- Постанова Президії Національної академії аграрних наук України від 19 вересня 2012 року (протокол №13) "Про продовження реформування аграрної науки"
- Про Загальні збори Відділення ветеринарної медицини та зоотехнії НААН
- Продуктивним коровам – нові технології утримання
- ЗА БІОБЕЗПЕКУ
- До Дня науки
Засідання Президії НААН
Сьогодні під головуванням Президента Національної академії аграрних наук України Безуглого М.Д. відбулося засідання Президії НААН з питання "Реалізація завдань та перспективи виконання програми зменшення біологічної загрози в Україні науковими установами ветеринарної медицини".
Заслухавши та обговоривши доповідь директора Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» академіка НААН Б.Т. Стегнія «Реалізація завдань та перспективи виконання програми зменшення біологічної загрози в Україні науковими установами ветеринарної медицини» Президія НААН відзначає, що сучасний рівень науково-методичного забезпечення протидії біологічним загрозам та протиепізоотичні заходи в Україні загалом є достатнім стосовно відомих і найпоширеніших на її території інфекційних захворювань тварин. Проте реалізація завдань Програми зменшення біологічної загрози в наукових установах ветеринарної медицини, що проводять дослідження з діагностики, моніторингу, прогнозування та реагування щодо більшості емерджентних, у тому числі транскордонних інфекцій, потребує підвищеної уваги ветеринарної науки у контексті розроблення програмних і системних протидій із залученням новітніх біотехнологічних засобів та впровадження міжнародних стандартів біобезпеки й біозахисту.
Вирішення зазначених проблем базується на розробленні, верифікації та впровадженні у практику ветеринарної і гуманної медицини загально біологічних методів досліджень ефективних систем біобезпеки та біозахисту.
Через суттєві поширення емерджентних інфекцій, що створюють основу біологічних загроз у світі, склалась досить напружена епізоотична ситуація, в тому числі на кордонах України. Зокрема, за останні три роки в європейських країнах зареєстровано ряд захворювань, що належать до категорії емерджентних інфекцій: катаральна лихоманка овець (блутанг) у 14 країнах Європи, ( в т. ч. у Чехії, Угорщині, Польщі, Румунії, Росії), африканська чума свиней у 9 країнах ( в т. ч. Росії, Грузії, Україні), високопатогенний грип птахів у 13 країнах (в т. ч. Росії, Румунії, Чехії); сказ – у 110 країнах світу, лихоманка Західного Нілу тощо. З’являються нові захворювання, такі як хвороби Шмалленберг та Бунгавалло, проти яких не розроблені засоби профілактики та лікування, що несе значні ризики для галузі тваринництва і людства в цілому.
У 2005 році між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством оборони США була підписана Угода стосовно співробітництва в галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані в процесі розроблення біологічної зброї. Таким чином, Україна була долучена до реалізації Програми зменшення біологічної загрози, розробленої США. Пізніше, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.08.2008. №1154, Держкомветмедицини України та Українську академію аграрних наук визначено додатковими виконавчими органами для реалізації цієї Угоди. Завдяки спільним зусиллям сторін у 2010 році підписано трьохсторонню Концепцію дій з реалізації програми та розвитку системи ветеринарної допомоги (Concept of Operations - СONOPS).
Концепція передбачає надання технічної допомоги за наступними напрямами:
- будівництво нових (Центральна референс-лабораторія з особливо небезпечних хвороб тварин на базі ННЦ «ІЕКВМ», м. Харків) та переоснащення існуючих діагностичних лабораторій й наукових інститутів, створення тренінгового центру (на базі ІВМ НААН);
- проведення спеціалізованих тренінгів з питань епізоотології, біобезпеки, прогнозування та реагування;
- підтримка наукових досліджень українських вчених з проблем емерджентних хвороб тварин та біобезпеки шляхом надання грантів Держдепартаментом США на спільні біологічні та цільові прикладні дослідження з контролю особливо небезпечних захворювань тварин;
- участь науковців в міжнародних наукових конференціях, програмах обмінів та інформаційної підтримки, членство у міжнародних організаціях з біобезпеки.
В перспективі виконання Програми зменшення біозагрози призведе до формування матеріально-технічного базису з реагування на біологічні ризики та пов’язані з ними виклики біобезпеці держави, а саме: створення оновленої мережі регіональних лабораторій ветеринарної медицини; будівництво Центральної референс-лабораторії з особливо небезпечних хвороб тварин та загальнонаціонального депозитарію особливо небезпечних патогенів тварин для напрацювання Національного резерву ветеринарних імунобіологічних препаратів для потреб держави; розробка та впровадження тренінгових модулів щодо біобезпеки, лабораторної діагностики та епізоотології для підготовки спеціалістів з діагностики та реагування; реалізація короткострокових (9-12 місяців) та довгострокових (24-36 місяців) наукових проектів щодо моніторингу, прогнозування, діагностики та профілактики емерджентних хвороб тварин.
Основними чинниками, що негативно впливають на вирішення проблеми контролю біологічних ризиків, зменшення біологічних загроз та профілактики спалахів емерджентних інфекцій в Україні є відсутність:
- Національної програми з регламентації створення належної системи контролю та оцінки біоризиків у контексті модернізації бази наукових лабораторій ветеринарного профілю з метою запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань не за цільовим призначенням;
- сучасних стандартів, що відповідають міжнародним вимогам стосовно менеджменту системи якості продукції та належної лабораторної практики з діагностики захворювань тварин;
- положення про мережу національних референс-лабораторій з особливо небезпечних хвороб тварин на базі наукових установ відповідної компетенції з внесенням відповідних коректив до Закону України «Про ветеринарну медицину»;
- експертних груп з оцінки біоризиків та систем управління біобезпекою в наукових установах та на підприємствах-виробниках;
- системи контролю біобезпеки та управління біоризиками, а також нової системи контролювання якості та безпечності біопрепаратів;
- впровадження посилених умов біобезпеки шляхом створення 2-3 національних референс-лабораторій з особливо небезпечних захворювань рівня біозахисту BSL-3.
- необхідність збільшення обсягів впровадження новітніх біотехнологій, зокрема на основі рекомбінантних ДНК, що мінімізують ризики, пов’язані з використанням нативних культур патогенів.
Зважаючи на вище зазначене, науковим установам ветеринарної медицини НААН спільно з Державною ветеринарною і фітосанітарною службою України необхідно спрямувати зусилля на розробку програмних заходів з контролю та зменшення біологічних загроз та ризиків, моніторингу, прогнозування, виключивши можливість подвійного використання патогенів та реагування щодо інфекційних емерджентних та економічно значимих хвороб для забезпечення прогнозованого ветеринарного та санітарно-епідемічного благополуччя в Україні.
За результатами обговорення прийнята постанова Президії Національної академії аграрних наук України.
З повагою,
Черешинська Наталія Миколаївна,
"Аграрний тиждень. Україна",
головний редактор
тел.: (044) 223-13-03;
факс: (044) 279-74-89;
моб.: (067) 967-08-94.
