження, особливо так було спочатку роботи коридору, але останнім часом проходило менше двох, а то й одного судна на добу до 29 червня.
Після 29 червня суду не йшли, бо Росія вирішила не перевіряти їх. Є черга у Босфорі, потім на майданчику у Туреччині обговорюється, які судна проходять територіальні води Туреччини та України. Їх обстежує загальна група Росії, України та Туреччини щодо заборонених речей, а потім судно йде на завантаження в один із портів Одеси».
При цьому Коваль нагадав про аміакопровод до Одеси, який також не працює довгий час. Раніше агентство Reuters повідомляло, що 17 листопада 2022 року російська та українська делегації провели таємні переговори в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), щоб обговорити запуск аміакопроводу з Тольятті до Одеси. До війни по ньому йшло понад половину експорту російського аміаку, але з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, 24 лютого 2022 року, аміакопровід не працював. Джерела агентства тоді не змогли уточнити, чи вдалося на переговорах досягти будь-якого прогресу.
Постачання аміаку трубопроводом могли відновитися і в рамках зернової угоди, коли її переуклали 17 листопада, проте на той момент сторони не змогли домовитися про умови відновлення роботи аміачного трубопроводу. Спочатку російська сторона сподівалася, що цю умову вдасться включити до угоди.
«Працювали до останнього часу лише два зернові порти, один із них — Чорноморський. Якщо ви пам'ятаєте, у переговорах про зернову угоду два місяці тому, коли в російській заяві спливла цифра не 120 днів продовження, а 60 днів, було вкинуто такий фактор, як аміачний провід до Одеси. А цей провід якраз приходить до порту Південний — це і припортовий завод, і компресори, і перевантаження танкери. Цей порт ще довше не працює».
Також, за словами Коваля, потік зерна йшов через залізничні та автомобільні переходи до європейських країн.
«З яких причин і якими способами ці 1–2 кораблі пропускалися вже протягом двох місяців – цього вже ніхто не знає. Напевно, російська сторона просто в рулетку грає: ”Оце судно з черги беремо”. Ніхто не знає, яке судно буде завтра на інспекцію поставлено. Зараз кінець старого сезону 2022–2023 року і тому не надто великий ажіотаж щодо завантаження суден. Тому там все у млявому режимі — вантажили 3–4 судна на тиждень і добре. Якийсь потік зерна йшов через 14 залізничних переходів до європейських країн, автомобільних переходів, Дунаєм якась частина пливла».
Коваль стверджує, що РФ взяла паузу в зерновій угоді навмисно через постачання врожаю початку сезону 2023-2024 року.
«Я думаю, ця пауза була взята Росією в очікуванні постачання врожаю сезону 2023-2024 року, і зараз всі ці маніпуляції активізуються. Почерк та підходи ті самі. Наприклад, 22 липня минулого року підписали зернові угоди, а 23-го було обстріляно порти Одеси, про які йшлося в угоді. За кілька місяців Росія вже намагалася вийти із зернових угод. Було проведено консультації з Туреччиною, та відмовилася, і в результаті угоду продовжили».
Потім випливла інформація про те, що є ще секретні додаткові угоди та протокол, де Росія вимагала не 120 днів, а три роки за її умовами: щоб їй відкрили страховки, і по роботі з «Россільгоспбанком», з постачання сільгоспзапчастин та сільгосптехніки. Плюс страховка та робота судів із російськими аграрними зонами в європейських портах. У додаткових угодах лише шість пунктів і один з них — це аміакопровід. І тільки це було винесено на переговорний майданчик і в публічний простір — через день було чотири ракетні та артилерійські нальоти на компресорну станцію аміакопроводу на кордоні Харківської області та Росії».
Коваль уточнив, що офіційно останній день дії угоди – понеділок, 17 липня. При цьому, на його думку, Росія справді пов'язує дві події — продовження зернових угод та вибух на Кримському мосту.
За 10 днів до закінчення дії зернової угоди був ракетний наліт на портову інфраструктуру Одеси. Це у стилі Росії. Сьогодні останній день для угоди і є події на Кримському мосту. Наша офіційна військово-політична влада не коментує, що це були дії України, а Росія якось ув'язує ці дві події — продовження зернових угод та події на Кримському мості. Там два прольоти висять, і щось доглядають.
