Думка: потрібно повернутися до питання експорту українського зерна вже після проведення виборів у Польщі

15 September, Розділ Новини, переглядів 363

"Захистити польське село". Польща не відкриє кордонів для імпорту українського зерна після 15 вересня. Про це заявив прем'єр-міністр країни Моравецький.

Наслідки. (Скільки може тривати заборона, чи збережеться транзит, якою буде відповідь Брюсселя, як майбутні вибори у країні вплинули на таке рішення, втрати України).

Гість програми "Сьогодні. Вдень" Українського радіо — Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".

Оцінка та мотивація дій Польщі

- Очевидно, що із-за цих виборів 15 жовтня в парламент, де обидві палати обираються, існує велика кількість популістів, включених у цю риторику.

І, звичайно ж, для українських аграріїв це не дуже добре з економічної та логістичної точки зору і, скажімо так, для середньострокової економічної перспективи України в цілому. Тому що це створює нам додаткові перешкоди та впливає на ціни на сьогоднішній день. Я знаю, соняшник збирають Дніпропетровщина, частина Запоріжжя, Кропивницький тощо. І з поля беруть соняшник у нас по 8,5-9 тис. грн за тонну при такій вартості ресурсів. Це мається на увазі малі фермери, без ПДВ. Ну і це - прямі збитки.

Якщо їхня там урожайність 16-17 ц/га, то це - прямі збитки. Якщо десь 20-21 ц/га, а це рідко в кого, то при таких цінах на мінеральні добрива, насіння та засоби захисту – це, можливо, вихід у нуль. Ну а прибуток буде, якщо там 23-26 ц/га. І це ж не в усіх господарствах. Особливо в малих і середніх - це майже неможливо.

Тому це - проблема. Тому тут потрібно розібратися з факторами. Важливий фактор, як вибори в Польщі, у будь-якій країні Євросоюзу є внутрішньополітичним процесом. І ми ж ну не можемо на нього впливати. (Це хіба дехто, як московський агресор, намагаються шукати політичні сили, всіх там підкорювати, намагаються вести певну риторику. І до речі, росії часто вдається знаходити таких посіпак, які підігрівають агресії.)

І тут, як я вже свого часу говорив, до певної міри такий собі іспит на стійкість Євросоюзу. Ви ж зверніть увагу, які заяви робили прем'єр-міністр і міністр сільського господарства Польщі. І зверніть увагу, що говорить брюссельський чиновник, Комісар ЄС із питань сільського господарства, який теж поляк. Вони кажуть, що навіть, якщо Єврокомісія прийме інше рішення, то вони в односторонньому порядку все одно залишать ембарго.

Ви розумієте, що це - випробування? А яка буде реакція Європарламенту, Єврокомісії і взагалі євроспільноти?

Що нам залишається? Ми на всіх фронтах працюємо, говоримо, що цього не варто би робити полякам. Але в них є своя аргументація. Вони говорять, що вони не роблять це не проти когось, вони роблять це для своїх фермерів, розумієте? І вони говорять, що вони завжди залишались і будуть залишатися великим другом українців. Але коли мова йде про економічну стабільність їхніх фермерів, у них багато фермерів, і є ті політичні сили, які ну дуже міцно орієнтуються на сільське населення. І фермерський клас у Польщі досить потужний. Та й узагалі Польща стала за останні 15 років дуже потужним аграрним гравцем на європейському та на світовому ринку. Нам потрібно з ними спілкуватись тісніше. У мене є особистий досвід спілкування на майданчиках у Брюсселі, у Copa-Cogeca. Це - Європейська асоціація фермерів і кооперативів. Вони нас побоюються, м'яко кажучи. Коли ми говоримо, що можемо стати членами Євросоюзу, давайте шукати спільні горизонтальні точки опори, піднімемося над нашими внутрішніми проблемами, над їхніми, і будемо обговорювати, якби нам було зручніше спільно працювати.

