Аграрний тиждень. Україна
» » ДОРОГА ДЛЯ БТР
» » ДОРОГА ДЛЯ БТР

    ДОРОГА ДЛЯ БТР


    ДОРОГА ДЛЯ БТРПрозорість і відкритість, повалення корупції й тіньових схем у торгівлі об’єднали провідних операторів вітчизняного ринку в укладенні Меморандуму про порозуміння. А серед них: «Союз бірж України», «Укрцукор», Асоціація фермерів та приватних землевласників України, «Меблідеревпром», «Укроліяпром», Асоціація оптових ринків України, Аграрний союз України.    

    З цієї нагоди ми зустрілися з одним із ініціаторів актуальної домовленості, генеральним директором асоціації «Союз бірж України» Борисом Беренштейном.

    - Порозумілися без проблем, бо товарні біржі у будь-якій національній економіці мають забезпечувати функціонування систем цінового моніторингу та ціноутворення, - вважає Борис Леонідович. - Окрім цього, вони мають надавати операторам змогу хеджувати (страхувати) свої цінові ризики шляхом біржових операцій з деривативами на товарні активи.

    - Борисе Леонідовичу, але, відверто кажучи, чи можна назвати український біржовий товарний ринок (БТР) повноцінним?

    - Ні. На жаль, він не виконує перелічені мною функції. Це гальмує процеси його розбудови та негативно впливає на економічний розвиток держави. Не слід забувати про такі види біржових товарних деривативів як ф'ючерсні контракти та опціони, що мають стратегічний характер. Адже саме дієві механізми страхування цінових ризиків учасників ринку, у першу чергу товаровиробників, мають бути підґрунтям сталого макроекономічного та інноваційного розвитку України.

    - І що ж заважає вітчизняному БТР?

    - Відсутність єдиної системи державного регулювання. Бо чинним законодавством не передбачено жодних вимог організаційного, технологічного та фінансового характерів до товарних бірж. Більш того, немає законодавчої регламентації механізмів нагляду і контролю за їхньою статутною діяльністю та дотриманням вимог чинного законодавства.

    Все це призвело фактично до того, що БТР функціонує поза межами норм, встановлених Господарським кодексом України та Законом України «Про товарну біржу». А лояльне законодавство створило передумови для реєстрації понад 600 бірж…

    - Хвилиночку, а чи погано, що в нас багато бірж?

    - Але ж більшість з них лише числяться так званими «товарними біржами», бо функціонують як пересувні центри для фіктивного оформлення сумнівних «біржових контрактів» з метою закріплення звичайної ціни товарів задля зменшення бази оподаткування «учасників біржової угоди». Подібна практика не сприяє формуванню ефективної інфраструктури біржового товарного ринку.

    - То чим же може держава зарадити?

    - Шкода, що дії держави по регулюванню роботи біржового товарного ринку носять хаотичний та децентралізований характер.

    Функції регулювання БТР, встановлення стандартних типових форм, а також порядку випуску та обігу деривативів, базовим активом яких є товари (крім цінних паперів), покладено на Мінекономіки. А погодження базових активів деривативів, якщо ними є сільгосппродукція, - під кермом Мінагрополітики. Але подібними повноваженнями не наділений жоден інший державний орган, у сферу управління яких входять ринки таких стратегічних товарів як вугілля, інші енергоносії, деревина тощо.

    Я ж вважаю, що біржові технології мають бути максимально уніфіковані для всіх видів товарів, що сприятиме універсалізації БТР.

    - Борисе Леонідовичу, з якими пропозиціями Ви звернулися до Комітету економічних реформ при Президентові України?

    - Пропонуємо на черговому засіданні цього поважного органу розглянути ситуацію, що склалась на біржовому товарному ринку в Україні, а також про його подальший розвиток.

    Радимо створити при Кабміні Міжвідомчу координаційну раду з питань регулювання біржового товарного ринку із залученням до її складу представників профільних міністерств та відомств, асоціації «Союз бірж України» та інших зацікавлених громадських організацій.

    Також пропонуємо розробити і затвердити вимоги до товарних бірж та створити відповідну нормативну базу для здійснення функцій регулювання БТР; активізувати роботу з внесення змін до законів, які регулюють «правила гри» на товарному біржовому ринку.

    Про сподівання, пов’язані з Меморандумом про порозуміння, нам розповіли наступне.

    Сергій Сагаль, президент асоціації меблевих, деревообробних підприємств та організацій «Меблідеревпром»:

    - Передусім, це ознака плідного співробітництва на високому професійному рівні у напрямах планування, розробки та реалізації програм розвитку біржового товарного ринку, створення правових та економічних передумов для удосконалення біржової торгівлі реальним товаром, впровадження операцій з біржовими товарними деривативами та механізму біржового клірингу. А це надає змогу найкраще сформувати єдину державну політику щодо розвитку біржового товарного ринку, і безумовно, сприятиме прозорості й залученню інвестицій.  

    Петро Гадз, голова Наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром»:

    ………………………………………………………………………………………….  