Напевно, невипадково відбуваються такі події. І що Україна реагуватиме своїми зерновими потоками? Так, ми до 22 червня минулого року працювали без ”зернових коридорів”. Намагатимемося налаштовувати і працювати. Є ще варіанти та потенціал розширювати можливості для експорту аграрної продукції та без ”зернових коридорів”.
Очікується, що вони знову пускатимуть суди, як раніше. З погляду експертної оцінки та логіки чи ”нелогіки” поведінки росіян мені здається, що кейс із ”зерновим коридором” ще не закритий. Це один із майданчиків, де Росія може публічно з кимось вести якісь переговори та намагатися на ці переговори витягнути українське військово-політичне керівництво.
Я думаю, що цей інструмент себе ще не вичерпав, бо це не вперше все — минулого разу через три дні знову поверталися консультації і продовжили коридор. Крім того, у п'ятницю Ердоган дав інтерв'ю, де сказав, що Путін погодився продовжити ”зернові коридори”. Путін заявляє через Ердогана, що погодився. Ердоган не хлопчик і не буде просто так без консультацій це говорити. І ось через день уночі хтось бомбить міст і це знову пов'язують із продовженням зернових угод».
«Ердоган сказав, що Путін попередньо погодився, але ми чекаємо на офіційний візит Путіна до Туреччини на початку або наприкінці серпня. Серпень це ще не пік експорту, але вже достатньо. Швидше за все, будуть якісь консультації та будуть підібрані варіанти, щоб продовжити угоду. Путіну через ”Россільгоспбанк” (тобто через дочірні компанії) було передано листа про те, що треба подумати та розширити можливості продовження. Зараз Росія намагається підвищувати ставки, але треба дивитися на її рукописний почерк. Він не змінюється, і ті, хто там лінійно шукає логіку, помиляються. Тут складніша і непублічна гра. Я не думаю, що ”зернові коридори” ми забуваємо зовсім, може щось радикально змінилося геополітично».
Гендиректор «Української агарної конфедерації» порівняв ситуацію із постійними заявами Путіна щодо ядерної зброї та ядерного шантажу з боку Росії:
«Подібний почерк у Путіна простежується не лише за зерновими угодами, а й щодо ядерного шантажу. Адже це теж один з елементів гібридної війни в Україні. Пам'ятаєте візит Сі Цзіньпіна, коли той поїхав посеред програми? Путін погодився, що з ядерними питаннями треба зупинитися поки що, а наступного дня слідом за Сі Цзіньпіну він обіцяє передати ядерну зброю до Білорусі. Ось і тут те саме — з Ердоганом поговорили, попередньо про щось домовилися, і одразу закривають формально зернові угоди».
Путін справді регулярно виступає із заявами про ядерну зброю. Після початку війни в Україні він в черговий раз заявив, що Росія має в своєму розпорядженні «різні засоби поразки». За його словами, Захід «підштовхує Київ до перенесення військових дій» на територію Росії та пускає в хід «ядерний шантаж». Президент також заявляв, що при загрозі Москва використовує «усі наявні в неї кошти». Оголошуючи про «призупинення» Росією ДСНО <офіційно передбачено лише вихід із Договору, формулювання «призупинення» в ньому немає — прим. The Insider, президент вкотре нагадував, що у США ведеться розробка нових видів ядерних боєприпасів. Якщо США проведуть випробування нових видів ядерних озброєнь, Росія зробить те саме, наголошував він. Колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що загрози Володимира Путіна ядерною зброєю слід сприймати всерйоз, вона заявляла про це у вересні 2022 року.
Окремо Коваль наголосив, що у РФ все менше союзників:
«У Росії не так багато союзників зараз. Якщо він так поводиться з Китаєм, і з Ердоганом, і з ООН, то там щось складне у задумі. Очікуватимемо офіційних повідомлень, але, швидше за все, консультації будуть продовжені, і коридори в якихось варіантах будуть продовжені.
