- Робота над проєктом «Збереження здоров’я тварин в Україні»: результати третьої чверті
- Про імпорт та відшкодування племінних тварин
- Крок до розблокування завезення живих тварин в Україну
- За 5 років свинопоголів’я у присадибному секторі може зменшитися на 35%
- Із зони зараження африканською чумою на Запоріжчині за 20 днів вивезуть усіх свиней
Глобальні консультації щодо АЧС: що нового в царині контролю хвороби?
Асоціація «Свинарі України» взяла участь у події, яка об’єднала спеціалістів різних профілів, пов’язаних зі здоров’ям тварин, зі 130 країн (Рим, Італія, 12-14 грудня). Організатор — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Коротко про основні тези із заходу.
Оксана Юрченко, президент Асоціації «Свинарі України».
«Парадокс» АЧС». У кожному з визначень африканської чуми свиней (АЧС) хворобу називають високовірулентною: 90% тварин, що інфікувалися, загинуть упродовж двох тижнів. За цією логікою, у господарстві на 100 свиней через два тижні після інфікування мало б залишитися тільки 10 живих тварин (90 загинули). Однак у реальності цього не станеться, оскільки насправді АЧС:
-Низько контагіозна
-Має тривалий період з моменту зараження до клінічного прояву
-Початок клінічного прояву хвороби (загибель свиней) дуже важко відрізнити від технологічного падежу
Відповідно, перша теза, що звучала від спікерів: АЧС не така, якою ми її уявляли.
Для прикладу, відповідно до порівняльних досліджень, один первинний випадок ящуру може спричинити сорок вторинних (поширення інфекції на нові об’єкти), співвідношення для класичної чуми свиней — 1:4, у той час коли необхідно 29 первинних випадків для того, щоб спричинити один вторинний випадок АЧС (1:0,03).
Звідси друга теза: заходи контролю, які вживають сьогодні, — лише частково враховують особливості хвороби, а отже, непослідовні. У випадку АЧС недостатньо «списати» загальну програму контролю, яка застосовується до інших інфекційних транскордонних хвороб, натомість необхідно розробити індивідуальну.
«Етична дилема». Така програма має обов’язково базуватися на принципах етики. Це ще один аспект, який почав часто згадуватися в презентаціях спікерів у контексті боротьби з АЧС. Чи етично знищувати популяцію диких свиней, щоб захистити свійських? Чи етично знищувати неінфікованих свиней в межах заходів із ліквідації спалахів? Видається, що етична «дилема» може стати одним з основних стимулів зміни підходів до контролю АЧС.
«Люди — основна проблема у поширенні АЧС». Насамперед ідеться про недостатню обізнаність виробників (як домогосподарств, так і фермерів) щодо важливості біобезпеки і, відповідно, нехтування важливими її принципами і правилами, що спричиняє інфікування ферм.
Звинувачувати у всьому дику фауну не вдасться, принаймні коли йдеться про спалахи у промислових підприємствах. Досвід європейських країн доводить (2020-2022 рр.), що дика свиня може бути причиною одного з 554 випадків АЧС у промислових господарствах. Безперечно, співвідношення кардинально інше, коли йдеться про домогосподарства. Відтак, у країнах Азії та Африки останні роки активно працюють над підвищенням обізнаності щодо хвороб свиней і необхідних заходів біобезпеки, у тому числі завдяки різноманітним smart-рішенням та онлайн-платформам.
«Діагностика в кишені». Коли йдеться про портативні гаджети для діагностики АЧС, науковцям є чим похвалитися. Сьогодні ПЛР-машинки та обладнання для виявлення антитіл до АЧС, що можна легко вмістити у кишеню і застосовувати для польової діагностики, широко використовують у багатьох країнах. Хоча ЄС серед них немає, принаймні поки. Залежно від методу, дослідження може тривати від 15 хвилин до 2 годин у середньому. Вартість також варіює. Наприклад, один тест на виявлення антитіл буде коштувати близько 15 дол. США, ПЛР дослідження будуть дорожчими.
«Вакцина проти АЧС». Про результати випробування живих атенуйованих (ослаблених) вакцин розповідали розробники з В’єтнаму та Китаю. Однак, як зазначили учасники заходу, не вистачило інформації про польові випробування та прозоріших даних. Адже коли заявлено, що випробування здійснили на понад 500 000 свиней і при цьому жодної згадки про те, що хоча б одна з них мала незначні клінічні ознаки (н-д, температуру), виникає сумнів у достовірності заявленого.
Саме тому сьогодні так важливо мати єдиний уніфікований стандарт, що дозволятиме перевірити безпечність та ефективність вакцин-кандидатів незалежною стороною. Всесвітня організація охорони здоров’я тварин планує фіналізувати такий до червня 2024 року. Це буде відправною точкою у суперечках, наскільки розроблені вакцини дієві.
«Часткова депопуляція». У випадку спалаху, такий підхід практикують у кількох країнах, зокрема В’єтнамі, Тайланді, Китаї, Філіппінах тощо. Спікер із В’єтнаму повідомила, що завдяки його застосуванню у середньому вдається зберегти близько 57% (від 3% до 99%) поголів’я. Як це працює? Якщо АЧС підтверджують у господарстві, всіх тварин досліджують на АЧС. Тих, які інфіковані, або ліквідують, або забивають на м’ясо. Однак таку продукцію дозволено продавати тільки в межах провінції, де знаходиться уражена ферма. З одного боку, як відзначали учасники конференції, реалізувати цей метод тим важче, чим більша ферма, враховуючи вартість досліджень і потребу в людському ресурсі. По-друге, є сумніви, що циркуляція вірусу на цьому не припиниться і ферма не повідомить про нову підозру. По-третє, досить складно забезпечити, щоб продукція, яку виготовили з інфікованого м’яса, не залишила територію провінції і не стала джерелом поширення інфекції. У підсумку, питань із застосуванням цього підходу більше, ніж відповідей і гарантованих позитивних результатів.
Останнє твердження стосується ситуації з контролем АЧС у цілому. Як довели три дні інформаційного обміну, у підходах до менеджменту хвороби є багато складових, які треба змінювати, оскільки вони не довели свою ефективність. Є багато інноваційного, що в майбутньому можна буде імплементувати в програми контролю після того, як буде доведено ефективність та безпечність (польова діагностика, програми вакцинування). Тому приводів зібратися і черговий раз обмінятися досвідом буде ще чимало!
Джерело: Pigua.info
