Як працюватиме економічне бронювання. Усе, що треба знати

16 July, Розділ Новини, переглядів 465

Економічне бронювання повинно забезпечити баланс між потребами війська та бізнесу. Утім, противники ініціативи наголошують, що можливість бронювання за гроші перетворить цю війну у “війну для бідноти”, бо “багатії” зможуть цілком легально відкупитися від мобілізації.

Дискусія про необхідність запровадження так званого економічного бронювання точиться давно. З одного боку стоїть нагальна потреба комплектування війська, з іншого – брак працівників зокрема на підприємствах критичної інфраструктури.

Дефіцит кадрів безпосередньо впливає на економічну ситуацію в країні. А це своєю чергою впливатиме на стан Сил оборони України. Адже без працездатної економіки, себто міцного тилу, неможливо забезпечити фронт.

Міжнародний валютний фонд уже погіршив цьогорічний прогноз зростання реального ВВП України з 3-4% до 2,5-3,5%. Загалом, згідно з негативним сценарієм, економічний шок, викликаний повномасштабним вторгненням, може розпочатися вже в III кварталі 2024 року, тоді як активні бойові дії триватимуть до кінця 2025 року.

БізнесЦензор розбирався у планах і концепціях майбутнього економічного бронювання.

Три моделі бронювання

У Верховній Раді зареєстровані три законопроєкти, які передбачають економічне бронювання. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, термін подачі альтернативних законопроєктів закінчився 28 червня, тож депутати вже можуть виходити на розгляд документів.

Розгляд комітетом може відбутися вже наступного тижня, а перше читання у сесійній залі – до кінця липня. Що ж до другого читання, то, переконаний Наталуха, з ним трапиться така сама історія як із законом про мобілізацію: противники ідеї економічного бронювання просто завалять документ правками, через що витрачатиметься багато часу на їх відпрацювання.

Загалом подані законопроєкти, по суті, відрізняються моделлю бронювання.

Так, перша передбачає можливість бронювання співробітника в разі сплати за нього військового збору в розмірі 20 тис. грн на місяць. Це має бути додаткова виплата вже до тих 1,5%, які сплачуються із зарплати.

У межах такого бронювання плануються обмеження для підприємств, які претендуватимуть на можливість бронювання працівників. У них не повинно бути жодної заборгованості зі сплати податків і зборів, зокрема військового. Окрім цього, можна буде забронювати тільки 50% усіх військовозобов’язаних.

“Відсоткову межу заброньованих і процедуру визначатиме Кабмін”, – пояснює Наталуха.

Можливість бронювання передбачена й для ФОПів за умови реєстрації понад шість місяців і щомісячного прибутку від 61 тис. грн.

Інша модель, яку презентував заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, дає можливість уникнути мобілізації військовозобов’язаних, зарплата яких перевищує 35 тис. грн на місяць. Цю ідею підтримує уряд.

Третя модель – змішана. Такий підхід передбачатиме можливість забронювати найманих працівників, зарплати яких перевищують 35 тис. грн, і ФОПів, які щомісяця платитимуть військовий збір у розмірі 20 тис. грн.

Алгоритм економічного бронювання

Процедура економічного бронювання не сильно відрізнятиметься від оформлення звичайної броні на підприємстві. Компанії потрібно буде подати відомості про особу, яку вона хоче забронювати, а також долучити до заявки виписку про сплату 60 тис. грн – військового збору за співробітника за три місяці.

ФОПам треба буде надати виписку про обіг коштів на рахунку за останній квартал, що буде підтвердженням тривалості роботи підприємця і необхідних мінімальних сум доходу.

Усі дані перевірятиме податкова служба. Якщо вони відповідатимуть дійсності, працівнику нададуть так званий “жовтий” QR-код, який підтверджуватиме можливість його бронювання.

