Чи зацвітуть сади?

27 April, Розділ Новини, переглядів 2 912

Україна має ідеальні умови не лише для забезпечення власних потреб у фруктах і ягодах, а ще й для плодової експансії на світових ринках. Продукти наших садів і ягідників славляться своїм природним походженням, високою якістю, насиченим натуральним смаком, мінімумом хімії. Навіть балувані французи віддають перевагу українським яблукам і грушам, підписуючи довгострокові контракти з нашими передовими агрокомпаніями на постачання української смакоти.

Але ж бачимо парадокс: заморські банани й ананаси на українських полицях дешевші, ніж натуральні доморощені фрукти. І яблука польські все більше манять нас своїм апетитним виглядом. Справа в тім, що плодові дерева не ростуть так швидко, як соняшник, і вкладені в сад гроші не повернуться протягом одного сезону. Відтак і чимало аграріїв вирішують «жити одним днем»...

Наразі, про сьогодення й перспективи українського садівництва ми говорили з директором Департаменту землеробства Мінагрополітики України Олександром Демидовим.

- Олександре Анатолійовичу, в якому стані перебувають садові плантації України після цьогорічної суворої зими?

- Морози дійсно були лютими й сягали від -20 до -36 градусів. Навіть субтропічний Крим відчув зимовий екстрим. І чи не найбільше потерпів. Скажімо, в ПАО «Кримська фруктова компанія» пошкодження генеративних бруньок груші досягло 80-97%. Особливо критичними були умови перезимівлі для насаджень абрикоси та персика практично для всіх регіонів України. Генеративні бруньки цих культур уражені більш ніж на 85%. А такий стан справ призведе до значної втрати врожаю. Строката ситуація по Україні склалася з ушкодженням насаджень яблунь, груш, слив, вишні, черешні. В залежності від регіону їхні генеративні бруньки уражені на 5-35% площ. Натомість, кущові ягідні культури, такі як смородина, порічка, малина морози не зачіпили.

- А чи можна було захистити сади від несприятливих погодних умов ?

- У конкретному випадку - практично ні. Розумієте, існує багато способів захисту плодових насаджень, але вони більш-менш дієві, як правило, від весняних ґрунтових та повітряних заморозків, посухи, граду. Інші погодно-кліматичні ризики, які нас випробували останньої зими, а саме, критично низькі температури, впливу людини практично не піддаються.

- Як тоді відшкодувати втрати? Самотужки?

- Не поспішайте з висновками. У разі завдання збитків від несприятливих погодних умов компенсація передбачена за пошкоджені молоді багаторічні насадження. Вона здійснюється за рахунок коштів збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, відповідно до затверджених Мінагрополітики нормативів.

Компенсація може бути надана після подання суб’єктом господарювання відповідного пакету документів та прийняття рішення комісією Мінагрополітики України з питань фінансування розвитку виноградарства і садівництва.

- Олександре Анатолійовичу, це правда, що чималою мірою насиченість внутрішнього ринку вітчизняними фруктами-ягодами залежать від наявності сучасних високотехнологічних сховищ?

- Так воно й є. І усвідомлюючи це, ми не стоїмо на місці. Зокрема, у 2009-2011 роках, після внесення відповідних змін до Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, було збудовано 17 фруктосховищ загальною ємністю 43,2 тис. тонн. Сума відшкодувань за будівництво холодильників склала 293,7 млн. гривень. І це не крапка. У 2012 році планується ввести в експлуатацію до 10 сучасно оснащених фруктосховищ загальною ємністю 22 тис. тонн. Це дозволить у 1,5 рази збільшити кількість плодів, які зберігатимуться за сучасними технологіями, залишивши первинні смакові, споживчі та біохімічні властивості при мінімальних природних втратах протягом до 2-х років.

Сподіваюсь, згадані заходи допоможуть витіснити з ринку України значну масу аналогічної імпортної продукції, забезпечивши безперебійне постачання населенню вітчизняної продукції з високими смаковими і споживчими якостями та значно меншим, порівняно з іноземною, вмістом хімії.

- Якими бачите найближчі перспективи вітчизняного садівництва?

- Вони значною мірою залежать від терміну прийняття Кабінетом Міністрів змін до Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, який був затверджений ще 2005 року постановою №587. Хоча саме завдяки нині діючому порядку вдалося спинити руйнацію і занепад галузі та розпочати нарощування виробництва і збільшення площ під молодими, інтенсивними насадженнями.

Але час не стоїть на місці, й існуючі правила потребують вдосконалення. Відтак садівництво, завдяки збільшенню уваги до створення насаджень за сучасними, високоінтенсивними технологіями, збереже позитивну тенденцію розвитку, що спостерігається в останні кілька років. Відповідно нарощується врожайність та покращується якість. Отже, і надалі зростатиме рівень забезпечення українців високовітамінною продукцією вітчизняного виробництва.

Юрій МАЛАЙ

Чи зацвітуть сади? У 2010 році корпорація «Укрвинпром» стала членом Міжнародної Федерації Вин і Алкогольних Напоїв (FIVS). Тоді організація українських виноробів ще ініціювала меморандум між Мінекономіки, Мінагрополітики та «Укрвинпромом» про порозуміння щодо створення зони вільної торгівлі у рамках укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

2011 рік позначився активною участю у консультативних ділових зустрічах з представниками Європейської організації виробників спиртних напоїв (The European Spirits Organization), групи Pernod-Ricard і Національного бюро по зв’язкам з компаніями провінції Коньяк, Комітетом виробників вин Шампані (CIVS), Бізнес-Ради Україна-ЄС та іншими стосовно створення Зони вільної торгівлі. Під час обговорення представники промисловості ЄС визнали історичну та культурну спадщину в українській виноробній галузі і погодились, що сьогодні Україна може використовувати чутливі для ЄС географічні найменування на внутрішньому ринку відповідно до міжнародного законодавства.

У відповідному протоколі європейською стороною було визначено, що «якість, традиції та спадщина галузі виноробства в Україні не викликають сумнівів і визнаються промисловістю ЄС». Таке розуміння досягнуто вперше в історії взаємин з європейською стороною. Це - фактичне визнання.

У березні 2012-го на засіданні Ради директорів та Генеральній Асамблеї Комітету Європейських Виробників Вин (CEEV) відбулося юридичне підтвердження приєднання корпорації «Укрвинпром» до Комітету.

Поточного ж року «Укрвинпром» гідно представив експортний потенціал країни на галузевому виноробному стенді «Україна виноробна» в загальних експозиціях нашої держави на Міжнародній виставці-ярмарку «Зелений тиждень-2012» (м. Берлін, Німеччина). А серед тисяч гостей українського виноробного стенду були поважні державні діячі сусідніх країн, зокрема, міністр землеробства Латвійської Республіки пані Лаймдоте Страуюме, міністр сільського господарства Литовської Республіки пан Казіс Старкявічюс і міністр сільського господарства Грузії пан Заза Горозія.

Ось такий парад перемог здійснив «Укрвинпром» за 12 років від дня створення. І за якістю вина ми впевнено досягли законодавців мод у Європі. А от за площею виноградників безнадійно відстаємо. Так, в Україні сьогодні є лише 80 тис. га виноградних плантацій, а у Франції – 980 тис. га, в Іспанії – 1,1 млн. гектарів.

Є над чим замислитися.

Володимир ВІЛЬОВИЧ