Досягати стабільності

06 April, Розділ Новини, переглядів 3 192

Зернова галузь є стратегічною в економіці Херсонщини. Природно-кліматичні умови та родючі землі регіону сприяють вирощуванню багатьох зернових і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно в обсягах, достатніх для внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Проте, останніми роками виробництво зерна стає все більш залежним від погодних факторів.

Розробити систему заходів, яка б дозволила незалежно від природних негараздів отримувати стабільні врожаї та досягати валового збору на рівні 2,5-3,1 млн. т зернових культур, – стратегічне завдання і для керівництва області, й для науковців, і для аграріїв. Тому на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН України відбулася обласна нарада з питань особливостей проведення комплексу весняно-польових робіт у 2012 році та обговорення обласної комплексної програми «Зерно Херсонщини 2012-2015».

Порадитись із аграріями прибули, зокрема, голова Херсонської ОДА М. Костяк і голова Херсонської облради В. Пелих, заступник голови Херсонської ОДА з питань АПК М. Мельник, керівники та спеціалісти обласних і районних служб АПК, науковці, виробничники області.

Складною вважає ситуацію, яка склалася на озимому полі Херсонщини, голова ОДА Микола Костяк. Він запропонував вести продуману політику пересіву, добре підготуватися до комплексу робіт і провести їх у найкоротші строки. Нагадав, що держава не стоїть осторонь цих проблем, є розуміння складності ситуації та прийняте рішення про надання компенсації затрат, понесених господарствами на площах озимих, які загинули від низьких температур.

Про стан підготовки до проведення весняних робіт повідомив начальник профільного управління ОДА А. Носик. А його заступник О. Згірін нагадав аграріям основні аспекти обласної

Хлеб соль

комплексної програми «Зерно Херсонщини 2012-2015». Нею передбачено виробити цьогоріч 2,5 млн. т зерна, а в 2015-му вийти на рубіж у 3 млн. 150 тис. тонн. Це реальні показники з урахуванням наявності й розвитку зрошених земель та запровадження в сівозміни культур, які краще пристосовані до природно-кліматичних умов області.

Директор Інституту зрошуваного землеробства, керівник регіонального Південно-Степового науково-інноваційного центру, доктор с.-г. наук Р. Вожегова наголосила на необхідності проведення ретельної інвентаризації посівів озимих і збереження тих, які можуть забезпечити урожайність 10 й вище центнерів з гектара, в першу чергу, насінницьких посівів. Науковець підкреслила, що ситуація з виробництвом зерна ускладнюється й тим, що малі запаси вологи метрового шару ґрунту з осені минулого року на посівах після непарових попередників не збільшилися й за зимовий період. Такі ж запаси вологи і на полях, де будуть розміщуватися ярі культури. Все це вимагає внесення коректив у формування структури посівних площ і агротехніки вирощування культур. Враховуючи те, що рослини озимих культур із зими виходять слабкими, пригніченими, втратили надземну масу, необхідно їх підживити до відновлення весняної вегетації, бо азотні добрива, внесені в цей період, швидше підсилять ростові процеси і кущіння рослин. Також слід обов’язково проводити боротьбу з бур’янами як основними конкурентами пшениці за вологу та поживні речовини.

Раїса Вожегова вважає, що одним із вирішальних факторів гарантованого виробництва зерна, особливо насіннєвого, буде зрошення. На поливних землях, особливо в північних і центральних районах, доцільно розширити посіви кукурудзи на зерно за рахунок скорочення посівів малопродуктивних ярих культур, а також запроектувати післяукісні та післяжнивні посіви проса, гречки, скоростиглих сортів сої.

народ А завідувач відділу агротехнологій ІЗЗ НААН, к. с.-г. н. С. Заєць повідомив, що в цьому році буде досить складно отримати запланований збір зерна, але можна запобігти значному його зниженню. Для цього необхідно зберегти всі наявні посіви пшениці озимої та чітко виконати всі вимоги технології по догляду за її посівами, щоб отримати максимально можливий врожай продовольчого зерна та насіння (поради вченого читайте в наступному номері АТУ).

Завідувач лабораторією неполивного землеробства ІЗЗ НААН А. Коваленко пояснив аграріям, що цього року склались складні умови не лише для озимих культур, а й для проведення сівби ярих. Пов’язано це з двома причинами: по-перше, розширенням площ сівби ярих культур внаслідок загибелі частини озимини. А по-друге, дуже низькими є запаси вологи в ґрунті. Вони складають зараз 35,7-57,1 мм у метровому шарі. Аналогічні запаси вологи на час сівби складались у 1972, 1976, 2003 та 2007 роках. Урожайність ярого ячменю в ці роки становила 3,4-12,3 ц га, гороху - 3,5-11,2 ц/га, проте пізні ярі зернові за рахунок кращого використання опадів літнього періоду формували значно вищу врожайність. Так, урожайність зерна сорго в ці роки становила 12,7-34,6 ц/га, а проса – 10,3-23,0 ц/га.