Протягом 60 днів працівнику необхідно оновити свої дані в ТЦК. Наявність “жовтого” QR-коду виключає можливість мобілізації такої особи. На випадки мобілізації працівників на етапі відвідування ТЦК неодноразово скаржився бізнес.

Після оновлення даних працівнику надається постійний “зелений” QR-код, який підтверджує статус заброньованого.

Бронювання продовжуватиметься автоматично, після сплати компанією відповідної суми за кожного заброньованого працівника.

Ефект економічного бронювання

Економічне бронювання може додатково принести державі від 200 млрд грн на рік, каже Дмитро Наталуха. За його словами, на них можна придбати 66 літаків F-16 або ж 500 тис. снарядів 155-мм калібру.

“Великі гроші, які не дозволять нам закрити всі потреби, але це гроші, на які ми розраховуємо, не залазячи в борги. Тобто це не кредитні гроші. Це гроші, які не залежать від того, з якої ноги встав [прем’єр-міністр Угорщини] Віктор Орбан, це гроші, які не залежать від того, хто стане президентом США. Це наші внутрішні українські гроші від бізнесу, якому ми йдемо на зустріч, надаючи таку можливість, а від них вимагаємо працювати далі”, – каже Наталуха.

Як відомо, гроші міжнародних партнерів не можуть використовуватися для забезпечення нашого війська. Фінансування армії – внутрішнє питання, яке гарантує держава. Саме тому на сектор безпеки й оборони цьогоріч з державного бюджету спрямували 1,69 трлн грн при загальних доходах в 1,76 трлн грн. За даними Міністерства фінансів за період січня-травня вже використали 732,8 млрд грн.

Тобто використання бюджетного фінансування війська перевищує плани. Це зокрема пов’язано з новими виплатами для військових, які не бралися до уваги під час підготовки кошторису, та снарядним голодом, що виник через піврічну затримку американської допомоги на понад $60 млрд.

З огляду на всі наявні потреби війська та мобілізацію, що триває, загальна сума додаткового фінансування сектору безпеки й оборони, яка озвучується, сягає 500 млрд грн.

Економічне бронювання, каже Наталуха, дасть можливість бізнесу планувати свою діяльність і продовжувати роботу в штатному режимі.

“Якщо ти бронюєш співробітників, то 90%, що ти маєш намір працювати далі, як підприємство, бо інакше навіщо ти витрачаєш гроші”, – наголошує нардеп.

Питання економічного бронювання виноситься на тлі необхідного, як його артикулюють у владі, та й неминучого підвищення податків. Планується, що військовий збір зросте з нинішніх 1,5% до 5%, його зобов’яжуть платити ФОПів, а також підвищать ПДВ до 22-23%. Детальніше про зміну ставок оподаткування БізнесЦензор раніше писав у цій статті.

Воювати будуть усі… бідні?

Питання економічного бронювання розділило суспільство на два табори. Перший усіляко підтримує ініціативу й вважає її ідеальним вирішенням проблем дефіциту кадрів і фінансування армії. Другий наполягає на тому, що економічне бронювання насамперед є порушенням Конституції, яке, ніби за Орвеллом, робить декотрих членів суспільства “рівнішими” за інших.

На думку противників ідеї економічного бронювання, дозволити його собі зможуть лише корпорації і великі компанії насамперед IT-сектору (який, до речі, єдиний не відчуває дефіциту кадрів), де рівень зарплат прив’язаний до долара. Це доб’є малий і середній бізнес в Україні, переконують вони, а також підприємства критичної інфраструктури на кшталт водоканалів, метрополітенів, потужності оборонно-промислового комплексу й інших, де рівень зарплат іноді коливається на межі мінімалки.

“Підприємець, якщо йому для функціонування бізнесу потрібен саме цей технолог, зварювальник, інженер, установить йому відповідну зарплату. При тому, що середній рівень зарплат 19 тис. грн, такий хід призведе до збільшення надходжень ПДФО і ВЗ, а також ЄСВ на рівні 80-170 млрд грн і навіть більше за умов зниження мінімального рівня заробітної плати в 30 тис. грн. Це покриє суттєву частину потреб у додатковому фінансуванні війська при мобілізації”, – пише у своїй колонці для “Дзеркала тижня” доктор економічних наук, футуролог Андрій Длігач.

