Посівна кампанія 2025: з чим увійшли у сезон і що це означає / Посівна у динаміці: сезон-2025 у порівнянні з минулим роком

07 серпень, Розділ Новини/Агрополітика, переглядів 31

Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України

Посівна кампанія сигналізує про настрій галузі та готовність діяти в умовах змін. Які культури залишаються в центрі уваги, як розставляються акценти між рентабельністю та стабільністю, які рішення приймаються на тлі змін у кліматі та на ринку — все це стає очевидним саме в цей період.

Що ускладнювало посівну

Сезон-2025 поставив перед фермерами одразу кілька викликів, які довелося вирішувати паралельно і в стислі терміни.

Нестача вологи у ґрунті. Суха осінь 2024 року та недостатня кількість снігу взимку призвели до того, що багато регіонів увійшли у весняну сівбу з низьким рівнем вологозабезпечення ґрунтів, особливо у верхніх шарах, критичних для проростання насіння. Аграріям довелося коригувати технології сівби, оптимізувати строки та глибину загортання для зменшення ризиків нерівномірних сходів. Вочевидь деяким господарствам знадобляться додаткові інвестиції у системи зрошення.

Кліматичні зміни та зміщення посівних зон. Через потепління та зміну режимів опадів соняшник поступово зміщується з південних областей на захід та північ України — туди, де раніше його практично не вирощували. Фермери переглядають структуру посівів, додаючи стресостійкі культури та експериментуючи з нішевими напрямами для диверсифікації ризиків.

Дефіцит кадрів — проблема, що особливо загострюється під час посівної та жнив. За даними дослідження Helvetas Ukraine та Федерації роботодавців, 39 % агрокомпаній в Україні стикаються з труднощами у пошуку персоналу. Причини відомі: війна, мобілізація, виїзд працівників за кордон, відтік молоді з села. Система бронювання спеціалістів критично важливих для економіки професій досі залишається недосконалою.

Темпи розмінування все ще занадто повільні. Державний бюджет на розмінування — 1 млрд грн у 2025 році. На зараз контракти підписані на очищення 9500 га південних регіонів. При цьому багато фермерів вирішують проблему самостійно та платять за розмінування з власної кишені, оскільки простій землі коштує дорожче. Держава не встигає, а бізнес не може собі дозволити чекати.

Попри всі виклики, посівна-2025 оцінюється як позитивна. Українські аграрії виконали головне завдання — засіяли весь запланований обсяг площ. До того ж, загальні площі під основними культурами не зменшилися порівняно з 2024 роком.

Зернові та зернобобові: аналіз ситуації

Станом на 13 червня в Україні загалом ярими зерновими та зернобобовими культурами було засіяно 5,633 млн га, що практично відповідає минулорічним показникам.

Пшениця яра цьогоріч зайняла 221,2 тис. га, що дещо більше, ніж минулого року (173,5 тис. га). Збільшення площ під ярою пшеницею відбулося переважно як відповідь на втрати озимих через вимерзання та недосів. Для багатьох господарств це був спосіб компенсувати частину врожаю, втрачену після зими. Помітно зросли площі під пшеницею у Дніпропетровській та Сумській областях. У решті регіонів ситуація схожа на минулорічну.

Кукурудза традиційно залишається основною культурою серед ярих зернових, і цього року її площі склали трохи більше 4 млн га, що відповідає рівню минулого року. Попри повідомлення окремих господарств про скорочення площ через дефіцит вологи, особливо в південних регіонах, у загальнонаціональній структурі посівів суттєвих змін не відбулося. Скорочення площ в Дніпропетровській та Одеській областях компенсувалося розширенням в Сумській, Вінницькій, Київській та Хмельницькій.

Овес цього сезону дещо поступився у площах — на 8% менше, ніж торік, і займав близько 159 тис. га. Основна причина — фокусування господарств на інших культурах, що дають вищу рентабельність. Скорочення відбулося у більшості регіонів за винятком Полтавщини, Херсонщини та Буковини.

Ячмінь також зазнав скорочення площ приблизно на 8%. Цьогоріч ним було засіяно 753,2 тис. га. Зменшення відбулося передусім за рахунок скорочення посівів пивоварного ячменю. Площі суттєво зменшилися у Запорізькій області, помірно скоротилися на Київщині та Дніпропетровщині. Незначно зросли посіви на Хмельниччині та майже вдвічі збільшилися на Херсонщині.

Горох тримає свої позиції на рівні 212,7 тис. га, попри очікування певного зростання площ. Інтерес до культури зростав через майже паритетні ціни з соєю та меншу собівартість вирощування, а також завдяки тому, що горох є добрим попередником для пшениці. Проте фактором, який стримав розширення площ, стала нестача якісного насіння іноземної селекції. З минулого сезону географія вирощування суттєво не змінилася.

Інші зернові та зернобобові культури — гречка, просо, сорго, рис, квасоля, суміші колосових, вико-вівсяна суміш та інші — цього року мали тенденцію до скорочення площ майже у всіх областях. Така динаміка частково пояснюється обережністю господарств у плануванні структури посівів. Аграрії прагматично концентруються на культурах, які у поточних умовах забезпечують стабільність прибутку.

Олійні та технічні культури: соняшник повертає позиції

Світовий попит на олійні продовжує зростати стабільними темпами. Ринок цих культур оцінюється в понад 300 мільярдів доларів США і очікується його зростання на 5-6% щорічно.

Протягом останніх десятиліть ключову роль у цьому сегменті відігравала пальмова олія. Однак останнім часом спостерігається стагнація її виробництва через невизначеність погодних умов та обмежене зростання нових плантацій. Україна має потенціал частково заповнити цю потребу завдяки збільшенню експорту соняшникової та ріпакової олій.

У 2025 році в Україні площі під соняшником дещо збільшилися і перевищили 5 млн га. Це сталося переважно за рахунок скорочення посівів сої. Зазнала помітних змін географія вирощування соняшника: значне збільшення площ зафіксовано у Дніпропетровській та Херсонській областях, також зростання спостерігалося у Черкаській та Чернігівській областях при одночасному зменшенні посівів соняшника у Донецькій, Запорізькій та Одеській.

Площі під соєю порівняно з минулим роком скоротилися на 10% і становили 2,39 млн га. Це скорочення стало результатом перевиробництва культури у попередні роки. Найбільше зменшення посівних площ сої зафіксовано у Дніпропетровській, Черкаській, Харківській, Сумській та Кіровоградській областях. Однак варто відзначити появу сої на Закарпатті, а також незначне збільшення площ у деяких західних і північних областях країни.

Найбільш помітне скорочення посівних площ цукрових буряків у Вінницькій, Тернопільській та Рівненській областях. Загалом площі під цукровими буряками скоротилися на 16% — до 217 тисяч гектарів, що пов'язано із запровадженням квот на експорт українського цукру до ЄС та падінням світових цін на цукор.

Висновки

У підсумку посівна кампанія показала стабільність ключових показників, попри об’єктивні виклики. Це створює передумови для збереження виробництва на запланованому рівні та поступового відновлення інвестиційної активності в агросекторі.