Як блокування портів на Миколаївщині впливає на аграрний бізнес — про це глядачам Першого каналу Суспільного мовлення розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
"Блокування, звичайно, впливає негативно. Ми могли би значні обсяги експортувати на експорт продукції не тільки аграрної, а й металургійної, гірничовидобувної й інших продуктів, контейнерних вантажів. Якщо взяти, наприклад, тільки Миколаївський вантажний морський порт, то це 15 терміналів, а це десь близько 8-9 млн тонн річний оборот тільки насипних вантажів, тобто зернових і продуктів переробки.
Це на сьогодні з перших днів широкомасштабного вторгнення нашого ворога заблоковано і не працює.
Основна причина, ми ж розуміємо, безпекова, і військові нас застерігають і поки що не дають дозволу використовувати цей морський портовий транспортний вузол. Основна причина тактична — це окупація Кінбурнської коси, яка перекриває і не дає можливості проходу суден у порти Миколаївського вузла: Миколаїв, Ольвія і там ще цілий ряд приватних терміналів, які працювали до широкомасштабного вторгнення і забезпечували значну частку експорту вантажних обсягів через свої виробничі потужності", - розповів Павло Коваль.
За його словами, це потрібно розцінювати так, що Україна втрачає можливості та перевитрачає кошти самого Миколаївського регіону. Коваль додає, що, крім того, ці термінали, порти, інфраструктура — це також бізнес, це також економіка, яка четвертий рік не працює. І виходить, що інвестиції, які туди вкладалися, вони сьогодні не окуповуються.
"Я вже заявляв і рік, і два назад, що основний союзник українських аграріїв — це Збройні сили України і Військово-морські сили України.
Сьогодні ми тільки можемо це констатувати, на жаль, тому будемо працювати над цими питаннями.
Бізнес і технічні працівники цих інфраструктурних портових об'єктів за короткий період могли б відновити роботу. Нам потрібно, щоб Кінбурнська коса була звільнена, щоб військові дали добро на використання акваторії, там десь 25 га акваторії Миколаївської, і ми б виходили по тих самих коридорах далі: українські води, потім територіальні і так далі", - зазначив ген. директор УАК.
Як би це вплинуло на експорт?
Генеральний директор ВГО "УАК" розповів, що основна перевага у відкритті миколаївських портів полягає не так у збільшенні обсягів експорту, як у здешевленні логістики:
"Ми станом на 2024 рік практично реалізували свою транспортно-логістичну задачу. Питання тільки в тому, а з якою ціною і чи все вчасно було? Якби працював і Миколаївський портовий вузол, то це десь під 30-35% вантажів до війни йшло через цей вузол, через Миколаївський порт. Це через Миколаївський річковий порт, через Ольвію, це декілька десятків терміналів, елеваторів припортових, розвантажувальних пунктів, рейдове перевантаження із барж на великовагові судна на рейді і так далі.
Ми повинні збільшити логістику в той самий Дунайський напрямок і ту ж саму Одесу з Миколаївської і прилеглих регіонів. А це все для аграрія здорожує їхню логістику. І заробітки і так останні роки, як ви розумієте, незначні.
Я ще раз наголошую, портова інфраструктура в Миколаєві - це також бізнес, це також економіка, яка повинна працювати і повертати інвестиційні вкладення. Обов'язково нам потрібно до цього питання повертатися, як тільки військові про це скажуть".
Україна в наступні тижні має узгодити з Єврокомісією список чутливих агротоварів. Про це повідомив заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка, і додав, що "перелік товарів, які є чутливими для ЄС — короткий, буквально кілька позицій, і ми сподіваємося, що знайдемо рішення за цими товарами".
"Кожна з цих позицій для українських аграріїв важлива. Можна так подумати, ну що там, мед — це ж не стратегічна продукція. Дивіться, ми тільки меду за 2024 рік експортували 85 тис. тонн, із них 70-75% — це були країни Європейського Союзу. Це важливо і для нас, і для них.
Якщо говорити про зернову групу товарів, то Україна стає найбільшим постачальником зерна і продуктів переробки на території європейських країн, в Європейський Союз. І цілий ряд, особливо південних країн, таких як: Іспанія, Італія, Греція, Болгарія, південь Балкан - вони із задоволенням купують нашу продукцію.
Тут питання стоїть скоріше таких більш різноманітних, різнопланових переговорів, таких економіко-політичних, у т. ч. у тому, що в самих європейських країнах ситуація складається не дуже просто, і там є виступи фермерів. От 4 країни за останні дні вже заявили, що в них є складності з українською аграрною продукцією: Чехія, Словаччина, інші країни.
Ми пройшли минулорічні кейси з поляками, була дуже така в'язка процедура переговорів. Вона вирішується, і поки що ми там знайшли консенсусні рішення.
Я думаю, на Європейському континенті ми будемо знаходити ці консенсусні варіанти прийнятих рішень.
Оці продукти, вони для нас важливі. Є ще така культура, як овес. Овес — це для європейських країн така трендова річ. Якщо б ще з України ми поставляли більше цієї зернової продукції органічної, сертифікованої, то вони б у нас викуповували цю продукцію. А в нас на території вона не конкурує порівняно з іншими культурами, такі як олійні культури, кукурудза, інші культури. Тому для нас ринок європейський для того ж вівса, якого ми виробляємо там 350-360 тис. тонн за останній рік, нібито і небагато, але втрачати європейські ринки з точки зору виходу на такий багатий ринок — це для нас важливо.
І по інших продуктах: і м'ясо птиці, яйце столове, і цукор особливо, і зерно кукурудзи - це все важливі сегменти ринку, за які ми будемо боротися. Дискусія, ця розмова буде конструктивною, я сподіваюсь", - зазначив Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.
ІЦ УАК за матеріалами Першого каналу Суспільного мовлення
agroconf.org
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше