- Увага! Інформація щодо бронювання військовозобов’язаних працівників агропромислового комплексу
- Інформація щодо бронювання працівників!
- Бронювання військовозобов'язаних аграріїв відбуватиметься виключно через електронний кабінет
- На базі Української аграрної конфедерації ми запустили процедуру, якої в Україні ще не було - Павло Коваль
- Нам не потрібно зациклюватись на євроринку, але це планка стандарту - Павло Коваль
Необхідно запровадити раціональний механізм бронювання, адже вже відчувається кадровий голод - Павло Коваль
Про проблеми і стан бронювання співробітників агросектору України обговорювали на "7 ТЕЛЕКАНАЛІ. Новини Одеси" з Павлом Ковалем, генеральним директором Української аграрної конфедерації.
Звернення УЗА та позиція щодо бронювання в інших галузях
Ведуча ефіру нагадала, що УЗА просить уряд схвалити «економічне бронювання» для збереження економіки і кваліфікованих працівників.
Павло Коваль зазначив, що УАК підтримує ініціативу своїх колег і члена Президії ВГО "УАК" - УЗА.
Ген. директор Української аграрної конфедерації повідомив, що нашою спільною позицією є те, що ми повинні забезпечувати й обороноздатність країни, але водночас і "не покласти на лопатки" економіку України.
Він додав, що УЗ також підтримує цю позицію, що правда, вони не вимагають якихось законодавчих змін.
Крім залізничної інфраструктури, за словами експерта, також важливо, щоб безперебійно працювали всі інші господарства, долучені до агровиробництва й експорту - припортової інфраструктури, харчової промисловості, рітейлу тощо.
Також відомо про подібні звернення і від представників ІТ-бізнесу та виробників дронів.
Генеральний директор УАК Павло Коваль розповів, про що саме йдеться в пропозиції Української зернової асоціації до уряду:
"Ну, я думаю, тут декілька аспектів наші колеги намагалися розкрити. По-перше, бронювання, яке забезпечить сталість економіки, зокрема в аграрному секторі. І це дуже важливо для економіки України в цих поточних умовах.
Ну і друге, я так думаю, що розглядається можливість, яка вже на сьогоднішній день розглядається і у Верховній Раді України, і в Комітеті з економічних питань, про те, чи можливо було б такий запровадити механізм, коли підприємство може сплатити певну суму за працівників ключових, і в результаті цього вони б отримали бронювання або якусь відстрочку від призову до виконання військових обов'язків.
Але я думаю, що в першу чергу мова йде про те, що нам потрібно відтворювати, забезпечувати сталість економіки, і зокрема в аграрному секторі, який сьогодні є одним з ключових секторів, зважаючи на обсяги виробництва, зважаючи на обсяги експорту, а сьогодні ми вже доходимо, що десь більше 60% експорту - це аграрна продукція і продукти переробки сільськогосподарської продукції, харчова промисловість та інфраструктура".
Експерт додав, що український агросектор важливий і в контексті сплати податків, а також нагадав про те, що значна кількість працівників аграрних і харчових компаній уже мобілізована до лав Сил безпеки й оборони у різні підрозділи.
"Вже відбувся четвертий цикл бронювання, і він вже показує, що виконуючи такі законодавчі норми, ми вже відчуваємо в секторі значні проблеми із забезпеченням кадрового потенціалу.
І це стосується як сільського господарства, так і логістики, так і трейдингу, так і харчової промисловості, і деяких інших інфраструктурних підрозділів з аграрної хімії, з аграрного машинобудування й інше.
Ми - законослухняні працівники в секторі - завжди підтримуємо всі починання, всі ініціативи і закони України, але є велика загроза, що в деяких галузях може бути несвоєчасне виконання технологічних операцій.
Скажімо, як весняна посівна кампанія, яка зараз завершується, десь там близько 95% уже ярих культур посіяно, але це давалося дуже, ну, такими, значними зусиллями, і це може відбиватися на своєчасності, якості виконання технологічних операцій, технологічних процесів.
Вже, слава Богу, ми можемо говорити, що ми її пройшли, десь там певні погодні умови - заморозки були, і зараз деякі експерти говорять про можливі посушливі регіони знову окремі, що може врожайність бути нижча. Але потрібно ще своєчасно доглянути за посівами, потрібно буде своєчасно зібрати - через місяць уже десь кампанія почнеться, і потрібно буде забезпечувати внутрішню продовольчу безпеку і гарантувати нашим зовнішнім партнерам - щодо експорту нашої продукції.
