Всесвітній день Землі базується на трьох китах: чиста вода, чиста земля і чисте повітря, стверджують засновники свята. Цей міжнародний захід проводиться щорічно 22 квітня з 1990 року. І об’єднує людей планети у справі захисту навколишнього середовища. Один з останніх указів Президента надихнув аграріїв на нові корисні справи.
Вінницька область всю свою аграрну соціалістичну біографію була „цукровим Донбасом”. Це почесне звання доводилося „підпирати” показниками найбільших в Україні врожаїв, а щоб вони були стабільними, то під буряки віддавали найкращі поля і щороку потроху наточували додаткових гектарів, в тому числі й з тої родючої землі, що поблизу річок та інших водойм.
Розорюваність полів — на грані абсурду, ерозія — катастрофічна. Одначе партійні вожді України схиляли Вінницьке начальство до думки, що треба врешті-решт здолати рубіж у 250 тисяч гектарів бурякового клину. Скільки там залишилось? Достатньо останнього більшовицького зусилля!
І справді. Якогось року було вже 237 тисяч гектарів. Можна майже не сумніватися, що Вінниччина здолала б і заповітний чвертьмільйонний рубіж: щоб справжньою була цифра урожайності, сіяли про запас потаємні гектари, не показуючи їх у звітах.
Тон в озелененні задає спеціалізоване комунальне підприємство „Вінницяоблагроліс”. Положення президентського указу – це „дріжджі” на підтримку їхньої власної програми. З часу створення (2000-й рік) лісівники посадили 5270 гектарів лісу, це в середньому – по 750 гектарів щороку. Торік ця цифра сягнула 1280, а нинішнього – вже і 1500, що віднині має стати нормою на найближче десятиліття.
Створена ціла мережа розсадників. Вінницькі ліси поповнюються тільки цінними породами дуба, сосни і ялини. Найкраще ця робота організована в Немирівському, Шаргородському, Могилів-Подільському і Літинському районних підрозділах облагролісу.
Іван ВОЛОШЕНЮК
На фото Олександра ГОРДІЄВИЧА — посадки у Вінницькому районі