
[b]Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації, в інтерв’ю Першому каналу Суспільного пояснив, чому залізниця й Дунай поки не можуть замінити глибоководні порти Одеси. Що довше зерно залишається на складах, то важче господарствам розрахуватися за землю і знайти кошти на весняну посівну.[/b]
[b]— Що відомо про можливість розблокувати агроекспорт через Чорне море?[/b]
— Президент 18 листопада зробив коротку заяву, але не назвав конкретних рішень. Для нас, аграріїв, це насамперед сигнал, що проблему обговорюють на найвищому рівні. Без повноцінної роботи глибоководних портів Одеси ми не встигаємо до кінця маркетингового року вивезти всю продукцію, яка зараз на складах.
За нашими оцінками, якщо нинішні обмеження збережуться, на початок наступного маркетингового сезону в Україні може залишитися близько 30 млн тонн зерна. Такі запаси тиснутимуть на ціни. Особливо це відчують найменші господарства, а також частина середніх: їм бракує транспорту, зокрема вагонів, щоб самим відправляти зерно на експорт.
[b]— Як зупинка частини переробних підприємств вплинула на ринок олії?[/b]
— За останні дні частина переробників призупинила роботу. Ці підприємства купували в аграріїв сировину. Коли вони не працюють, господарствам складніше продати врожай. А саме з цієї виручки виробник покриває витрати й сплачує податки.
Ситуація із соняшниковою олією поки контрольована. Станом на 20 листопада ми експортували близько 250 тис. тонн олії. Це менше, ніж на цю дату в довоєнні роки. Експорт триває, у торговельні мережі ще відвантажують готову олію із запасів. Але якщо переробка зупиниться надовго, під загрозою опиняться насамперед поставки за кордон.
Ми бачимо, що ворог обрав шлях продовольчого тероризму: він знищує продовольство в Україні, розуміючи, яке значення має для нас аграрний сектор.
[b]— Чи працюють залізничні маршрути через західний кордон?[/b]
— Так. Із 15 залізничних переходів на західному кордоні експорт іде через 11. Хотілося б, щоб вантажі рухалися швидше. Профільне міністерство й експерти обговорюють ці питання на щотижневих засіданнях логістичних штабів.
У 2022 році в межах «Шляхів солідарності» ЄС спростили процедури для перевезення зерна. В окремі місяці через залізничні переходи проходило близько мільйона тонн. Сьогодні частина тих спрощень уже не працює так, як тоді.
[b]— Які можливості дає Дунай і що обмежує перевезення?[/b]
— Були місяці, коли Дунаєм перевозили близько двох мільйонів тонн. Але цього року до кінця жовтня низький рівень води не давав повною мірою використовувати баржі. Є й затримки в каналах. І Укрзалізниця, і Українське Дунайське пароплавство ще мають можливості краще організувати перевезення.
Загалом нам потрібно експортувати близько шести мільйонів тонн зерна та іншої агропродукції на місяць. Поки що виходимо приблизно на половину потрібного обсягу.
[b]— Що це означає для господарств напередодні весняної посівної?[/b]
— Зерно ще на складі, а господарству вже цього року треба розрахуватися за землю, виплатити зарплати, оплатити матеріали й обслуговувати банківські кредити. Якщо збіжжя не вдається продати, під питанням опиняються весняні польові роботи.
Варто розглянути можливість кредитування під заставу товарних запасів. Це дало б господарствам кошти, щоб завершити нинішні польові роботи й підготуватися до весняної посівної.
[b]ІЦ УАК[/b] за матеріалами Першого каналу
agroconf.org