Підприємців опитували щодо економічного бронювання зокрема через розмір офіційної зарплати. Результати показали готовність бізнесу детінізувати трудові відносини, якщо цей крок дозволить зберегти штат. Проте назвати конкретніші цифри відмовилися.

Експерти ж зауважують, що озвучені суми для економічного бронювання зависокі для низки українських регіонів (ті ж Чернівці або прифронтові території зазвичай перебувають в ар’єргарді за рівнем зарплат). Вони просто можуть лишитися без необхідної броні.

“У нас ніколи не було завдання зробити підйомну для всіх суму і в такий спосіб урятувати всіх від призову. Завдання було дати опцію забронювати по-справжньому критичних для підприємств працівників”, – наголошує голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Тезу, що всі працівники однаково важливі Длігач називає міфом.

“Змодельована ситуація показує, що мобілізація ще 15% чоловіків призведе до скорочення оборотів бізнесу в середньому на 20%, але при мобілізації критично важливих працівників падіння оборотів бізнесу сягатиме від 30% до 100%, тобто спричинить повну зупинку бізнесу.

Так, для людиноцентричної держави всі люди однаково важливі. Проте під час війни держава повинна виходити саме з питання суспільного блага в застосуванні можливостей кожної людини. Тому бронювання критичного персоналу – це раціональна частина суспільної угоди держави та бізнесу, за якої бізнес збільшує сплату податків і надалі підтримуватиме обороноздатність”, – пояснює він.

За даними Дмитра Наталухи, реалізація його законопроєкту про економічне бронювання дозволить бізнесу забронювати 1,45 млн осіб. Розрахунок такий, що станом на 1 лютого в Україні було 11,14 млн чоловіків у віці 25-60 років. З них забронювали в межах класичної броні 735 тис. осіб. Близько 4 млн чоловіків бронюванню не підлягають, бо служать, мають інвалідність, перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.

“Економічним бронюванням зможуть скористатися офіційно працевлаштовані працівники та ФОПи, яких серед чоловіків близько 600 тис. Після цього мобілізації підлягатимуть 2,13 млн чоловіків, статус мільйона з яких державі не відомий”, – пише Економічна правда.

***

16 липня закінчується 60-денна кампанія з оновлення облікових даних серед військовозобов’язаних, якими в Україні, по суті, є всі чоловіки від 25 до 60 років (якщо вони не визнані непридатними) і жінки медичних чи фармацевтичних спеціальностей. Усіх, хто не пройшов процедуру, штрафуватимуть від 17 тис. грн, що також стане додатковим джерелом надходжень украй необхідного фінансування бюджету.

Юристи вже лякають українців примусовими стягненнями через виконавчу службу. Кажуть про блокування рахунків, реалізацію майна, зокрема квартир чи автомобілів, й інші неприємні речі, пов’язані зі стягненнями заборгованостей.

Війна потребує величезних витрат. Після ракетного обстрілу дитячої лікарні “Охматдит” у Києві 8 липня 2024 року бізнес, як і пересічні громадяни, показав, що готовий брати на себе відповідальність і допомагати державі в скрутному становищі. Відкритим залишається питання готовності держави йти на зустріч бізнесу.

Утім, бізнес – це не всі громадяни, конституційним обов’язком яких є захист країни під час війни. Чи вийде зберегти баланс між потребами всіх – покаже лише практичне використання економічного бронювання. Але вже зараз очевидно, що запровадження такої системи активує серед населення групи, які вважатимуть себе утиснутими в правах. А це своєю чергою посилюватиме соціальне напруження, яке безсумнівно впливатиме як на бізнес, так і на державу.

https://biz.censor.net