- Мінагрополітики прогнозує цьогорічний врожай зернових та олійних культур близько 74 млн тонн
- Україна з 2026 по 2030 рік зможе експортувати понад 80 млн тонн зернових та олійних
- Україні прогнозують рекордний експорт зернових
- Прогноз збільшено на 4%
- Мінсільгосп США прогнозує врожай зерна в Україні 45,7 млн тонн в 2012
Україна залишатиметься серйозним гравцем на глобальних ринках - УАК
Майбутній врожай в Україні та експортні можливості - на такі важливі теми говорили з генеральним директором Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем в інтерв'ю онлайн-журналу "Sestry".
Очікуваний урожай у 2024 році та продовольча безпека
Україна очікує, що у 2024 році вдасться зібрати врожай зернових та олійних культур на рівні 73-75 млн тонн збіжжя. Це на 10-12% менше, ніж у 2023 році. З них 50-52 млн тонн будуть зернові: кукурудза, горох, ячмінь, овес тощо. Також отримаємо 20 млн тонн олійних і бобових культур: сою, ріпак, соняшник та інші.
За словами генерального директора УАК, навіть за песимістичного сценарію майбутній врожай дозволить Україні повністю вирішити питання продовольчої безпеки. Для розуміння: до війни українці споживали 3,5 млн тонн харчової пшениці щороку, тож новий врожай точно забезпечить громадян хлібом. Але такий прогноз можливий за умови, що в країні не буде нових масштабних бойових дій і серйозних втрат елеваторів, хлібозаводів, м’ясокомбінатів тощо.
"Із цікавого хочу відмітити, що на звільненій території Херсонської області фермери активно сіють кавуни. Тож українці будуть зі своїми баштанними культурами. Можливо, не в звичних обсягах, але чекаємо на врожай.
Більше того, у 2024 та 2025 роках Україна залишатиметься серйозним гравцем на глобальних зовнішніх ринках — по зернових, м'ясу птиці, яйцю, олії, овочах", - зазначає Павло Коваль.
Втрата земель і зміна структури посівних площ
На структуру посівних площ впливає втрата близько 7 млн гектарів земель корпоративного агросектору. Тобто, якщо раніше оброблялося 27-28 млн гектарів, то у 2022-2023 роках — 21 млн. Втрачена земля непридатна для обробки через окупацію, прифронтові бойові дії та замінування.
Через втрату землі й експортні проблеми українські фермери щороку змінюють структуру посівних площ. Наприклад, Україна не висіває такі обсяги кукурудзи, як до війни: раніше могли зібрати 40 млн тонн, з яких 30 млн йшли на експорт. Тепер наші аграрії обирають для посіву ті культури, що рентабельно вирощувати.
Зокрема, говорить експерт, останніми роками невигідно засівати ячмінь, пшеницю, горох, гречку, просо. Для розуміння, у 2023 році рентабельність соняшника складала близько 2-3%.
Павло Коваль додає: "Чому падає маржинальність колись популярних культур? - Зростають ціни на насіння, паливо, добрива, засоби захисту рослин, а вартість агропродукції залишається на тому ж рівні. Також складно отримати кредити для ведення бізнесу. У результаті прибутковість агрокомпаній стає менше.
У цьому році українські аграрії намагаються посіяти більше олійних культур, бо їх як сировину чи готову продукцію цікавіше експортувати. Також буде більше посівів сої, ріпаку, цукрового буряка, адже тут присутня гарна маржинальність".
Можливості експорту продукції нового врожаю
Зараз щомісяця Україна експортує близько 5 млн тонн зернових та олійних культур. Це значить, що за рік можна продати за кордон 60 млн тонн. Основний експорт іде через порти "Одеса", "Чорноморськ", "Південний", а також через Дунай.
"Таким чином, Україна може експортувати за кордон близько 2,5 млн тонн. В принципі, наразі цього водного шляху достатньо, щоб забезпечити експортні потреби АПК
Але війна в Україні впливає на операційні процеси бізнесу. Тож не виключаємо сценарії, коли експорт товарів через порти може стати проблемним. Тоді українські аграрії зможуть постачати продукцію за кордон залізничним, річковим та автотранспортом. Для розуміння: таким чином сьогодні можна експортувати близько 1,5 млн тонн агропродукції у місяць. Тобто, якщо Україна залишиться без водного шляху, тоді залізниця, ріка Дунай та автодороги не зможуть перекрити експортні потреби агробізнесу. Як результат, на кордоні можуть виникнути черги", - зазначає Павло Коваль.
За його словами, традиційно у співпраці з українськими аграріями зацікавлені країни Північної Африки та Азії. Крім того, наша країна має досвід агроекспорту на нові ринки, наприклад, у Китай, США, Канаду, Мексику.
Але експортні можливості треба постійно підтримувати, адже якщо Україна десь втрачає долю експорту, туди може зайти наш ворог — росія. Так, через проблеми з логістикою росіяни почали більше продавати агропродукції в Єгипті та Пакистані.
Наскільки великий запас міцності в українських аграріїв
"Кажуть, що український АПК може працювати на власних запасах ще 2-3 роки. У великих агрохолдингів запас міцності може бути на декілька років, а малі підприємства — на грані вимирання. На жаль, мої думки підтверджує статистика. За результатами 2022 року зникли 30% агропідприємств. Значна частина компаній фізично знищена війною, оскільки вони розташовувались у Херсонській, Сумській, Запорізькій областях", - каже ген. директор УАК Павло Коваль.
Експерт вважає, що не виключено і продовження негативного тренду, внаслідок чого велика частка агрокомпаній в Україні буде збитковою.
Більш детально про відносини України з Польщею, аграрну політику ЄС, євроінтеграційний шлях і перспективи вступу України в ЄС читайте в інтерв'ю за посиланням.
ІЦ УАК за матеріалами онлайн-журналу "Sestry"
agroconf.org