Ну, поки що це важко вдається. Це така, знаєте, комунікаційна стратегія вступу України в ЄС. Щодо процедури та процесу вступу, як я оцінюю, 60-65% буде залежати від вступу українського аграрного бізнесу в сільське господарство ЄС. Там будуть великі пертурбації у зв'язку з нашим вступом. Тому ситуація така, що треба політично, дипломатично продовжувати наполегливо робити всім свою роботу.

Ось якщо транзит буде залишатися через ті п'ять країн, значить, українському бізнесу треба орієнтувати, що ми будем кредитувати своє збіжжя у великих обсягах. Поляки заявляють, що не можуть чекати, щоб їх знову завалило українське збіжжя. Вони розуміють наш урожай. На сьогодні він непоганий, він буде на рівні минулого року, а може навіть трішечки більший.

Хоча у них, всередині польського бізнесу думки теж розділилися. Переробники, тваринники зовсім не проти брати наше збіжжя. Без наших соєвих шротів їм важко обходитись.

Позиція інших країн

- Парламент Болгарії підтримав рішення про скасування заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України після 15 вересня. Проект рішення до цього вже затвердив комітет з питань економічної політики й інновацій. Але тут варто додати, що ось проти такої ініціативи виступили місцеві фермери та політична опозиція.

Тобто це значить, що вони не підтримують польську риторику і, скоріше за все, не блокуватимуть імпорт нашої аграрної продукції.

Натомість, скажімо, урядові заяви Угорщини, протилежно говорять про те, що вони також в односторонньому порядку, незалежно від рішення Єврокомісії, заблокують імпорт української продукції. Причому, угорський міністр сільського господарства Іштван Надь заявив, що нова національна заборона охоплюватиме більше української продукції, ніж чинні обмеження. Ну, нічого дивного з боку Угорщини. Мені здається, принаймні транзит так і залишатиметься, і ми будем працювати.

Румунія та Словаччина ж поводять себе тихо, і дуже рідко від них можна було почути заяви про введення односторонньої заборони. Крім того, Румунія у будь-якому випадку намагається компенсувати свої дії допомогою у збільшенні транзиту через Дунай.

Як Україна має відповісти на ці дії Польщі

Нагадаємо, що заяву, що Польща не відкриватиме кордонів для імпорту українського зерна після вересня, зробив Прем'єр-міністр саме Польщі Матеуш Моравецький. Разом з тим Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль каже, що Україна, якщо так відбудеться, звертатиметься до арбітражу Світової організації торгівлі.

Власне, що це дасть? Це реальний механізм задля компенсації, якщо ми вже йдемо згідно з таким алгоритмом, який озвучив прем'єр-міністр Шмигаль?

- Ви знаєте, я от відверто скажу, і це не тільки моя особиста думка, а думка багатьох, кого я до певної міри представляю. Не хотілось би з поляками сваритися, якщо так, м'яко кажучи. В останні півтора року хто нашим найближчим сусідом виявився? Хто прийняв наших біженців? Хто відкрив логістичні ворота на імпорт для України зброї, і всі свої танки, хоч і радянські, передав і т.д.? Ми це все пам'ятаємо, не забудемо ніколи.

Інше питання, що коли на порядок денний на перше місце виступають політичні аспекти, то тут з'являється така, до певної міри зразу дипломатична, а потім більш жорстка, а потім, чим ближче до виборів, то більш популістська риторика. І це все накочується, накочується, як така снігова куля. Розумієте, тут заяви з'явилися, але не з'являється щодня нова інформація. Тому дійсно наш прем'єр-міністр сказав, що у нас є всі підстави в тому, що якщо взяти навіть таку базову угоду - Маастрихтський договір, який уклали, коли створювали Євросоюз, то там чітко сказано, що питання торгівлі Євросоюзу не може ставити під сумнів будь-яка окрема країна. То ось, якщо прем'єр-міністр Польщі заявляє, що вони в односторонньому порядку не виконають рішення Єврокомісії, то це вже цікавий факт. Я думаю, що, очевидно, Моравецький розуміє, що якась така реакція буде м'яка від ЄК, але з часом це може бумерангом Польщі повернутись.

