Маємо не займатись суперечкою з Польщею про малину і соки, а думати більш глобально: як ми будемо жити спільно з ЄС наступні 10 років, - ген. директор УАК

05 April, Розділ Новини, переглядів 123

Вчора, 4 квітня, відбулася конференція "MeatForum" - майданчик для спілкування всіх учасників м'ясної галузі: тваринницьких підприємств, заготівельників, м'ясопереробників, продавців, дистрибуторів, торговельних мереж, логістичних компаній, експортерів, аналітичних агенцій, профільних асоціацій, державних установ та експертів м'ясної галузі.

У дискусії «Як розблокувати кордон та відновити експорт/імпорт» у рамках заходу взяв участь і Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Генеральний директор УАК Павло Коваль, перш за все, зазначив, що Україні потрібно не тільки про проблеми всередині країни, а і щось назовні говорити, інакше "ми не суб'єкт".

Експерт зазначив, що м'ясна галузь ростиме і надалі, і навів оцінки ФАО, відповідно до яких загальне виробництво м'яса зараз знаходиться на рівні близько 350 млн тонн, а вже до 2035 року цей показник зросте на 50 млн тонн.

На фоні цього, питає Павло Коваль, чи буде Україна також долучатись до цієї додаткової ніші та до цих можливостей.

Щодо проблем з логістикою, які виникли в Україні, зокрема це "пляшкове горлечко" на західних кордонах - це було прогнозовано, і у такій ситуації потрібно міняти стратегію, каже Коваль.

Однак, проблема полягає у тому, що на рівні державі робочих стратегій не існує. "У парламентсько-президентській республіці у профільному комітеті (ВРУ - ред.) повинні народитись стратегії, Кабмін їх повинний затвердити, а міністерства реалізовувати. Не робиться цього", - додав експерт.

А наразі, каже Павло Коваль, подекуди бізнес і волонтери більше роблять, ніж робить держава.

Він навів приклад Польщі, де майже у кожного сектора, у тому числі у тваринництві, є своя національна стратегія розвитку певної галузі. І результат тому є, розповідає ген. директор УАК, адже раніше була війна між Німеччиною і Францією: перша більше давала коштів, друга більше споживала, а нині Польща за розміром дотацій на 1 фермера, на 1 га, на 1 корову перегнала вже і Францію.

"Польський кейс - це тільки один із проявів більш системних проблем, які є не у спілкуванні України з Польщею, а всередині Європи у тому числі. І одним з драйверів, одним із шоків зовнішніх - це є, у тому числі і війна наша.

Європа буде змінюватись, і нам потрібна стратегія: вже говорити не про те, як з поляками торгувати малиною і соками, нам потрібно говорити, як ми будемо найближчі 2, 10, 30 років жити з Європою в цілому. Треба пояснювати, які переваги в Європі разом з Україною там будуть.

Щоб не був гамір, от наші колеги сьогодні в Брюсселі знову з CopaCogeca - вони тільки чують слова "Україна", "агрохолдинги", війна" - у них уже істерика, вони не знають, що з нами робити. Уявіть собі, в Європу йде сила потенціалом 3-4 Польщі, а ми ж такі ще сьогодні, слава Богу, і нам ще багато, щоб здаватися просто так, розумієте? Нас, що там, з пирогами зустрічать мали чи як? З транспарантами, як ми вас чекали все своє життя? - Ні!

27 урядів, 27 столиць і Брюссель - будуть важкі і складні переговори. І до цього потрібно готувати комунікаційну стратегію, а не тільки думати, як прожити польські вибори та вирішити проблему з транзитом через Польщу. Ми сьогодні через Польщу транзитуємо 100 тис. тонн зерна, а всього за березень 5,2 млн тонн експортували. Забудьте про той транзит, він нічого не вирішує. Нас уводять від суті, розумієте. І це комусь вигідно. І таких питань багато в Україні, коли нас, тих, хто може мислити, аналізувати, відводять від суті. А треба повернутись до базових, концептуальних речей, у тому числі до стратегування м'ясопереробного комплексу", - підсумував Коваль.

ІЦ УАК за матеріалами MeatForum

agroconf.org