Подальше стрімке нарощення кредитів посилює їхню ключову роль для діяльності банків – Нацбанк

Гривневі кредити надалі стрімко зростали, забезпечуючи основний внесок у нарощення активів банківського сектору третій квартал поспіль. Ринкове кредитування поза межами державних програм підтримки надалі переважало, висока якість портфеля зберігалась, а ставки за кредитами знизилися. Про це йдеться в Огляді банківського сектору за ІІІ кв. 2025 р.

За даними огляду, проникнення кредитів до ВВП після паузи з початку повномасштабного вторгнення зростає три квартали поспіль дедалі швидшими темпами (чисті кредити бізнесу вже становлять 8,4% ВВП, населенню – 3,2%).

Протягом кварталу надалі інтенсивно зростали кредити приватним та окремим державним компаніям. Найбільші реципієнти – сектори торгівлі, фінансових послуг, машинобудування, [b]сільського господарства[/b], енергетики та [b]харчової промисловості[/b]. Кредитний портфель і далі нарощували всі групи банків, найшвидше – державні.

У річному вимірі швидше зростали [b]довгострокові кредити[/b] на капітальні інвестиції, тож частка довгострокових кредитів у чистому гривневому портфелі бізнесу збільшилась і перевищила 25%.

Завдяки доступним умовам портфель зростає передусім за межами державної підтримки, тож частка субсидійованих позик у гривневому портфелі бізнесу скоротилася до 27,4%. Водночас обсяг кредитів підприємствам оборонно-промислового комплексу, наданих за програмою держпідтримки, сягнув близько 5 млрд грн.

У портфелі кредитів населенню домінують незабезпечені кредити, водночас частка іпотеки в цьому портфелі зросла до 13,4%.

[b]Якість кредитного портфеля[/b] і далі поліпшувалася – частка NPL скоротилася до 10-річного мінімуму на рівні 25% (14,3% без урахування старих кредитів державних банків, визнаних непрацюючими під час реформи 2015-2017 рр., включно з боргами колишніх власників ПриватБанку).

У ІІІ кв. банки вперше з початку року наростили власний портфель ОВДП, реагуючи на більшу їхню пропозицію від уряду, натомість обсяги депозитних сертифікатів скоротилися.

Зобов’язання банків і далі зростають передусім за рахунок збільшення обсягу коштів населення. Частка строкових залучень за квартал майже не змінилася (33,9%), а рівень доларизації вкладів фізичних осіб під впливом швидшого зростання гривневих вкладів знизився до 33,6%.

Збільшення обсягу коштів бізнесу відновилося після ситуативного зменшення через значні витрати коштів держкомпаній на закупівлю енергоносіїв та обладнання із рахунків у держбанках.

Банки переважно не переглядали ставки за коштами клієнтів упродовж кварталу, і на вартість залучень передусім впливала їхня строкова структура та розподіл коштів між банками.

[b]Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу знизилися[/b] з липневого ситуативного піку у 16% річних до 15,3% річних у вересні. Найнижчу середню ставку пропонували іноземні банки – 13,7% річних.

[b]За ІІІ кв. 2025 р.[/b] сектор отримав [b]39,9 млрд грн прибутку.[/b] Його рушієм залишається кредитування: частка процентних доходів від кредитів у загальних процентних доходах за квартал зросла до 47,8%.

[b]Нині працюючі банки не порушують чинних мінімальних вимог до капіталу включно з коефіцієнтом левериджу.[/b]

До кінця року НБУ визначить графік активації буферів консервації капіталу та системної важливості для їхнього поступового формування без зниження потенціалу кредитування. Також до кінця року планується перегляд підходу до оцінки нормативу максимального розміру експозиції контрагента для банків (LEX).

Викликом для сектору може стати запровадження підвищеної ставки податку на прибуток на рівні 50% у 2026 р. У разі ухвалення таке рішення матиме негативний вплив на стійкість сектору, його кредитну активність та інвестиційну привабливість, перспективи приватизації держбанків.

[b]ІЦ УАК[/b] за матеріалами НБУ

agroconf.org

Схожі новини

Додати комментар

Додати

Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.