- Уряд запроваджує процедуру державної реєстрації ГМО
- Уряд затвердив Порядок ведення Державного реєстру ГМО
- Парламент ухвалив Закон про посилення контролю за продукцією з ГМО
- Рада легалізувала ГМО
- ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
Павло Коваль: "За статусом країни, вільної від ГМО, криється система контролю, а не формальність"
[b]В Україні поетапно набирає чинності нова редакція законодавства у сфері обігу генетично модифікованих організмів. Йдеться про Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (редакція 2023 року), який прийшов на заміну закону 2007 року та гармонізований із правом Європейського Союзу.[/b]
[b]Про те, що саме змінюється, як функціонуватиме система контролю та чому Україні важливо синхронізуватися з європейськими підходами, в ефірі програми «Сьогодні. Вдень» на Українському радіо розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.[/b]
[b]Від формальної заборони — до системи контролю[/b]
В Україні ще з 2007 року формально діяла заборона на вирощування, неконтрольоване розповсюдження та реалізацію ГМО-продукції без належного маркування. Однак, як зазначає Павло Коваль, тодішня модель не передбачала повноцінної інституціональної інфраструктури.
«Не було системи моніторингу і контролю, не було державного реєстру ГМО-організмів. Тобто заборона існувала на папері, але механізми її реалізації були слабкими».
Нова редакція закону запроваджує:
державний реєстр ГМО;
ризик-орієнтований підхід до оцінки впливу на довкілля, здоров’я людей і тварин;
систему планових і позапланових перевірок;
чітке розмежування повноважень між органом реєстрації та органом контролю.
Функції державного контролю покладено на Держпродспоживслужбу, тоді як оцінка ризиків та ведення реєстру мають здійснюватися окремою уповноваженою установою. Такий розподіл відповідає принципу інституційної незалежності, щоб «той, хто реєструє, не контролював сам себе».
[b]«Країна, вільна від ГМО» — що це означає насправді[/b]
Павло Коваль наголошує: поняття «країна, вільна від ГМО» не означає повну відсутність генетично модифікованих організмів.
«Стерильних країн від ГМО не існує. Навіть у тих державах, де заборонене комерційне вирощування, імпортуються ГМО-культури для фуражних цілей».
У ЄС, наприклад, дозволено імпорт ГМО-сої з Аргентини та кукурудзи з Бразилії для годівлі худоби й птиці. Тваринництво в більшості країн Євросоюзу значною мірою базується на такій сировині.
За оцінками, площі під ГМО-культурами у світі становлять близько 190–200 млн га. Для порівняння: це еквівалентно приблизно п’яти територіям України за площею сільськогосподарських угідь.
Лідерами з вирощування ГМО залишаються США, Бразилія, Аргентина та Китай.
Отже, статус «країни, вільної від ГМО» означає насамперед:
наявність реєстру;
прозору систему моніторингу;
чітке маркування;
ефективний державний контроль;
санкції за порушення.
«Це система контролю, реєстрації та відповідальності, а не декларація про повну відсутність ГМО».
[b]Нові геномні технології: ЄС відкриває дискусію[/b]
Окремий блок регулювання стосується так званих NGT — new genomic techniques (нові геномні технології).
Павло Коваль пояснює різницю між класичними ГМО та NGT:
класичні ГМО передбачають трансгенез — введення гена одного організму в геном іншого;
NGT базуються на точковому редагуванні власного геному без внесення чужорідного генетичного матеріалу.
«Йдеться про редагування природного гена — пришвидшення або уповільнення його прояву. Селекціонери могли б прийти до такого результату традиційними методами, але значно довше».
У 2023–2024 роках у ЄС розпочато перегляд підходів до NGT. Брюссель відкрив дискусію щодо можливого спрощення регулювання для певних категорій таких технологій.
Для України це питання має стратегічне значення, адже:
ЄС є ключовим ринком для української сої;
гармонізація законодавства є частиною євроінтеграційних зобов’язань;
надмірно жорсткі внутрішні обмеження можуть створити додатковий тиск на аграріїв.
«Нам важливо не вибігти попереду паравоза і не створити надмірний регуляторний тиск тоді, коли в ЄС можливі певні послаблення щодо NGT».
[b]Відповідальність і санкції[/b]
Нова редакція закону передбачає суттєві штрафні санкції за порушення правил обігу ГМО. За словами Павла Коваля, вони можуть бути настільки значними, що ставитимуть під загрозу саме існування бізнесу.
При цьому критично важливо:
встановити допустимі порогові рівні вмісту ГМО;
забезпечити обов’язкове маркування;
дотримуватися вимог просторової ізоляції посівів (відстані між ГМО- і традиційними культурами);
впровадити систему своєчасного інформування сусідніх господарств.
Санкції мають бути пропорційними характеру порушення — від недотримання процедур до незаконного використання незареєстрованого насіння.
[b]Ризик нелегального обігу[/b]
Проблема тіньового обігу ГМО-насіння залишається актуальною. У попередні роки контроль був ускладнений через відсутність системної інфраструктури.
«Редакція закону 2023 року впроваджує чітку систему моніторингу із визначеною періодичністю перевірок — як планових, так і позапланових».
Саме інституцвональна спроможність держави стане визначальним фактором ефективності регулювання.
[b]Євроінтеграційний вимір і воєнний контекст[/b]
Гармонізація законодавства у сфері ГМО була включена до переліку пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів.
Україна впроваджує модель, максимально наближену до європейської. Водночас Павло Коваль застерігає від надмірного регуляторного навантаження в умовах воєнного стану.
«У нас буде п’ята посівна в умовах війни. Створювати додатковий тиск на аграріїв у цей час — не на користь економіці і не на користь сектору».
Баланс між європейськими принципами, економічною відтворюваністю та конкурентоспроможністю агросектору має залишатися ключовим орієнтиром.
[b]Висновки[/b]
Україна переходить від формальної заборони до системного регулювання сфери ГМО. Нова модель передбачає реєстр, моніторинг, оцінку ризиків, санкції та гармонізацію з правом ЄС.
Водночас питання нових геномних технологій залишаються предметом активної дискусії в Європі, і Україні важливо оперативно реагувати на зміни регуляторного середовища.
Як підсумовує Павло Коваль, ключове завдання — демонструвати прихильність до європейських стандартів, зберігаючи при цьому економічну стабільність і конкурентоспроможність українського аграрного сектору.
[b]ІЦ УАК [/b]за матеріалами Українського радіо
agroconf.org
Схожі новини
Фотозвіти
Новини техніки
-
Гидравлические насосы-дозаторы: что важно знать перед выбором
Насос с дозатором – гидравлический узел, который функционирует вместе с насосом НШ и гидроцилиндром. Прямое его
Докладніше