                                                                                                              Володимир ВІЛЬОВИЧ





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • № 15 (184) 25.04-01.05.2011
  • № 01 (171) 17.01-23.01.2011
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ДОРОГА ДЛЯ БТР


ДОРОГА ДЛЯ БТРПрозорість і відкритість, повалення корупції й тіньових схем у торгівлі об’єднали провідних операторів вітчизняного ринку в укладенні Меморандуму про порозуміння. А серед них: «Союз бірж України», «Укрцукор», Асоціація фермерів та приватних землевласників України, «Меблідеревпром», «Укроліяпром», Асоціація оптових ринків України, Аграрний союз України.    

З цієї нагоди ми зустрілися з одним із ініціаторів актуальної домовленості, генеральним директором асоціації «Союз бірж України» Борисом Беренштейном.

- Порозумілися без проблем, бо товарні біржі у будь-якій національній економіці мають забезпечувати функціонування систем цінового моніторингу та ціноутворення, - вважає Борис Леонідович. - Окрім цього, вони мають надавати операторам змогу хеджувати (страхувати) свої цінові ризики шляхом біржових операцій з деривативами на товарні активи.

- Борисе Леонідовичу, але, відверто кажучи, чи можна назвати український біржовий товарний ринок (БТР) повноцінним?

- Ні. На жаль, він не виконує перелічені мною функції. Це гальмує процеси його розбудови та негативно впливає на економічний розвиток держави. Не слід забувати про такі види біржових товарних деривативів як ф'ючерсні контракти та опціони, що мають стратегічний характер. Адже саме дієві механізми страхування цінових ризиків учасників ринку, у першу чергу товаровиробників, мають бути підґрунтям сталого макроекономічного та інноваційного розвитку України.

- І що ж заважає вітчизняному БТР?

- Відсутність єдиної системи державного регулювання. Бо чинним законодавством не передбачено жодних вимог організаційного, технологічного та фінансового характерів до товарних бірж. Більш того, немає законодавчої регламентації механізмів нагляду і контролю за їхньою статутною діяльністю та дотриманням вимог чинного законодавства.

Все це призвело фактично до того, що БТР функціонує поза межами норм, встановлених Господарським кодексом України та Законом України «Про товарну біржу». А лояльне законодавство створило передумови для реєстрації понад 600 бірж…

- Хвилиночку, а чи погано, що в нас багато бірж?

- Але ж більшість з них лише числяться так званими «товарними біржами», бо функціонують як пересувні центри для фіктивного оформлення сумнівних «біржових контрактів» з метою закріплення звичайної ціни товарів задля зменшення бази оподаткування «учасників біржової угоди». Подібна практика не сприяє формуванню ефективної інфраструктури біржового товарного ринку.

- То чим же може держава зарадити?

- Шкода, що дії держави по регулюванню роботи біржового товарного ринку носять хаотичний та децентралізований характер.

Функції регулювання БТР, встановлення стандартних типових форм, а також порядку випуску та обігу деривативів, базовим активом яких є товари (крім цінних паперів), покладено на Мінекономіки. А погодження базових активів деривативів, якщо ними є сільгосппродукція, - під кермом Мінагрополітики. Але подібними повноваженнями не наділений жоден інший державний орган, у сферу управління яких входять ринки таких стратегічних товарів як вугілля, інші енергоносії, деревина тощо.

Я ж вважаю, що біржові технології мають бути максимально уніфіковані для всіх видів товарів, що сприятиме універсалізації БТР.

- Борисе Леонідовичу, з якими пропозиціями Ви звернулися до Комітету економічних реформ при Президентові України?

- Пропонуємо на черговому засіданні цього поважного органу розглянути ситуацію, що склалась на біржовому товарному ринку в Україні, а також про його подальший розвиток.

Радимо створити при Кабміні Міжвідомчу координаційну раду з питань регулювання біржового товарного ринку із залученням до її складу представників профільних міністерств та відомств, асоціації «Союз бірж України» та інших зацікавлених громадських організацій.

Також пропонуємо розробити і затвердити вимоги до товарних бірж та створити відповідну нормативну базу для здійснення функцій регулювання БТР; активізувати роботу з внесення змін до законів, які регулюють «правила гри» на товарному біржовому ринку.

Про сподівання, пов’язані з Меморандумом про порозуміння, нам розповіли наступне.

Сергій Сагаль, президент асоціації меблевих, деревообробних підприємств та організацій «Меблідеревпром»:

- Передусім, це ознака плідного співробітництва на високому професійному рівні у напрямах планування, розробки та реалізації програм розвитку біржового товарного ринку, створення правових та економічних передумов для удосконалення біржової торгівлі реальним товаром, впровадження операцій з біржовими товарними деривативами та механізму біржового клірингу. А це надає змогу найкраще сформувати єдину державну політику щодо розвитку біржового товарного ринку, і безумовно, сприятиме прозорості й залученню інвестицій.  

Петро Гадз, голова Наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром»:

………………………………………………………………………………………….  

                                                                                                          Володимир ВІЛЬОВИЧ





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • № 15 (184) 25.04-01.05.2011
  • № 01 (171) 17.01-23.01.2011
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.