Чим може допомогти Єврокомісія Україні

- З'явилася інформація, що Єврокомісія розглядає можливі варіанти надання певного траншу кредитної, чи технічної допомоги чи фінансової безповоротної допомоги, щоб уряд України частину зерна викупив в українських фермерів, щоб просто фінансово підтримати їх. Хоча вони не називають це як компенсацію по польському кейсу.

Дивіться, вже півтора року пройшло: двоє жнив, чотири посівні. Українські аграрії працюють в умовах війни, в умовах обмежених можливостей. І цей запас міцності фінансовий у декого ще в минулому році закінчився, а декого просто фізично знищили - і матеріальну базу, і робочу силу тощо. Але ті аграрії, що працюють, у них вже можливості фінансові та капіталу - не безмежні. Ну півтора року протягли, ну ще, можливо, півроку протягнуть, можливо, ось озимі обсіємо і щось буде. А озимі - це запорука продовольчої безпеки. Нам обов'язково треба посіяти озиму пшеницю, озимий ячмінь, ріпак, і підготуватись до весняної кампанії. Вона буде дуже складною. Це вже всі розуміють. Весняна кампанія 2024 року. Але якщо в такий спосіб з'явиться у нас якийсь транш, а там не мало, не багато, сума зазначалася близько мільярда євро, то це непогано. Поляки і собі в Єврокомісії, здається, вибили мільярд двісті, наскільки я пам'ятаю.

Що робити Україні далі

- Президент Дуда також підтримує свій уряд і також підтримує ідею продовження ембарго після 15 вересня.

Голова канцелярії польського президента Павел Шрот анонсував можливу зустріч Зеленського та Дуди.

То я думаю, що якесь конструктивне рішення буде. Але навіть цей до 15 жовтня місяць, а потім ще поки визнають вибори, і поки потім все заспокоїться, плюс брюссельські процедури. Ну знаєте, втратити 2 місяці сезону для нас теж це не дуже добре.

Якщо говорити про південні країни, такі як Португалія, Іспанія, Греція й Болгарія, то там нещодавно погодні умови спостерігалися дуже складні, і останні 10 днів там частину врожаю, фуражу, кукурудзи, сої вони втратили. Очевидно, вони будуть брати нашу. І нам на це теж потрібно зважати та розуміти: як вибудовувати логістичні канали.

Ми будемо працювати, буде неприємно, буде складніше, але давайте перше, що ми зробимо - пройдемо спокійно 15 жовтня та результати виборів. Потім будем більш наполегливо, конструктивно брати статистику в Єврокомісії, в Польщі. І в Берліні, в Парижі, у Страсбурзі потрібно пояснювати ситуацію, бо поляки трошки маніпулюють цифрами, у них немає вивірених цифр.

Це ми їм почали вже надавати, мов, хлопці, ви ж орієнтуйтеся, скільки ми зерна завезли, бо вони там заявляли, що 14-15 мільйонів тонн тільки в Польщу пішло. Ну, це не правда, м'яко кажучи: там менше 5 мільйонів тонн у минулому році було завезено, причому ранніх і пізніх, і значна частина з них пішла далі на реекспорт на Німеччину, балтійські країни і так далі.

Треба цей політичний кіпіш, цю риторику трошки перечекати, згладити. Пройдуть вибори, а потім уже повернутися з економічними та дипломатичними питаннями.

Було б звісно добре, якби ми відкрили і польський ринок, і румунський ринок, і словацький, болгарський, і всі б разом працювали, принаймні у рамках "Шляхів солідарності", які з травня минулого року дали можливість нам транспортувати поставити майже 44,5 млн тонн аграрної продукції. Це вагомо для нас. Це дуже великий обсяг, крім зернових коридорів, які сьогодні вже не працюють.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо

agroconf.org