Чи втримають аграрні кити Україну?

27 July, Розділ Новини, переглядів 2 452

Цілий день довга вервечка люду супроводжувала міністра аграрної політики та продовольства України Миколу Присяжнюка у його відвідинах Кіровоградщини. Деякі етапи поїздки були скоробіжними, інші – тривалими, як наприклад, підсумкова нарада. І добре, що вона проходила під дахом, а не під палючим сонцем, як всі інші. Бо втомилися всі таки добряче. А що вже думок, порад та обіцянок звучало щедрих, як наш чорнозем…

Першим номером програми стало польове засідання поблизу села Созонівка, де базується Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України.

З напрямками її роботи ознайомив директор Кіровоградського інституту АПВ Володимир Савранчук. За його словами, установа зі сторічним досвідом має серйозні селекційні напрацювання, які сприятимуть комплексному розвитку АПК області.

– Для збільшення валового виробництва сільгосппродукції Інститут рекомендує аграріям застосовувати п’ятипільну сівозміну: пар, пшеницю, кукурудзу, сою, соняшник, - підкреслив науковець. – У загальній структурі посівних площ соняшник має займати не більше 18 відсотків. Володимир Савранчук відмітив труднощі вирощування озимої пшениці, питома вага якої стабільно зменшується через низьку врожайність. Причини – важкі попередники (соняшник, кукурудза) та мінімальна витримка землі під паром.

Крім міністра, слухали директора голова ОДА Сергій Ларін, голова облради Микола Ковальчук та провідні столичні та кіровоградські науковці. Власне, усі досягнення й поради закладу подані були кількома брошурами і буклетами та надані гостям.

Міністр також не втримався від загальних констатацій і рекомендацій аграріям на місцях. – Український намолот очікується в 45-46 мільйонів тонн зернових, що вдвічі перевищує внутрішню потребу держави, – зазначив Микола Присяжнюк. – Ще три роки тому це був рекордний показник, але сьогодні він уже незадовільний.

Перед нами стоїть завдання зберегти покупців нашого зерна на світовому ринку і потіснити конкурентів, у яких також спостерігається низька врожайність. Це США, країни Європи, Аргентина, Австралія.

За прогнозами фахівців, менший від торішнього вал зерна вплине на цінову політику. Лише за останні півмісяця вартість тонни зерна зросла з 30 до 60 доларів. Отже, своєчасно зорієнтувавшись у прогнозах, сільгоспвиробник компенсує витрати.

Як досягнути рентабельності від 80 до 120 відсотків, йшлося в особистому селянському господарстві Василя Кириченка, що в приміській (міністр не переймався ширшою географією) Новопавлівці. Селянське господарство відоме на Кіровоградщині та в інших областях виведенням племінних кролів. Ферма невелика – всього 80 кролематок. Тут трудиться, не покладаючи рук, вся родина, а це батьки і сім’ї сина та двох доньок. Найбільше витрат тягнуть клітки для утримання вухастих. Але слово «клітка» не відображає усього комплексу «послуг», що отримує кожна кролематка. Кролі у Кириченка харчуються не сіном, а трав’яним борошном, що купується на Сході України. Господар зізнався, що має свій «Центральний регіон-2015». Він мріє збільшити ферму у 12-13 разів, довівши кількість кролематок до 1000, і створити 40-50 додаткових робочих місць із стабільною зарплатою. Обласне керівництво обіцяло допомогу, внісши починання родини Кириченків до програми розвитку області. Мабуть, розділяє оптимізм пана Василя щодо кролівництва – цієї надзвичайно перспективної галузі. Словом, як у сучасних класиків: «Кролікі – ето нє только два-трі кілограма…»

Що вразило розмахом у вояжі з Миколою Присяжнюком, то це гостини до ПП «Еллада» – структурного підрозділу промислової групи «Креатив». Виставка продукції підприємства радувала розмаїттям та барвистістю експонатів. Олії, майонез, тверді рослинні жири, маргарини… Для салатів, хлібної випічки, кондитерських виробів, цукерок… На всі смаки й уподобання.

Новозбудоване підприємство розкинулося на великій площі, до того ж добре потягнулося і вверх. Циклопічні гофровані ємкості для рідин та насіння, металеві технологічні конструкції складають поважний промисловий пейзаж на тлі неба. А на тлі тих башт, паралелепіпедів і циліндрів слабкими й тендітними здавалися люди. Навіть тих, кого без міри возвеличують глянцеві місцеві журнали та міські рекламні плакати.

Народний депутат України Станіслав Березкін та «креативне» начальство показали гостям цехи підприємства. За словами екскурсоводів, основою промислової групи «Креатив» є виробничий комплекс, що включає маслоекстраційний завод, завод модифікованих жирів, завод з виробництва маргаринів, завод з виробництва масел і жирів, завод глибокої переробки сої і елеваторний комплекс. Представляючи виробництво, відмічено, що його потужності дозволяють переробляти більше мільйона тонн соняшника. Основна маса сировини кіровоградського походження (900 тис. тонн), решта доставляється із Дніпропетровської, Полтавської та Миколаївської областей. Автоматизованим робочим процесом керують всього троє інженерів.

Міністр вбачає в роботі вітчизняного масложирового комплексу дуже вигідну сторону. Сьогодні українська соняшникова олія є монополістом на зовнішніх ринках світу, займаючи близько 55 відсотків від загального обороту. І коло споживачів, куди надходить українська продукція, постійно розширюється. Величезний ринок відкрився в Азії (Бангладеш, Китай), але такий великий позитив упирається в дуже великий негатив. Збільшення посівів соняшнику призводить до виснаження грунтів. Щоб поборотися з проблемою, міністерство планує активно допомогти виробникам соняшникового насіння, аби вони вдвічі збільшили врожайність, не розширяючи посівних площ.