А експортний потенціал в цьому році також ми сформуємо, можливо, дещо нижчого рівня, ніж в попередні роки, але все ж таки, я думаю, що буде це все виконуватися за умови, що ми матимемо стабільний, сталий кадровий потенціал, на всіх ключових підприємствах", - зауважив Коваль.
Він наголосив, що агропромисловий комплекс сьогодні стає одним зі станових хребтів економіки України в цілому і забезпечує значні надходження валютної виручки в економіку України, і брак кадрів, на додачу до всіх інших проблем (ракетні обстріли, замінування, нестача електроенергії та підвищення тарифів на неї і т.д.), стане дуже болючим ударом для галузі.
Яких професій в АПК доторкнувся дефіцит кадрів у зв'язку з мобілізацією?
За словами Павла Коваля, ситуація в різних підприємствах склалася по-різному, але не вистачає працівників практично всіх рівнів кваліфікації, всіх посад.
"Не вистачає трактористів-машиністів кваліфікованих. Розумієте, коли в аграрного підприємства дороговартісна техніка - на сотні тисяч євро, то молоду людину без досвіду дуже важко посадити за штурвал такого трактора чи обприскувача дороговартісного.
По-перше, можна дещо там із посівами напартачить, а, по-друге, ну в нього кваліфікації немає - це треба набувати за певний час.
І якби ціна питання, коли людина буде навчатися - і часу немає, і може дорого коштувати для підприємства, для бізнесу в цілому.
Складно на всіх посадах - від технологів до маркетологів, до операторів обладнання технологічного на харчових і переробних підприємствах.
Ми вже відчуваємо такий голод (кадровий, - ред.).
Складаються плаваючі графіки, трошки змінюються режими роботи. Десь залучаємо людей пенсійного віку до виконання певних технологічних операцій, які мають кваліфікацію, але вже вийшли на відпочинок. І, до речі, вони погоджуються ставити плече в цей складний час ", - описує ситуацію генеральний директор УАК.
Коваль додав, що в цих складних умовах в частині аграрних підприємств запроваджуються нічні зміни, а в деяких випадках замість чоловіків залучаються жінки, де для них праця не є надто важкою та шкідливою для здоров'я.
Експерт пригадав і випадки зупинки водіїв на блокпостах та при перетині західних кордонів України. А це, за словами ген. директора УАК, може зривати логістичні операції, що безпосередньо впливає і на сектор АПК.
"На сьогодні є звіт, що навантаження аграрної продукції на залізничний рухомий склад зростає, що не властиво для попередніх років і попередніх місяців. То ми так попередньо можемо зробити висновки, що водії намагаються не перетинати адміністративні кордони областей, а вся продукція буде більше вивозитися залізничним транспортом.
Ну це така попередня оцінка, але це може стати драйвером неприємним", - розповідає Павло Коваль.
Для малого бізнесу є неприйнятним бронювання за 20 тисяч
"На сьогоднішній день в українському парламенті розглядається один із варіантів, що 20 тисяч гривень за одного працівника в місяць - і ви можете його забронювати.
Я думаю бізнес, окремі галузі можуть розглянути і такий підхід. Але зверніть увагу, якщо це - мале аграрне підприємство, в якого працівників небагато в принципі - 2-3 працівники на якихось 100 чи 200 гектарах обробляють свої земельні наділи, то когось із них за таку суму ще бронювати - це може виявитись досить така складна економічна ситуація для цього підприємства", - зазначає Павло Коваль, генеральний директор ВГО "УАК".
Він також додав, що і законодавчо наразі процес бронювання передбачений, в основному, для підприємств із 20+ найманими працівниками, що не враховує інтереси маленьких виробників, які також є важливими у контексті продовольчої безпеки та економіки України.
Необхідно напрацювати найбільш раціональну систему бронювання, яка влаштовуватиме всі сторони
Експерт зазначив, що деякі моделі економічного бронювання, які наразі розглядаються державою, можуть видатися досить складними в окремих секторах і в окремих категоріях підприємств.
"Я думаю, що держава розгляне додаткові ще можливості і знайде найбільш раціональний підхід. А ми будемо за цим слідкувати і будемо надавати свої пропозиції.
Завдання одне - зберегти мобілізаційні завдання і зберегти сталість економіки. І це треба збалансувати між цими двома складними задачами.
Ми розуміємо, що на третій рік війни - це не просто, але все ж таки будемо разом з державними інституціями, з Генеральним штабом, Міністерством економіки, Міністерством аграрної політики, Обласними військовими адміністраціями знаходити найбільш раціональні інструменти, як це забезпечити", - підсумував Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.
ІЦ УАК за матеріалами 7 ТЕЛЕКАНАЛ. Новини Одеси
agroconf.org
