- «НІБУЛОН» використовуватиме ШІ для зменшення собівартості гуманітарного розмінування
- «НІБУЛОН» представить свій досвід у розмінуванні на міжнародному форуму з питань ESG
- В Україні створять реєстр потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами земель
- Україна планує залучати приватний капітал та інвестиції до гуманітарного розмінування, — Юлія Свириденко у Давосі
- "Один пояс, один шлях"
Україні є ще багато над чим працювати у напрямку розмінування та компенсації збитків
Про це зазначили учасники панельної дискусії "Відродження агробізнесу на забруднених війною територіях", яка відбулася у рамках ХІІ Міжнародного бізнес-форуму КНЕУ "Наука-Бізнес-Освіта: стратегічне партнерство" 7 листопада в онлайн-форматі.
Модератором даної панелі виступив Павло Коваль, генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація».
Спікерами дискусії були:
Олександр Романюк, директор з економіки ТОВ «Українські сервіси розмінування»
Андрій Кушнір, директор БО «Благодійний фонд протимінної діяльності»
Олена Мельник, керівниця сектору міжнародних проектів СНАУ, к.т.н, доцент
Аліса Голощапова, координатор програм Project Expedite Justice в Україні
Михайло Різак, заступник генерального директора ТОВ СП «Нібулон»
Учасники ділилися власним практичним досвідом і кейсами з розмінування українських земель, адже це є першим кроком з розвитку забруднених територій, обговорювався стан с.-г. угідь на забруднених територіях.
Крім того, спікери обговорювали шляхи притягнення рф до відповідальності та механізми компенсації заподіяної шкоди українським аграріям та іншим підприємцям.
Говорили і про досвід з відродження агробізнесу на забруднених ВНП територіях.
Ну і звісно ж, актуальним питанням стало обговорення щодо бачення ролі ВНЗ у підготовці кадрів до відбудови післявоєнного ефективного АПК.
Спікери наголосили і на важливості проектів просвітництва та масштабування інформації.
Генеральний директор УАК Павло Коваль наостанок зазначив, що над цією проблематикою потрібно працювати разом українським експертам і науковцям, бізнесу, громадським організаціям і владі, і напрацьовувати ряд концептуальних базових нормативних документів. І обов'язко орієнтуватися при цьому на міжнародну нормативну базу та стандарти, адже такі країни, як Німеччина, мають давно вже напрацьовані механізми та стратегії щодо розмінування.
За словами Павла Коваля, від України чекають ініціатив щодо вивчення та використання міжнародного досвіду та практик.
ІЦ УАК
agroconf.org