Непогане враження склалося і про флагмана машинобудівної галузі України - ПАТ «Червона зірка». Голова наглядової ради Павло Штутман розставив усі крапки над «і». Він повідомив, що на підприємстві наразі працює більше 1200 осіб.

У 2011 році червонозорівці реалізували понад 6 тисяч одиниць сільськогосподарської техніки більше ніж на 370 млн. грн. У країнах СНД продукція заводу завоювала 42 відсотки ринку посівної та грунтообробної техніки. Показані зразки грунтообробної техніки підприємства та окреслені ключові проблеми розвитку галузі.

– Завдання міністерства – втілити її в життя на законодавчому та регуляторному рівні. Ми готові підставити плече, - зауважив Микола Присяжнюк. У чому виразиться «підставляння плеча» – поверненні ПДВ, лізингу чи держзамовленні – він не уточнив.

П’ятим китом відвідання Присяжнюком Кіровоградщини стала підсумкова нарада, присвячена особливостям аграрного сектора області та стратегіям розвитку українського села. Щороку в сільському господарстві краю виробляється продукції більше, ніж на 3,5 мільярда гривень. Це не тільки тонни зерна та цукрових буряків, м’яса й молока. Це тисячі робочих місць, це гроші, які отримують працівники, це відрахування до бюджетів. Однією із стратегічних задач області є створення повного агропромислового виробничого циклу. Потрібно розвивати переробку сільськогосподарської продукції.

Є й інші точки прикладання зусиль. Наприклад, протидія зменшенню поголів’я великої рогатої худоби, як у населення, так і на сільгосппідприємствах. Область обмежена у власних обігових коштах, а треба компенсувати втрати від погодних умов. Фахівці обласного управління агропромислового розвитку, у баченні Ларіна, не справляються з покладеними на них обов’язками. В той час, як подібна структура – переконаний очільник області – повинна займатися розвитком сільських територій, вона просто спостерігає, як це робиться. Сергій Ларін заявив, що хоче поекспериментувати на Кіровоградщині, розробивши пілотний проект, де створюватимуться і розвиватимуться економічні округи, покликані забезпечити стабільний розвиток села.

Йшлося ще про реформування впродовж трьох-чотирьох років низки вищих навчальних закладів, які готують спеціалістів для сільського господарства, шляхом їх об’єднання у 9 сільськогосподарських університетів, що матимуть також науково-дослідницьке спрямування та надаватимуть сучасну та якісну освіту.

Присутні дізналися про можливе виведення Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства за межі області. Микола Присяжнюк пообіцяв залишити заклад при Кіровоградському Національному технічному університеті.

А тепер про проблеми:

Неприпустимо, що молоко закуповується у сільгоспвиробника за ціною 1,8 грн. за літр, а на молокопереробні підприємства потрапляє вже за ціною 2,6 - 2,7 грн. за літр. Необхідно створити такі умови, щоб з цієї цінової схеми випали численні посередники.

Кульгає виробництво м’ясо-молочної продукції. Микола Присяжнюк проспівав оду дрібнотоварним виробникам, одноосібникам, які на сьогодні займають левову частку цього виробництва, і за прогнозами спеціалістів, до 2020-го року даватимуть у державі 40-42 відсотки сільськогосподарської продукції. Їм надаватимуться компенсаційні виплати у розмірі тисячі гривень на вирощування молодняка великої рогатої худоби. На це виділено 2 млрд. грн., але на місцях процес відбувається досить повільно, як вважає міністр, через інертність керівників органів місцевого самоврядування. Міністр аграрної політики та продовольства у відповідь на закиди про складнощі при кредитуванні зазначив, що уже відпрацьовується спеціальна програма на рівні Національного банку України щодо надання аграріям довгострокових кредитів. Окрім того є закон про агрострахування, де чітко виписано зобов’язання держави при формуванні страхового пулу.

Прокоментував Присяжнюк й питання: коли трапляється перевиробництво сільгосппродукції або її нестача. Він зауважив, що лише після того, як Мінекономіки чітко відпрацює і підготує баланси виробництва, споживання і експортного потенціалу, МінАПП доводитиме ці показники фермерським господарствам, що дозволить останнім планувати свою роботу як у короткій, так і довгостроковій перспективі. Словом, потрібно прогнозувати майбутнє села і цьому прислужиться нова програма «Рідне село».

Із року в рік для аграріїв всієї країни не втрачає своєї актуальності вплив зернотрейдерів на цінову ситуацію на ринку зерна. Як зауважив Микола Присяжнюк, запровадження складських розписок покликане зобов’язати зернотрейдерів фінансувати наперед вирощування зерна. Разом з тим міністр аграрної політики та продовольства України вважає за доцільне відходити від практики регулювання цін на хліб, від чого страждає якість продукції – хлібопекарі при встановленні певних обмежень свідомо йдуть на погіршення якості продукції, аби зберегти власний прибуток. Вихід, на думку Миколи Присяжнюка, за впровадженням адресної дотації.

Візит Миколи Присяжнюка вселив певні надії. І став би керівництвом до дії, якби не багатющий досвід нашого народу стосовно різних владних починань. Сівозміни прославлялися ще радянським академіком Вільямсом в середині минулого століття, кролів автору довелося вирощувати на фермі при школі. І що? На «Креативі» і «ЧЗ» сьогодні все йде так добре, що Кіровоградщина аж умліває, аби ними не зацікавилися рейдери. А за паспорти громад у руслі «Рідного села» вже йшлося за новітніх часів. Тоді ініціатива впала на виснажений грунт. Тепер як, він уже набрався гумусу?