Ми не починали і не перестаємо дивуватися з таких дій наших російських ”партнерів” щодо чорноморських угод. Спікери, які сьогодні надали інформацію, це не зовсім офіційна позиція. Наскільки я розумію, зараз усі три майданчики — і Туреччина, і Україна, і ООН чекають на офіційний лист, про який говорять Пєсков і Захарова. Потрібно дочекатися, а потім буде офіційна реакція».
Заступник глави адміністрації морських портів України Дмитро Барінов також заявив, що практично всі порти з початку війни були заблоковані, а інспекції судів з боку Росії проводилися вкрай погано.
«З початку повномасштабної війни всі порти з суднами, крім дунайських, були заблоковані, іноземними членами екіпажу відвантаження зерна не проводилося півроку з портів ”Великої Одеси” та Миколаївського регіону загалом. Працювали лише дунайські порти, які з кожним місяцем нарощують свої можливості. До війни дунайські порти фактично не займалися зерновими вантажами, але завдяки діям бізнесу, Міністерства інфраструктури, нашій організації адміністрації морських портів України з нуля в березні 2022 року відвантаження зросли до 400 тисяч тонн у квітні, у травні — до 800 тисяч тонн, у червні. - 1,3 млн тонн. А у травні цього року було поставлено абсолютний рекорд — 3,1 млн тонн на місяць було відвантажено трьома портами».
«Потім було підписано зернову ініціативу, і в серпні 2022 року перше судно з агропродукцією пішло з Одеси. Ця зернова ініціатива почала набирати обертів, бо у світі не було аналогів такої ситуації. До жовтня 2022 року досягли максимуму — 4,2 млн. тонн із трьох портів ”Великої Одеси”, але потім Росія почала систематично це затягувати, ускладнювати.
Інспекції проводилися вкрай погано, довго, їх мало. Посилалися на фактори, що не мають відношення до справи. Росія чомусь почала перевіряти не тільки трюми, а й почала цікавитися обладнанням судів, їх запасами та іншими питаннями, що зовсім не належать до справи. Тому інспекції тривали годинами і відмовлялися працювати більше, ніж до третьої години дня, посилаючись на якісь там внутрішні трудові законодавства.
З листопада 2022 року РФ почала системно ускладнювати та затягувати прохід судів. Навесні 2023 року у травні та червні доглядали по 2–3 судна на день на всі три порти. Ми недоробляли і світ недоотримував десятки млн. тонн готових до відвантаження агровантажів. З 26 квітня Росія взагалі припинила реєструвати та доглядати суди, а з 26 червня припинила приймати всі заявки. Вчора чи позавчора останнє судно із зерновими покинуло порт Одеси і зараз жодних суден немає. Те, що зараз було в медіа оголошено — РФ це зробила давно, щоб максимально все ускладнити. На сьогоднішній день зернова ініціатива не працює».
«Незважаючи на всі наші зусилля щодо розвитку дунайського кластеру та дунайського регіону, глибина там 7,2 і тому осаду судна не може бути більше. Тобто там можуть вантажитись лише маленькі судна обсягом 7–8 тисяч тонн. Такий тип судів називають багаттями. Доставка у порти регіону — це в основному автотранспорт, це тисячі та десятки тисяч вантажівок, що рухаються дорогами України. Навіть якщо ми не зможемо тримати цей рівень 3–3,5 млн тонн можливості вивантаження через три порти, все одно виникають ці автотранспортні обмеження. Одне судно у Південному порту обсягом понад 100 тисяч тонн можна завантажити за три дні. Сто тисяч тонн – це п'ять тисяч вантажівок, п'ять тисяч водіїв та п'ять тисяч наборів документів, які треба вивантажити.
Якщо перевести цю кількість тонн до цих маленьких суден, то це десятки суден. П'ятнадцять суден маленьких еквівалентів одному великому. Також у цих кораблів основні порти призначення — у Туреччині та північній Африці. На великі дистанції на кшталт інших країн Африки чи Азії, які потребують українського продовольства, такі судна не вирушають. Потрібно вантажити великовантажні балкери, і тому без розблокування чорноморських великих портів, які працювали в рамках зернової ініціативи, дуже складно уявити, що ми працюватимемо на повну потужність».