Тому, на думку вчених ІЗЗ НААН, варто істотно скоригувати як структуру посівних площ ярих зернових, так і розміщення їх по полях у кожному окремому господарстві. Ярий ячмінь необхідно розміщувати на полях, де запаси продуктивної вологи вище 70 мм в орному шарі. Це насамперед після парової озимини 2011 року, а також по загиблій озимій пшениці, висіяній по чорному пару. Площа його в кожному господарстві повинна визначатись технічними можливостями, які дозволяють провести сівбу за 5, максимум 7 днів. Площі, які залишаться на таких полях після закінчення оптимальних строків сівби ячменю, слід відвести під кукурудзу на зерно. В центральних і частково в південних районах сівбу її краще провести з розширеними до 210 см міжряддями. Це дасть змогу одержати непоганий врожай зерна і забезпечити добрим попередником озимі культури під урожай 2013-го.

На площах, де запаси вологи менші за 60 мм, краще розмістити пізні зернові культури, такі як просо, сорго. За таких запасів вологи та використання майбутніх опадів, ці культури здатні сформувати від 13 до 30 ц/га зерна.

Поля після соняшнику, де запаси вологи зовсім низькі, на рівні 35-40 мм, слід залишити під чорний пар. При цьому слід враховувати, що зазвичай у паровому полі технологія догляду за ним спрямована на збереження вологи, яка накопичується за осінньо-зимовий період. У цьому ж році догляд за парами повинен забезпечити збереження тієї невеликої кількості вологи, яка є, а також якомога більше накопичити її з опадами, щоб на початок сівби озимих культур запаси її в метровому шарі ґрунту були не меншими за 100 міліметрів.

Що стосується соняшнику, то внаслідок низьких запасів вологи в ґрунті, яка зосереджена у верхньому півметровому шарі, площу його слід обмежити 12-13% від площі ріллі. Багаторічний аналіз свідчить: в роки з такими запасами вологи на час сівби, врожайність його не перевищує 5,0 ц/га.

Начальник Херсонського обласного центру по гідрометеорології С. Мельничук навів, зокрема, статистику несприятливих років. Найбільш холодними на Херсонщині були 1950-й, а після 1980-го року – 1985, 1987, 1996, 1997. Проте, в ті роки на полях був високий сніговий покрив і достатньо вологи в ґрунті. 2012-й у цьому плані найбільш жорсткий. Тим більше, що і температура повітря на рівні -19-20^оС у минулі роки утримувалася, в основному, в нічний час доби, в 2012-му такі показники температури фіксувалися протягом 22-24 годин на добу, тобто майже цілодобово.

Фахівець із захисту рослин відділу агротехнологій ІЗЗ НААН О. Шелудько застережив присутніх: на цьогорічних посівах озимих обов’язково буде масове поширення мишоподібних гризунів. І необхідно передбачити до початку вегетації рослин обробіток проти цих шкідників, а також обробки від бур'янів і хвороб.

Під час наради виробничим досвідом вирощування зернових поділилися голова правління ПОК «Зоря» Білозерського району, двічі Герой соціалістичної праці, Герой України Д. Моторний (у 2012-му виповнюється 50 років його трудової діяльності); директор ПАТ «Придніпровський» Нововоронцовського району М. Світличний та директор СТОВ «Таврійська перспектива» Каховського району В. Єрмоленко. Останній вніс пропозицію: для Херсонщини таку статтю, як оплата за подачу води на зрошення, треба відмінити взагалі та закріпити це положення на законодавчому рівні.

Про умови кредитування аграріїв Нацбанком і банками 1-ї групи («Укрексімбанк», «Ощадбанк» та «Газбанк») розповіла виробникам в.о. начальника управління Нацбанку України в Херсонській області О. Клебан. А про головні завдання у проведенні весняно-польових робіт згідно зі стратегічними завданнями обласної комплексної програми «Зерно Херсонщини 2012-2015», яка покликана забезпечити зерновиробництво щороку в стабільних обсягах, доповів заступник голови облдержадміністрації з питань АПК Михайло Мельник.

Підводячи підсумки обговорення всіх питань, пов’язаних зі стабілізацією зерновиробництва в умовах 2012 року та на перспективу, голова Херсонської ОДА Микола Костяк зазначив, що особливості нинішнього року потребують виважених кроків, ретельного підходу до введення в структуру посівних площ нових культур. Агровиробництво повинне бути зорієнтоване, в першу чергу, на отримання економічної ефективності. Тож всі пропозиції та рекомендації, висвітлені в ході обговорення, будуть детально розглянуті. А виконання перелічених завдань і агротехнологічних вимог зерновиробництва – реальна перспектива його стабілізації в посушливих умовах південного регіону.

Олександр ДИМОВ,

вчений секретар Інституту зрошуваного

землеробства НААН, к. с.-г. н.