Україна може збільшити врожай зернових на 20 млн тонн, ефективно використовуючи селекційний потенціал. Наразі лише 20% насіння кукурудзи та соняшнику – вітчизняного виробництва.
За останні десятиліття Україна втратила масштаби власного селекційного потенціалу в рослинництві та тваринництві, але зберігає стратегічну роль у глобальній продовольчій безпеці. Про це заявив президент ВГО "Українська аграрна конфедерація" Леонід Козаченко в ексклюзивному коментарі УНН.
За словами експерта, Україна сьогодні зберігає лідерські позиції у світі з вирощування зернових колосових культур, а також має стабільно високі показники у картоплярстві: переважна більшість насіннєвого матеріалу – вітчизняного походження. Говорячи про ситуацію у тваринництві, Козаченко відзначив успіхи птахівництва, однак застеріг, що інші галузі в занепаді.
"Зараз вітчизняне насіння на ринку кукурудзи та соняшника становить лише 20%, решта – імпорт. По цукровому буряку національна селекція представлена лише 18% насіння. У тваринництві ситуація ще складніша: свинарство і велика рогата худоба – на 50-70% залежать від імпорту", - зауважив очільник Української аграрної конфедерації.
Козаченко наголосив, що для збереження й розвитку аграрного та селекційного потенціалу критично необхідною є наукова база та доступ до землі для проведення досліджень.
"Україна – не маленька країна, яка не має сільськогосподарського потенціалу. Ми повинні розвивати свої селекційні проекти, а не лише користуватися іноземними. (…) Без науки, генетики й селекції ми не зможемо рухатися вперед. Вже зараз маємо потенціал збирати не 108 млн тонн зернових, як у 2021 році, а принаймні 125-130 млн, якщо ефективно використовувати наявний селекційний ресурс", - підкреслив експерт.
Крім того, словами Козаченка, державі слід обговорювати й технологічні виклики – процеси зрошення, засоби захисту рослин, нові методи підвищення врожайності. Не менш важливим питанням експерт назвав реформу науки.
"Наука має бути тісніше пов’язана з освітою. Студенти повинні мати доступ до сучасних розробок і вже в університеті визначатись – рухатися в науку чи бізнес. У США прикладна наука фінансується бізнесом, фундаментальна – державою. У нас фінансування обох напрямів залежить від держави, і це потрібно змінювати", - додав він.
Наостанок експерт нагадав, що згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у світі щодня від голоду помирає понад 25 тисяч людей, переважно в Африці. Водночас Україна вже сьогодні забезпечує продовольством близько 400 мільйонів осіб.
"Ми можемо продавати 80% від усього, що виробляємо. Якщо зосередимося на розвитку науки й знайдемо ресурси, потенціал України можна збільшити в рази", - підсумував Козаченко.
Нагадаємо, підприємства НААН є опорою для багатьох сіл, забезпечуючи робочі місця та сплачуючи податки. Відчуження земель може призвести до втрати цих підприємств і погіршення ситуації в регіонах. В Академії повідомляють, що до її складу наразі входять 82 наукові установи, серед яких 32 інститути, 39 станцій, біосферний заповідник "Асканія Нова" та 91 державне підприємство. Попри нестачу фінансування з боку держави та складну ситуацію через війну, ці установи продовжують працювати, самостійно забезпечують свої потреби та зберігають робочі місця для людей. Це особливо важливо для сіл і маленьких міст, де підприємства НААН часто є єдиним місцем, де люди можуть працювати, отримувати зарплату та мати стабільне життя.
ІЦ УАК за матеріалами УНН
agroconf.org
Подальший розвиток АПК потребує створення інноваційних технологій виробництва, післязбиральної обробки та зберігання
Докладніше