- Банки стали більше цікавитися кредитуванням АПК - експерт
- Банки стали більше цікавитися кредитуванням АПК, - експерт
- Держава планує виділити понад 2 млрд гривень на фінансування лізингу у сільгоспмашинобудуванні
- МінАП пропонує затвердити порядок використання коштів держбюджету, спрямованих на придбання техніки та сільгосптварин
- Засідання наглядової ради
IFC презентувала дослідження з питань фінансування аграрного сектору
Днями Міжнародна фінансова корпорація (IFC), що входить до групи Світового банку, оприлюднила попередні результати Дослідження з питань фінансування аграрного сектору для України. На презентацію були запрошені представники численних громадських організацій, фахівці аграрної галузі, журналісти.
Міжнародна фінансова корпорація як міжнародна інвестиційна компанія була створена у 1956 р., щоб сприяти розвитку ринкової економіки та приватного сектору. Організація прийшла в Україну в 1992 році. Відтоді започатковано низку проектів технічної допомоги, які успішно працюють в нашій державі. А сьогодні, окрім цього, компанія здійснює широку інвестиційну діяльність.
Дослідження ж, яке закінчили фахівці корпорації, стосується питань фінансування аграрного сектору і покликане стимулювати ринок лізингу сільськогосподарського обладнання в Україні, який досі, через ряд причин, є недостатньо розвиненим.
Свої дослідження з питань фінансування аграрного сектору презентували Вігле Вонделінг і Вім Верзіленберг – експерти RIAS Rabobank, авторитетного міжнародного консалтингового агентства, що надає консалтингові послуги в галузі банківського фінансування аграрного сектору та розвитку кооперативів. 
Експерти зазначили, що специфіка українського сільського господарства полягає в тому, що його суб’єкти суттєво різняться за площею угідь, на яких вони працюють. Ось чому об’єктами досліджень стали господарства із площею угідь від 50 до 2000 га.
Експерти встановили, що більшість з цих господарств все ж мають можливість отримати фінансові ресурси для придбання машин та обладнання, які можуть виступати у ролі забезпечення. Та якщо мова йде про організацію фінансування ряду поточних витрат, скажімо, закупівля паливно-мастильних матеріалів, посадкового матеріалу тощо, то тут доступ до кредитних ресурсів є обмеженим. І цьому є ряд причин.
З боку банків, зокрема, компенсація відсотків за кредитами не зменшує кредитні ризики. З боку господарств доступ до державної підтримки також обмежений, оскільки банкам надавати кредити без застави невигідно. Механізм лізингу не розвинутий, бо відсутнє розуміння фермерами переваг лізингу як фінансового інструменту порівняно з кредитом. Багато хто з сільськогосподарських виробників цільової групи (від 50 до 2000 га) зазначили, що в існуючій ситуації їхні постачальники готові надавати необхідну продукцію лише при сплаті авансового платежу.
Та на думку експертів з RIAS Rabobank, саме фінансування поточних витрат може і повинне стати привабливим для банків. Як зробити його таким?
Експерти запропонували конкретні рішення.
Державна підтримка
Держава повинна створити стабільне правове середовище для лізингу. Банкіри переконують, що кредитування обладнання не є проблемою, адже саме обладнання береться як забезпечення. Але разом із тим лізинг знаходиться у певній дискримінації порівняно із банківським кредитуванням.
Потрібно запровадити на певний термін податкові пільги, які стимулювали б розвиток лізингу.
Більшості банків бракує досвіду в оцінюванні ризиків у сільському господарстві, відтак держава повинна взяти на себе місію створення бази достовірної статистичної інформації.
Не менш важливим є обмеження державного втручання у діяльність ринків аграрної продукції.
До речі, на думку експертів, більшість сільгосптоваровиробників не розуміють переваг різноманітних схем фінансування через брак інформаційного забезпечення.
Що привабливо банкам
Для ефективної роботи механізму лізингу привабливими для банків фермерські господарства чи сільськогосподарські кооперативи повинні мати:
чіткі принципи ведення бізнесу;
професійно підготовлені менеджерські кадри;
чітке розуміння схем фінансування та капіталізації підприємства.
Розробка інтегрованих схем фінансування агробізнесу
Зарубіжні експерти запропонували для України схему фінансування, при якій банки, переробні підприємства, заготівельні організації, постачальники обладнання та пального будуть зацікавлені працювати разом при фінансуванні сільськогосподарських виробників. В такій ситуації виграють всі учасники такої схеми.
Запропонована схема вже випробувана і працює в Росії на базі молочної галузі, а також у багатьох країнах із перехідною економікою.
Оскільки банки не мають досвіду у фінансуванні аграрного бізнесу, то в першу чергу свою підтримку вони готові надавати виробнику за рекомендацією переробного підприємства, яке успішно співпрацює з ним:
при купівлі обладнання в лізинг між банком та переробником укладається угода. Якщо лізингоодержувач не зможе сплатити за рахунками, то банк ділить ризики разом із переробником. Наприклад, 20% збитків при неплатоспроможності сільгоспвиробника зобов’язується погасити переробник;
із постачальником обладнання також укладається угода про те, що в разі неплатоспроможності сільгосптоваровиробника, постачальник викупить обладнання;
із переробником укладається угода про те, що операції по переробці продукції проходитимуть через банківський рахунок клієнта і відбуватиметься погашення заборгованості. За такої схеми прорахунок ризиків стає простішим.
Ці рішення належать безпосередньо до лізингових операцій.
А ось для фінансування поточного капіталу експерти RIAS пропонують створити в Україні фонд гарантування кредитів. На Заході такі фонди працюють вже тривалий строк і накопичили чимало досвіду, який міг би стати корисним і для нашої країни.
Звичайно, виникає ряд питань, пов’язаних із організацією такого фонду в Україні: якою буде форма власності, хто вноситиме кошти в установчий капітал. Поки у нас ці питання тільки намагаються розв’язати, переваги від діяльності такого фонду можна побачити на прикладі Нідерландів (1951р.), Бельгії та Франції (1960р.) та багатьох країн із перехідною економікою.
Запропонована схема дає можливість спрогнозувати, що банки охочіше і ширше залучатимуться до короткострокового фінансування аграрного бізнесу.
Підбиваючи підсумок заходу, експерти зазначили, що досить велика кількість українських сільгосптоваровиробників відчуває себе самодостатніми і без об’єднання у сільськогосподарські кооперативи або інтегровані агрохолдинги, але як показує світова практика – такі кроки були зроблені як адекватна відповідь на жорстке конкурентне середовище вільного ринку, і українські аграрії мають бути готовими до роботи в цьому середовищі.
На презентації побував Дмитро Пекарчук
