- Мінекономіки та німецький бізнес обговорили шляхи покращення бізнес-клімату та збільшення інвестицій
- Уряд працює над запуском Ukraine Development Fund та іншими інструментами залучення інвестицій у країну
- Україна розраховує на німецьке обладнання для відновлення та модернізації економіки, - Юлія Свириденко в Берліні
- «НІБУЛОН» отримає фінансування від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO)
- Постраждалі від російської воєнної агресії компанії південного регіону – Нібулон та Агроф'южн – отримають кредит від Данії
Данія виділяє 43 млн дол. для підтримки бізнес-проектів своїх компаній в Україні
Уряд Данії виділяє додаткові кошти для Дансько-українського фонду, який сприяє залученню інвестицій з боку данських компаній в Україну. Про це Міністр бізнесу Данії Мортен Бедскоу заявив під час Другого інвестиційного форуму з відбудови України. У форумі також взяли участь Міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен і Перша віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Йдеться про щонайменше 300 млн крон або приблизно $42,8 млн для данських компаній, які інвестують і реалізують бізнес-проекти в Україні.
Перша віце-прем’єр-міністр відзначила важливість допомоги з боку Данії, яка з перших днів повномасштабної війни підтримує Україну.
«Ми щиро вдячні Данії за лідерство у підтримці України. Завдяки Дансько-українському фонду ми отримуємо таку необхідну військову та гуманітарну допомогу, а бізнес — широкий спектр комерційного фінансування та інструментів зниження ризиків для компаній, які інвестують і торгують з українськими партнерами. Це важливий вклад у наше відновлення, адже його основою буде саме приватний сектор. І данський бізнес вже цей вклад робить. Понад 100 компаній здійснюють комерційну діяльність з Україною, підтримуючи нашу економіку і наших людей, які героїчно захищають свій дім і працюють заради перемоги», – зазначила Юлія Свириденко.
Своєю чергою данські урядовці відзначили, що й далі допомагатимуть Україні, бо від цього залежить доля всього світу. Тож, було вирішено розширити можливості Дансько-українського фонду, щоб данські компанії активніше інвестували в Україну і були захищені від потенційних ризиків.
«Боротьба України за свободу – це наша боротьба за свободу. З додатковими коштами в Дансько-українському фонді ми ще раз підкреслюємо, що Данія підтримує невтомну боротьбу України за свободу. Я пишаюся, що данський бізнес такий прихильний до України. І компанії, які експортують в Україну, і компанії, які інвестують в країну, і фонди, які різними способами підтримують роботу з відбудови української землі. Це все дуже важливі кроки. Адже всі злочини путіна вимагають однієї відповіді: щоб ми були ще більше разом з Україною», – заявив Міністр бізнесу Данії Мортен Бедскоу.
«Жорстоке і незаконне вторгнення росії в Україну мало катастрофічні наслідки для української економіки. Важливо, зробити інвестування в Україну максимально привабливим. Бо чим сильнішою є економіка України, тим більше шансів виграти війну та швидше відновити мир. Тому зараз уряд виділяє додаткові кошти на підтримку бізнес-ініціатив, які дають данським компаніям можливість зробити свій внесок у відбудову України», – зауважив Міністр закордонних справ Ларс Люкке Расмуссен.
Фонд підтримує не лише данських експортерів, але й надає фінансові інструменти для українських компаній, які мають данських постачальників і данські компанії, які готові інвестувати в Україну. Фонд уже відібрав 21 проект, який Данія готова реалізувати в Україні. Наразі проекти на стадії оцінки.
«З огляду на розширення фінансування, домовилися із Данським експортно-інвестиційним фондом обговорити інвестиційні проекти, які зібрало Міністерство економіки у пріоритетних для Уряду секторах, проаналізувати їхній потенціал втілення в рамках роботи фонду та за потреби посилити ці проекти через державну підтримку, аби вони відповідали вимогам і змогли претендувати на доступні фінансові інструменти від Данії», — розповіла Юлія Свириденко про результати зустрічі із Виконавчим директором Данського експортно-інвестиційного фонду Педером Лундквістом.
