За даними Департаменту рослинництва Мінагрополітки України, через аномальні погодні умови цієї зими в Україні загинули значні площі озимих. У Криму заплановані обсяги виконано повністю (38 тис. га, в т.ч. ярі зернові - на 15 тис. га). Однак і ці обсяги, на думку фахівців департаменту, не зможуть зберегти в автономії необхідний зерновий клин, незважаючи навіть на те, що в цілому площа посіву ярих зернових цього року збільшена тут на 55 тис. гектарів.
Тому нещодавно в АР Крим на базі ПАТ «Партизан» Сімферопольського району провели практичний семінар «Проведення весняно-польових робіт та розвиток сільських територій в АРК», куди завітав і міністр агрополітики та продовольства України Микола Присяжнюк. А вже для більш детальної розмови про проблеми і завдання АПК усі зацікавлені зібрались у Південному філіалі НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет». Першим було гостро поставлено питання про хліб насущний.
Зволікання з поливом - пряма загроза урожаю
За даними Мінагрополітики АР Крим, на півострові озимі вимерзли на 76 тис. гектарів. Прямі збитки сільгосппідприємств (в основному великих, без урахування дрібнотоварних) склали 59,8 млн. грн.; аграрії, після збору врожаю, в цілому очікують недоотримати 300 млн. грн. (не рахуючи втрат фруктів і винограду).
Навіть з урахуванням пересіяних площ (115,3 тис. га або 107%, у т.ч. на зерно - 68 тис. га), очікується недобір 350-450 тис. т зерна. За умов, якщо йтимуть дощі. А якщо ні, то втрати будуть значно більшими. Нині на півострові вміст вологи в метровому шарі ґрунту критичний - всього 80 міліметрів. У такій ситуації зволікання з поливами зернових, утім як і всіх інших культур, може принести непоправні втрати.
Тому, вважають кримські аграрії, необхідно негайно створити всі умови для безперебійної подачі води на поля, а також можливість сільгоспвиробникам користуватися цією водою, яка коштує дуже дорого, а отже, використовують вони її дуже обережно. У великих підприємствах, наприклад, вартість тільки однієї води (без урахування витрат на електроенергію для її перекачування) на один гектар складає 320 грн., а разом із електроенергією (віднедавна підприємства оплачують за свій рахунок) - до 520 гривень. Лише перекачування води на один гектар обходиться аграріям у середньому в 140 гривень. Такі суми непід'ємні навіть для великих стабільно працюючих господарств. Тому і вони прагнуть економити, подаючи воду тільки на насіннєві ділянки. Решта ж посівів приречені на виживання.
За даними Інституту сільського господарства Криму, в автономії вже більше ста днів не було дощів. Науковці характеризують такий стан як стихійне метеорологічне явище. У цій ситуації вкрай важливо витримати всі технологічні вимоги, аби звести втрати врожаю до мінімуму. І найважливішим з них на сьогодні є забезпечення штучного зрошення, яке здійснюється здебільшого за рахунок води Північно-Кримського каналу (СКК).
Експлуатацією каналу займається Рескомводход. За його даними, СКК і міжгосподарські канали повністю наповнені водою. На 7 травня полито 16,5 тис. га площ (торік на цю дату - 9 тис. га). На зрошення подано більше 7 млн. кубометрів води. На 23 квітня лише в Джанкойському районі було полито 1100 га сільгоспкультур. Починаючи з 26 квітня, активно зайнявся поливами СПК «Грузія» Первомайського району. Проте температурний режим змушує прискорити роботи зі зрошення.
У складній ситуації опинилося ВАТ «Партизан», землі якого знаходяться на кінцевій точці СКК, і тому вода сюди завжди приходить в останню чергу - із запізненням на місяць. З цієї причини у 2011-му втрати господарства від недобору врожаю склали, як каже його керівник Петро Калин, 3 млн. гривень. У цьому році, судячи з усього, складається ще більш критична ситуація: на момент проведення наради з міністром Миколою Присяжнюком вода так і не прийшла на поля цього підприємства. Як пояснюють фахівці Рескомводгоспу, всі басейни ВАТ «Партизан» заповнені водою, та через поломку устаткування на магістралі, що призвела до великих втрат води, подачу цілющої вологи довелося призупинити.