Баринов пояснив, що від рішення РФ залежить не лише сільське господарство в Україні, а й інші країни, які можуть зіткнутися з голодом у разі скасування зернових угод:
«Минулого разу ми півроку простояли там і фактично за тиждень відновили роботу — так швидко змогли відновити експорт, бо завжди тримали портове господарство у хорошому стані. Ми не звільняли людей, люди ходили на роботу та підтримували все у доброму стані. Тож і зараз наша стратегія така.
На подальший розвиток подій уже більше вплинуть політика та військові аспекти. Ми сподіваємося, що світовий здоровий глузд візьме гору над шантажем однієї країни. Йдеться не лише про сільське господарство України чи портову галузь, йдеться про світовий голод. Половина програми ООН World Food Program, яка закуповує агропродукцію для бідних країн, залежить від України – 50% продукції купується в Україні. І щойно Україна пішла з агроринку, ціни стрімко зросли.
Якщо житель Європи та Штатів це відчуває лише з погляду ціни: наприклад, літр соняшникової олії коштував один євро, а зараз — два чи три євро, то житель Ефіопії чи Сомалі тепер не має їжі взагалі. Це жахливо, що нині перешкоджають вільному судноплавству. Це має бути забезпечено всіма конвенціями та міжнародними угодами. Які коридори? Які угоди? Чорне море - це вільне міжнародне море, там десятки країн узбережжя: Болгарія, Румунія, Туреччина, Україна, Грузія. Як можна перешкоджати вільному судноплавству та забезпеченню миру всім необхідним? Це просто черговий жахливий прояв від РФ».
Про те, що українське зерно і так вивозиться з маленьких портів, але до великого зернового коридору Росія не пускає з липня, заявило The Insider ще одне джерело, представник українського зернотрейдера, на умовах анонімності.
«Українське зерно і так вивозиться із портів. Однак ”зерновий коридор” хоч і відкритий — Росія не пускає туди з липня. Там тристороння комісія, турецько-українська та російська: турецька та українська дають добро, а російська просто не дає дозволу і все. Кораблі можуть стояти місяцями. Заява Росії про припинення угоди взагалі ні на що не впливає. Вони весь час казали, що не продовжать, але завжди продовжували. Те, що пшениця на тлі заяви РФ подорожчала на біржі на 3% — це швидко заспокоїться.
Через маленькі порти Україна вивозить критично мало продукції, оборот виходить майже вдвічі меншим. І те, що не завантажується, весь цей час лежить і чекає.
Можна змінити ситуацію, лише коли почнуть у ”зерновий коридор” пропускати. А якщо Росія зараз вийде з угоди, то теоретично вона має анулювати свою комісію, і тоді можна взагалі на них начхати. Далі розвантажувати все, судна мають йти вже з охороною та військовими — охорона буде наша, українська армія».
Раніше прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що дія «зернової угоди» зупинена. Позиція Москви щодо «зернової угоди» була заявлена ще до атаки на Кримський міст, теракт на неї не вплине, зазначив речник. Після вибуху на Кримському мосту в ніч проти 17 липня спікер Оперативного командування «Південь» ЗСУ Наталія Гуменюк не виключала, що НП могла бути провокацією з боку Росії на тлі завершення «зернової угоди».
Вперше Росія призупиняла участь у «зерновій угоді» 30 жовтня 2022 року. Президент Росії Володимир Путін як причину зупинки назвав використання Києвом «зернового коридору» для ударів по кораблях у Севастополі. Також Путін тоді провів телефонні переговори з Ердоганом та оголосив дві умови для повернення РФ до угоди: розслідування атаки на кораблі Чорноморського флоту в Севастополі та отримання від Києва гарантій щодо невикористання гуманітарного коридору у військових цілях. Однак у Туреччині заявили, що турецькі суховантажні суди продовжать вивозити продовольство з України і рішення Росії вийти з угоди ніяк не вплине на перевезення зерна. Усього через три дні після припинення угоди, 2 листопада 2022 року, Міноборони РФ повідомило про повернення РФ. Офіційно у відомстві стверджували, що отримали «письмові гарантії від України щодо невикористання „зернового коридору“ для бойових дій».
ІЦ УАК за матеріалами THE INSIDER
agroconf.org
