Україна збільшила цього року експорт зерна до 7 млн тонн на місяць — Козаченко

18 July, Розділ Новини, переглядів 347

Порівняно з минулим роком Україна збільшила обсяги експорту зерна. Зараз щомісяця в середньому ми експортуємо 7 млн тонн, розповів в ефірі Українського Радіо президент "Української аграрної конфедерації" Леонід Козаченко. За його словами, 80-85% експорту припадає на Чорноморський зерновий коридор, який відновив своє функціонування в іншому форматі й держава-агресорка Росія змушена була з цим змиритися. Хоча розв'язана РФ війна триває і через це вартість логістики зерна зросла в 4–4,5 раза. Друга проблема – аномальна спека в Україні. Як наслідок – буде добре, якщо загалом ми зберемо 70 млн тонн збіжжя, хоча торік було практично 82, каже Козаченко.

80-85% експорту – Чорноморський зерновий коридор

Усі ми пам'ятаємо, як багато негативних прогнозів та побоювань було торік щодо можливостей для України з експорту зерна. Однак Україна впоралася. Які позитивні моменти можна відзначити?

По-перше, ми дуже добре проаналізували, звідки походить небезпека, коли працював зерновий коридор, де саме була загроза, які напади ми очікували на судна, що везуть зерно по акваторії Чорного моря. Враховуючи це все, ми використали період, коли перестала діяти ця зернова угода. Звісно, це не тільки військові засоби, наша зброя проти тих суден, літаків, ракет, які можна було використовувати, щоб потопити ці кораблі. Тут ще й позиція окремих країн, таких як Великобританія, ЄС в цілому, які сказали, що "ми будемо супроводжувати свої кораблі, які будуть йти по акваторії Чорного моря, з повітря. Якщо на них буде хтось нападати, ми будемо відбивати ці напади". Крім цього, європейські страхові компанії почали страхувати це перевезення. Спочатку це було недешево, потім вартість страхування суттєво впала і ніхто не боявся давати свої кораблі для того, щоб везти цю продукцію.

Росія цього не очікувала і вона нічого не могла зробити, щоб зупинити цей процес. Єдине, що їй вдалося зупинити, – це прохід через Суецький канал. Це, безумовно, вплинуло на вартість логістики, тому що обхід – це понад 4 тисячі кілометрів додаткового шляху, за який треба платити. Звичайно, це негативно відобразилося. Але обсяги перевезень в нас не зменшилися, а навпаки зросли. Сьогодні, якщо брати загальний експорт української продукції, то близько 80-85 % обсягу – це Чорноморський зерновий коридор.

У середньому ми експортуємо 7 млн тонн зерна на місяць

А як змінилися обсяги вивезення українського зерна за цей рік?

За рахунок відновлення роботи Зернового коридору, але вже в іншому форматі, обсяги зросли. Звичайно, треба додати, що Дунайський логістичний шлях ніколи в такому обсязі не перевозив продукцію. Це на другому місці після Чорноморського зернового коридору. Третє місце – це залізничні та автомобільні перевезення. Тому загальний обсяг експорту в окремі місяці в нас навіть перевищує те, що ми мали мали в середньому за попередній рік. Йдеться про 7 млн тонн – це приблизно те, що ми щомісяця зараз експортуємо.

Через війну вартість логістики зросла в 4–4,5 раза

Що відбувалося з цінами на зерно у зв'язку з тим, що перестав функціонувати Зерновий коридор? Тоді експерти прогнозували, що без цієї зернової угоди ціни в Україні будуть знижуватися через неможливість експорту продукції. Чи виправдалися такі прогнози?

Ціни суттєво знизилися, коли почалася війна, і взагалі вартість логістики зросла. Почав працювати цей коридор і коли він працював, Росія зупиняла всі кораблі й казала, що "нам потрібно спуститися в трюм, подивитися, чи ви не везете зброю". Спочатку вони номінували 40 інспекторів, потім залишили 10, а потім в нас по 100 кораблів стояло в черзі і їх ніхто не перевіряв. А за простій кораблів треба платити штраф, який в окремих випадках становив мільйони доларів.

В цілому, коли почалася війна, у нас вартість логістики зросла приблизно в чотири, а інколи й у чотири з половиною раза порівняно з тим, що було до війни. Тобто це було 150-200 доларів на тонні зерна і все це було з кишені нашого фермера. Тому вперше за роки Незалежності у нас пшениця стала фактично нерентабельною. Більшість виробників були в мінусі. Олійні культури давали прибуток, а зернові – на другому місці була кукурудза – були в мінусі. Вартість логістики була величезною втратою для нашого аграрного сектору.

"Буде добре, якщо загалом цього року ми зберемо 70 млн тонн збіжжя"

Торік в Україні були дуже хороші врожаї зернової культури, але цього року аграрії прогнозують менші обсяги – і через погодні умови в тому числі. Які обсяги торішнього збіжжя ще залишаються?

Зараз перехідні залишки є і вони суттєві. Торік ми зібрали понад 80 млн тонн зернових та олійних культур. А цього року прогнозували, що буде 70-71 млн, проте, як на мене, обсяг буде меншим через погодно-кліматичні умови. Жахлива спека, відсутність вологи… Сьогодні кукурудза призупинила свою вегетацію. Ми в середньому збирали 30 млн тонн кукурудзи, проте в цьому році такий обсяг ми не зберемо. Тож буде добре, якщо загалом ми зберемо 70 млн тонн збіжжя, а в минулому році було практично 82. Тож десь на 12 млн тонн буде менше, а дехто пророкує, що обсяг вирощеного врожаю впаде й на 15 млн тонн.

Це буде важко, але сьогодні треба думали про майбутнє, адже перше – це все ж таки війна. Треба повернути вартість логістики до того рівня, який був до війни. Й він може бути навіть меншим. Треба працювати в політичному аспекті і з ЄС, ринок якого у важкі хвилини відкривався для нас і це зменшувало наші втрати. Ми все ж таки будемо членом ЄС, тож треба не боятися нас, а реформуватися своє сільське господарство. В Європі на це не звертають увагу, бо в першу чергу звертають увагу на дотування. Там шалені дотації тільки впливають на розвиток, а не реформи. Все це треба робити, але нам в першу чергу треба думати про себе. Й коли ми говоримо і про логістику, і про врожай, не слід забувати й про заміновані території, забруднені території, які після вибухів не дають можливості використовувати землю. Треба думати, як усе це вирішувати.

ІЦ УАК за матеріалами Українського Радіо

agroconf.org