Сьогодні стан СКК нагадує решето, з якого витікає в нікуди більше половини дорогоцінної рідини. З моменту будівництва канал жодного разу капітально не ремонтувався. «Латання дірок», яке здійснює за рахунок своїх коштів Рескомводгосп, стан не рятує. Протягом багатьох років дефіцит коштів, які держава повинна виділяти на оплату електроенергії, що використовується для перекачування води з державних систем (не рахуючи внутрішньогосподарські мережі) становить 36,2 млн. гривень. Ця сума автоматично лягає на плечі аграріїв. Як результат, у попередні роки складалася така ситуація: ПАТ «Крименерго» в розпал сезону поливів за несплату електроенергії відключає насоси, що подають воду на поля.
Щоб уникнути подібного, свого часу було прийнято рішення - утворити при Рескомводгоспі спеціальний фонд, в який напередодні поливного сезону підприємства повинні були, згідно з укладеними договорами, перераховувати кошти на сплату електроенергії за подачу води. Тобто, порятунок потопаючих, в черговий раз, перекладено на самих потопаючих. Хоча цей прийом і дозволив призупинити відключення насосів у пік поливів.
І цього року Рескомводгосп пішов назустріч аграріям, знайшовши певні кошти, які направив на подачу води для зрошення. Однак цих коштів, стверджують фахівці Рескомводгоспу, вистачить максимум до 20 червня, а що робити далі - поки не ясно.
Нещодавно, щоб вирішити питання забезпечення стабільної водоподачі та капітального ремонту СКК, в АР Крим були висловлені пропозиції про передачу всіх мереж, пов'язаних з магістральним каналом, у державну власність.
– Ми не можемо затягувати далі з вирішенням цього питання, бо втрати води досить високі і її якість при цьому теж втрачається, - висловив свою думку Микола Присяжнюк.
Він розповів, що перший крок у цьому напрямку зроблений – при Державному комітеті водного господарства України створено підприємство, яке акумулює системи зрошування. – Ці системи були розкидані й мали три форми власності. Зараз вони зводяться в одну форму власності. Другим кроком стане їх розділення - одна частина поливних систем відійде концесіям, а другу держава повинна утримувати сама і виділити гроші на ремонти.
- Я гадаю, що після розгляду цього питання на засіданні Кабміну будуть прийняті кардинальні рішення, - запевнив всіх присутніх міністр.
Це, на думку ініціаторів, дозволить у планомірному порядку їх ремонтувати і правильно експлуатувати. Та найбільші кримські виробники сільгосппродукції не згодні передавати державі внутрішньогосподарські мережі, які вони зберегли великою ціною від розкрадання, вклавши чимало коштів на їх відновлення.
Отже, час іде, а лихоманка з водопостачанням сільгосппідприємств у Криму триває. Тим паче, що на розв’язання проблем водопостачання, його умов і стану чекають не лише на кримських землях, а й в усіх областях, де поля отримують воду за рахунок зрошувальних систем.
Збережемо село - збережемо Україну
Презентуючи аграріям Криму програму розвитку сільських територій, міністр аграрної політики та продовольства України наголосив:
- Сьогодні повісткою дня всієї державної політики є реалізація соцініціатив Президента України, і соціальний вектор в аграрній політиці є зараз актуальним як ніколи.
Він також додав, що ми зараз стоїмо перед вибором: або і далі продовжуємо спостерігати за тим, як відбувається урбанізація сільських територій і щорічно з мапи України зникають по 20 сіл, або шукаємо ту форму розвитку села, яка припинить його деградацію.
Адже нині на кожному кроці говоримо про пріоритетний розвиток агросектору, та от тільки селу від цього пріоритету нічого не перепадає. Тому агровиробництво повинно розвиватися разом із селом. Що ж стосується обрання найкращої форми розвитку сільських територій, то, на переконання міністра, – це форма кооперативного руху. Та найголовніше, як зауважив він, щоб «з бажання досягти якихось позитивних, а в певних моментах навіть рекордних результатів ми остаточно не втратили українське село, селянина, аграрія».
Отже, на реалізацію концепції розвитку села не передбачається пряме фінансування з бюджету. Селяни повинні самостійно навчитися заробляти гроші, в т.ч. за рахунок: формування асоціації власників земельних паїв, здатної на вигідних умовах за вищими цінами орендувати паї; розвитку приватного сектора тваринництва (створення сімейних ферм), який держава має намір підтримувати, плануючи виділити на це мільярд гривень.
Словом, підготовлено цілий пакет документів, який дозволить призупинити деградацію села і дати можливість селянам відчути себе повноцінними членами суспільства. І в цьому процесі, вважають автори концепції, не повинні залишатися осторонь сільські та селищні голови
Іванна КЛИМОВА
АР Крим