За її словами, крім підтримки інвестицій в Україну, партнери готові підтримувати український імпорт у Данію. Країна вже має кілька пілотних проектів. Наприклад, у данських супермаркетах з’явилися полиці із товарами, зробленими в Україні.
«Сподіваємось на масштабування цієї ініціативи. Крім того, Торгова палата Данії готова популяризувати купівлю данськими компаніями української продукції та сприяти виходу українських виробників на данський ринок», — долала Міністр економіки.
Нагадаємо, Уряд Данії заснував Дансько-український фонд у березні 2023 року. Він координує зусилля Данії, спрямовані на довгострокову підтримку України у військовій, гуманітарній та економічній сферах.
Зокрема створено державну схему позик і гарантій під управлінням Данського експортно-інвестиційного фонду (ДЕІФ) з першим виділеним траншем на суму $144 млн, що націлена на реконструкцію критичної інфраструктури України. Співпраця зосереджена на напрямах, де Данія має переваги, таких як зелена трансформація економіки, централізоване тепло- та водопостачання, суднобудування, розвиток портової інфраструктури, транспорт і логістика, інфраструктура, ефективне урядування та підтримка малого і середнього бізнесу.
Передбачалося, що Данський експортно-інвестиційний фонд фінансуватиме проекти із залученням до 50% українського компонента. При цьому, головною умовою фінансування є те, що економічний інтерес данської сторони має перевищувати 30% вартості контракту.
Україна зацікавлена у поглибленні співпраці між українськими та данськими виробниками у сфері гум. розмінування, — Юлія Свириденко
Україна прагне поглибити співпрацю з данськими виробниками з метою створення спільних підприємств з виробництва обладнання для розмінування українських земель. Про це зазначила Перша віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки Юлія Свириденко під час зустрічі з Генеральним директором данської компанії Hydrema Яном Вернером Йенсеном у Копенгагені 15 квітня 2024 року.
«Ми щиро цінуємо підтримку України Данією у сфері гуманітарного розмінування. Сьогодні машини механічного розмінування Hydrema вже працюють на очищенні території нашої країни. Для нас надзвичайно важливо, що завдяки співпраці з українським виробником компанія локалізувала виробництво в Україні та співпрацює з українським партнером. Відтак можливості для поглиблення співробітництва на цьому далеко не вичерпані. Сьогодні в Україні цей напрямок потужно розвивається, і синергія зусиль українських та данських виробників сприяла б пришвидшенню темпів гуманітарного розмінування», - зазначила Юлія Свириденко.
Наразі у сфері розмінування в Україні працює 9 машин від Hydrema. Потужності компанії дозволяють виробити ще 5 машин у цьому році та 9 у наступному.
“Ми віримо, що спроможності та технології Hydrema можуть робити ще більший вклад у безпеку української землі. Адже компанія вже показала свою ефективність у досягненні цієї мети. Крім машин, що працюють в Україні, також навчили українських фахівців користуватися обладнанням і його ремонтувати у разі поламок чи підривів. Тож завдяки вже вибудуваній співпраці, маємо потенціал її наростити”, — додала Юлія Свириденко.
Загалом наразі в Україні працює 77 важких машин для гуманітарного розмінування. Крім того, торік у Лондоні під час Ukraine Recovery Conference були підписані два меморандуми про локалізацію виробництва обладнання для розмінування із данською Hydrema та хорватською компанією DOK-ING.
Нагадаємо, 7 березня 2023 року укладено Меморандум про створення партнерства Данії, Миколаєва та Миколаївської області.
У січні 2024 року стало відомо, що Данія надасть Україні черговий пакет допомоги для відбудови Миколаєва на понад $21 мільйон.
Миколаївські суднобудівні заводи можуть конкурувати з корабельнями Польщі, Кореї, Китаю, - заявив посол Данії в Україні.
У жовтні 2023 року Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство продовольства, сільського господарства та рибальства Королівства Данія підписали меморандум про взаєморозуміння.
Тоді ж Держпродспоживслужба підписала Протокол про співробітництво із Данською адміністрацією з питань ветеринарії та харчових продуктів.
ІЦ УАК за матеріалами Мінекономіки
agroconf.org
