- Аграрії гарантують і на цей рік продовольчу безпеку та виконають цілий ряд зовнішньоекономічних зобов'язань по експорту, - Коваль
- У стратегуванні українського АПК необхідно закласти баланс між екологічністю та економічною ефективністю
- Павло Коваль про збільшення податків на 1га с/г земель
- Нам не потрібно зациклюватись на євроринку, але це планка стандарту - Павло Коваль
- Реструктуризація в управлінні аграрним комплексом - Павло Коваль
Павло Коваль: Ми не повинні втратити зв'язок "наука - освіта - бізнес"
Про жнива, відмінність українського та європейського фермерства, роль освіти та науки розповідав на Українському радіо у програмі "Колос. Аграрний дайджест" Павло Коваль, генеральний директор ВГО "Українська аграрна конфедерація".
Сьогодні жнива ранніх культур підходять до завершення. Павло Коваль нагадав, що 3 місяці тому прогнозувалося, що врожайність і валовий збір буде нижчим приблизно на 10%. "Скоріше за все, це десь так і буде", - зазначає він.
Експерт додає: "Я свого часу ризикнув і зробив прогноз десь в лютому-березні, що в Україні буде менший валовий збір і нижча якість зерна.
Скоріше за все, це справдиться. Зберемо свої близько 20 мільйонів тонн, подивимося, скільки буде першого класу пшениці, другого, третього, скільки буде фуражу і несортової пшениці.
Якщо навіть половина буде харчова, нам це - двохрічний запас. Тобто про продовольчу безпеку говорити потрібно, але потрібно це робити дуже виважено, особливо таким впливовим політикам, експертам, які на слуху постійно, щоб ми не хитнули ринки десь в якийсь бік або туди, або туди. Тому що в один бік може бути добре фермеру, але там 11 мільйонів пенсіонерів скажуть, а як же нам батон купить, хліба, розумієте? Тобто тут баланс, і для цього потрібна держава, як отой балансуючий гравець, щоб він правильно, оцей гравець, витримував аграрну політику".
За словами генерального директора УАК Павла Коваля, аграрне виробництво - це дуже складна матерія, адже до нього залучено багато різних гравців. Рамки входу в аграрний ринок низькі, зернові може вирощувати будь-який одноосібник.
"В ринок увійти просто. Наскільки ти там утримаєшся і витримаєш конкуренцію - це вже інше питання. Тому не можна захоплюватися тільки технологією. Потрібно завжди тримати в пам'яті економічну можливість до відтворення. Потрібно думати про прибуток", - каже Павло Коваль.
Він додав, що в Європі фермера на руках всі країни носять, як соціальний проект, 40% європейського бюджету витрачається на утримання фермера як клас. І ще довгий час так робитимуть, бо швидко й відмовитись не зможуть.
То в Україні фермер завжди жив у конкурентних умовах, і аграрне підприємство, і агрохолдинг в тому числі.
"В нас дотацій достатніх для того, щоб за рахунок них вижити, не було ніколи. І я так дозволю собі припустити, що, скоріше за все, й не буде, навіть коли ми членами ЄС станемо. Бо тоді там політика через нас зміниться вся", - вважає експерт.
Ген. директор УАК Павло Коваль зазначає, що у кожному регіоні - свої погодні умови, свої традиції та методи вирощування культур, однак у цілому врожайність все ж буде нижчою по Україні.
"Тому от ситуація щодо жнив, от вона така, вона не проста в цьому році. На 2 тижні раніше почали, складна була осінь.
Така не дуже добра в усіх регіонах була затяжна весна. Зразу там з'явились декілька теплих днів. Потім холод довго тривав. Потім заморозки пройшлися по ряду культур, в тому числі по зернових. Ну, в деяких регіонах це далося взнаки.
Наприклад, на Полтавщині, там є наші члени, спілкуємося ж постійно, кажуть, що на декілька процентів, скажімо, на 2-3 центнери, де стабільно отримували, в цьому році будемо мати менше. Тобто, якщо було 42, то це 38-39 ц по пшениці. Якщо подивитися на те, що вже зібране на сьогодні, десь 39 на круг виходить.
Але ще декілька областей Західної, Центральної, Північної України - в них непогана вражальність останні роки. Можливо, ми там на 40+ вийдемо на круг. Якщо говорити про ріпак, десь там виходить, здається, 22-23 ц. Але є окремі підприємства, скажімо, в тій же Тернопільській області - 60-65 ц. Ну це ж вони не впливають на весь валовий збір", - каже Павло Коваль.
Коваль зазначає, що у нас є кращі практики, кращі господарства, де потрібно ділитися досвідом.
За його словами, наука та підприємництво в агросекторі мають іти рука в руку.
"І треба брати цей досвід, і йти на кафедру, показувати студентам молодим: ось дивіться, у цьому регіоні, ось такі районування, ось така система машин, ось така сівозміна. І це давало результат навіть в таких умовах складних. Бо якщо ми подивимося по тих господарствах, які сьогодні молотять по 50 центнерів ріпак, і подивимося осінні сходи і весняні перезимовані сходи, то ти б ніколи не повірив, подивлячись на ті сходи, що буде там 50 ц/га ріпаку озимого.
Але він є, сьогодні бункер це показує, як кажуть аграрії, бункер покаже. Тому, звичайно, ми не повинні втратити зв'язок "наука - освіта - бізнес". Для мене виробництво – це бізнес.
Це в нас затверджено і в базових документах, в тому числі у Конституції України, що ми - ринкова економіка. Тут нікуди ти не дінешся. Та й не варто. Це те, що в світі показало як найбільш прогресивний інструмент", - підсумовує Павло Коваль, генеральний директор ВГО "УАК".
ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо
agroconf.org
