- №4 (259)
- №42 (254)
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Фонд підтримки українського села
- Молока стало меньше
Наука збагачення України
Цей день в Національному науковому центрі «Інститут землеробства НААН» видався доволі насиченим знаковими подіями. Завдяки зусиллям вітчизняних науковців і їхньому вагомому внеску в ефективний розвиток українського агровиробництва, ми вже не лише декларуємо наміри нагодувати світ, а й робимо реальні кроки для створення на своїй території світової хлібної комори. Для гарантування продовольчої безпеки в планетарному масштабі.
Зокрема, і про це було заявлено під час Загальних зборів Національної академії аграрних наук. Та насамперед присутні дізналися про підсумки діяльності НААН за минулий рік й отримали змогу зазирнути в плани на майбутнє. Про це говорив у змістовній доповіді президент Національної академії аграрних наук Микола Безуглий.
«Торік діяльність установ, що належать до складу академії, було зосереджено на 43-х напрямах наукових досліджень, які узгоджені з основними положеннями Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, - повідомив Микола Дмитрович. - І в результаті завершено 785 фундаментальних і 980 прикладних розробок. На їх виконання з бюджету виділено 497,5 млн. гривень».
Далі вчений підкреслив, що першочерговими були і залишаються завдання забезпечення наукового супроводу національних проектів «Зерно України», «Відроджене скотарство», «Оліє-жировий комплекс».
«Рівень урожайності зернових культур надає змогу в перспективі одержувати валовий збір зерна в Україні до 80 млн. тонн», - вважає Микола Безуглий. А для цього, за його словами, необхідно збільшити інвестиції до 4,0-4,5 тис. грн. на гектар посіву. Звичайно, не на останньому місці має бути технічне переоснащення галузі. Задля цього господарства варто «озброїти» сучасною ґрунтообробною, посівною, збиральною та іншою агротехнікою. І це, як запевнив президент академії, передбачено національним проектом «Зерно України».
Щодо відродження й сталого ефективного розвитку вітчизняного скотарства, вже апробовані селекційні методи генотипної консолідації корів української чорно-рябої молочної породи (оригінатори – Інститут розведення і генетики тварин та Полтавський ІАПВ). У державному племінному господарстві «Степне», що на Полтавщині, сформовано 7 високопродуктивних родин, що дають близько 8 тис. л молока з вмістом жиру 3,7% та білка - 3,2%.
Але, як вважає Микола Безуглий, успішне впровадження згадуваних програм безпосередньо залежить від державної підтримки АПК. Тому наукові дослідження з аграрної економіки були спрямовані на розробку нової концепції кредитування сільгоспвиробників, ключовими чинниками якої є задоволення їхніх потреб у довгострокових кредитних ресурсах при пільговій ставці, не вищій за 9% річних. А для оптимізації структури фінансового забезпечення галузі вчені-економісти обґрунтували концепцію Державного земельного банку. Саме ця установа надасть змогу збільшити обсяги позик у 6-9 разів і приблизно вдесятеро (до 35 років) подовжити терміни кредитування під значно нижчі відсотки.
Активну участь представники академії беруть і в розробці концепції Державної цільової програми «Біоетанол». Вони вже запропонували стратегію диверсифікації виробництва біологічного палива в нашій країні. Зокрема, задля цього передбачається перепрофілювати спиртові заводи, що з урахуванням потенціалу різних сировинних ресурсів дозволить вже в 2015 році виробляти близько 2 млн. т біоетанолу.
Розповів Микола Дмитрович і про свою майже п’ятитисячну наукову команду, в якій - понад дві тисячі докторів і кандидатів наук. Однак, як зазначив президент академії, проблема кадрового забезпечення наукових установ молодими вченими вищої кваліфікації залишається й на сьогодні актуальною й потребує постійної уваги і невідкладних рішень. Особливо важливо, щоб на рівні держави вживалися відповідні заходи по заохоченню молоді до наукової роботи в аграрній сфері.
Як виявилося, доброю славою відома Національна академія аграрних наук і на світовій арені. Так, установи НААН є членами понад 30 міжнародних центрів та солідних організацій. А для налагодження зв’язків академію протягом року відвідали майже сто іноземних делегацій.
Прикметно, що НААН досягає вагомих результатів завдяки продуктивній співпраці з Мінагрополітики і аграрними ВНЗ. Вченими академії до органів державної влади внесено 437 пропозицій і спільно розроблено понад три десятки проектів законів.
Запам’ятався «залізною логікою» виступ знаного практика і організатора ефективного господарювання, Героя України Миколи Васильченка, який на прикладі своєї агрофірми беззаперечно відстояв здобутки вітчизняних селекціонерів у тваринництві. Виявляється, українські чорно-рябі при доброму догляді спокійнісінько можуть давати 8,2 т молока на рік, і притому «не скаржаться» на українські умови.
Згадали світила української науки й сумний досвід Росії, де вирішили нас обігнати по молоку. Недовго думаючи, купили за валютні мільйони «крутих» заокеанських голштинів. 
Але молочні ріки в сибірських умовах так і не потекли. Зате комбінатам було доволі роботи з виробництва племінного м’яса...
Про увагу до наукового забезпечення в справі успішного розвитку АПК й загального економічного піднесення держави красномовно говорить і той факт, що часті гості в НААН - високі державні діячі й політики.
Цього разу з цікавістю слухав пропозиції українських вчених, зокрема, щодо наукового обґрунтування перспектив формування світових стратегічних запасів зерна в Україні, перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський, який теж взяв участь у зібранні.
«Ідея абсолютно реальна, - оцінив стратегічно-зернову пропозицію перший віце-прем’єр. - Вона насамперед виходить із тих процесів, які відбуваються у світі. На жаль, ви знаєте, що більша частина населення (у світі) недоотримує продукти харчування, і безумовно, це одна зі сфер, де Організація Об'єднаних Націй проявляє підвищений інтерес».
Валерій Хорошковський також підкреслив, що підтримує таку ініціативу, й пообіцяв передати її на розгляд Президента Віктора Януковича.
«Я думаю, що з урахуванням того графіка нарощування товарного виробництва зерна, що нам сьогодні пропонують аграрії, зазначеної мети можна досягти протягом 2-5 років», - сказав пан Хорошковський, наголосивши, що в разі реалізації ідеї вітчизняних науковців можна буде залучити в Україну додаткові інвестиції для підтримки аграріїв.
Принагідно й ми у наступних номерах детальніше розповімо про озвучену академіком-секретарем НААН Валерієм Жуком зернову стратегію.
Василь ШАЛЕНКО
