- Польський міністр висловився проти транзиту українського зерна територією Польщі
- Якщо позиція наших сусідів щодо імпорту агропродукції не зміниться, у жовтні-листопаді можуть бути проблеми зі складами – експерт
- Через "зернові коридори" Україна торік отримала понад 8 мільярдів доларів — Павло Коваль
- На базі Української аграрної конфедерації ми запустили процедуру, якої в Україні ще не було - Павло Коваль
- Павло Коваль про збільшення податків на 1га с/г земель
Ліцензування агроекспорту до Польщі наразі найкращий варіант з можливих, - Павло Коваль
Україна почала переговори з Польщею про експортні ліцензії на сільгосппродукцію. Що вони передбачатимуть і чи досвід перемовин із Болгарією та Румунією можна застосувати у випадку Польщі? Про це в ефірі Українського радіо розповів Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".
Експерт нагадав, що тиждень тому Польща анонсувала початок технічних переговорів з Україною щодо експортних ліцензій. Про це тоді заявив міністр сільського господарства та розвитку села РП Чеслав Секерський.
Після цього, минулого тижня Віце-прем’єр, міністр з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила у коментарі Радіо Свобода, що Україна зробила найбільше, щоб знизити напругу в ЄС через експорт свого зерна.
А цими вихідними перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телемарафону «Єдині новини» підтвердив, що на технічному рівні обмін листами з Польщею вже розпочався.
Павло Коваль нагадав слухачам, що таке "ліцензування" і зазначив, що такий інструмент наша держава застосувала до цього вже не раз, зокрема і стосовно аграрної та харчової продукції, тому для досвідчених експортерів це - не нова річ. Тим паче, наразі є такий досвід з Румунією та Болгарією.
Якщо коротко, ліцензування означає, що експортер подає заявку до Мінекономіки, потім вона передається Мінагрополітики, а Мінагрополітики отримує чи не отримує погодження від країни, з якою запроваджений такий режим, у даному випадку - Польщі. Режим ліцензування передбачає "ручний контроль", коли Польща аналізує свій ринок і свої потреби та по факту зазначає потребу в імпорті. Мова не йде про квоти, коли на рік встановлена певна кількість продукції, більше якої не можна експортувати. Це також означає, що краще прослідковуються обсяги експорту та хто є контрагентами.
Генеральний директор УАК зазначив, що ефект від прийняття такого рішення може бути різний. Як варіант, його може не бути взагалі. Бо Польща може не погоджувати імпорт зі своєї сторони. Але при оптимістичному перебігу подій, може бути й позитивний варіант: після запровадження ліцензування польські мітингувальники більше не блокуватимуть кордон, а Польща дозволятиме нам експортувати певну кількість продукції. Це звісно не вільні можливості, але хоч якась кількість продукції буде постачатися, що вже добре.
За словами Коваля, український бізнес в цілому не дуже радий цьому рішенню. Проте, на його думку, на даний момент це оптимальне рішення для України. Україна сама, першою запропонувала варіант з ліцензуванням. Кращого варіанту наразі не вдасться досягти.
"Якщо ліцензування запрацює ритмічно й ефективно, то це буде плюс порівняно з тим, що ми сьогодні маємо ембарго.
Це додатковий сегмент ринку європейської країни ще один відкриється з певними процедурними, паперовими обмеженнями.
В України невеликий сьогодні вибір. Потрібно і це буде сприймати спокійно, налаштовуватися та працювати", - зазначив Павло Коваль.
Генеральний директор додав, що, дійсно, за власними підрахунками, які підтверджуються даними Державної митної служби, Укрзалізниці, у грудні Україні вдалося вийти на довоєнні обсяги експорту. Все завдяки налагодженню Українського морського коридору. Тож, на даний момент попит на експортні перевезення через західні кордони незначний.
Нагадаємо, у Варшаві заявили, що ембарго на українську продукцію діятиме до порозуміння з Києвом.
ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо
agroconf.org
