Сьогодні ми – діти Землі, а завтра??? Є чимало думок, у тому числі з досить невтішними прогнозами, щодо того, яка доля чекає на людство. Але «вити» на Місяць і панічно чекати на кінець світу – доля, погодьтесь, слабких духом. Сильні, ерудовані, а надто романтики, все ж схильні оптимістично оцінювати дійсність і зважувати, що треба зробити на нашій блакитній планеті, аби вона і ми – були.
Одна із версій цього: негайно знайти, як би це дивно не прозвучало, «сажотрусів» для безлічі пірамід, котрих маємо на планеті доволі.
А географія їх розташування така. Всього на Землі - дванадцять «пірамідних областей». У східній півкулі вони є в Англії, Криму, Тібеті, Єгипті, Марокко, Мозамбіці, Намібії, Австралії, у західній – в районі Бермудських островів, Мексиці, центральній частині Бразилії, на морському дні поблизу острова Пасхи.
Чому у древні часи з’явились ці рукотворно-нерукотворні витвори, які вистояли до наших часів? Можливо, тому, як кажуть науковці і їхні однодумці, що піраміди мають важливу місію: всі вони поміж собою дивним чином взаємопов’язані, включені у єдину систему, завдання якої - забезпечувати існування та регулювання життя на планеті! Зокрема, піраміди регулюють енергетику Землі, віддаючи «зайве» у космос або беручи звідти необхідне, зменшують напругу від виверження вулканів та інших катаклізмів. Тобто, таким чином «тримають» планету на «прив’язі», аби вона не вирвалась десь у далекі галактики.
Мабуть, колись це було реально, надто тоді, коли Земля у великих масштабах постійно хвилювалась виверженнями вулканів, заливалась потопами вод. Тож, щоб у цьому апокаліпсисі якось вижити - або людство (атланти?), або хтось інший вигадав піраміди і став причетним до їх зведення. Вони і знизили трагічну напругу земного буття для homo sapiens. А «прокляття фараонів» і тому подібне - це не що інше, як заборона для дилетантів і нахаб (й не лише) торкатись складних «механізмів» пірамід, призначення яких - зберігати до певного часу життя на Землі.
Та знаємо: добре працює лише доглянутий механізм. Тим часом нині чимало пірамід не у кращому стані. Поверх них - пил віків, а всередині вони «зашлаковані». Тому важко пропускають крізь себе енергетику Землі, проблемно беруть необхідне із космосу. Але де ті «сажотруси» Всесвіту, що наведуть лад у цих величних спорудах? Не трапиться таких – дивись, вийдуть піраміди «із ладу», а, відтак, зникне наша планета.
Проте, не біологічне життя. Бо у Всесвіті нині досить поспішно (за космічними мірками) активізуються, що на слуху у науковців, нові планети для майбутнього біологічного життя. Одна із них - Венера. Вчені стверджують: якщо, скажімо, десь років із десять тому на ній було надзвичайно багато сірчаної кислоти, то нині почалось різке зниження її рівня. Разом із тим посилилось збільшення гіпсу та вапняку. Землі ж пророкують не парниковий ефект, а замерзання.
Втім, що ворожити на кавовій гущі на долю нас, землян, вперед на сотні, тисячі років?.. Буде, як буде: у Сонячної системи, де ми дивним чином прижились, свій годинник відліку. Його стрілки, на жаль, людство поки що не може виставляти собі на користь...
Олена КУЛИК
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше