Суботнього ранку, працівники центрального апарату Мінагрополітики, Державного насіннєвого фонду, Держсортслужби, а також інших галузевих служб і відомств збиралися біля рейсового автобусу і з жваво обговорювали майбутню подорож. Усі вирушали робити благородну і корисну справу – висаджувати ліс. «Командував» групою заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник.
О 7.30 настав час вирушати в дорогу. Погода відверто не радувала: дощ, хоча й несильний, здавалося йтиме весь день. Та як тільки автобус перетнув межу Києва, небо почало світлішати й розвиднюватися, дощ ущух, вийшло лагідне весняне сонечко.
Дорогою спостерігаємо, на жаль, невтішну картину – покинуті сільські хати зруйновані, розібрані людьми по цеглинках. Через одну стоять згорілі хатини – це один із наслідків переселення людей після Чорнобильської трагедії. А ось, серед цих забутих руїн, як промінь світла, стоїть церква. Вона виглядає як щойно збудована: цілі шибки у вікнах, на місцях всі ікони. Значить живе і в душах людських надія на краще, значить віра їх у світле і вічне не похитнеться жодними вибухами...
Прибувши на місце посадки нового лісу, проходимо короткий інструктаж. На Житомирській землі нас привітно зустрів голова облдержадміністрації Юрій Забела.
На 2 гектарах землі ми висаджували березові саджанці. Справа не складна, та вимагає уваги і точності рухів. Вибравши собі рядок для висаджування і меч Колєсова – це специфічне знаряддя і справді нагадує меч - беремося до роботи. Працюємо із жартами і завзяттям, і вже приблизно за годину справу завершуємо. Не дарма мовиться в народі, «гуртом легше й батька бити».
Водночас збагнувши складність життя на землях глибокого Полісся, вкотре пересвідчились у працелюбності її жителів, адже вирощувати сільськогосподарські культури на бідних поліських ґрунтах це справжній подвиг.
Прощаючись з майбутнім березовим гаєм, створеним нашими руками, пообіцяли повернутись жо нього наступної весни. А щоб не заблукати серед нових ділянок лісу, встановили біля своєї пам’ятну табличку. На згадку.
На сьогодні на суботники вийшли 7 університетів і 53 навчальних заклади І–ІІ рівнів акредитації. Так, студенти й викладачі ВСП НАУ “Ніжинський агротехнічний інститут” до 90 річниці загибелі Героїв Крут посадили на місці поховання юних захисників 90 кущів калини; у Брацлавському агроекономічному коледжі підготували ділянку в 0,25 га під закладення парку, де будуть висаджені береза, дуб, клен, граб, сосна.
Колектив Технолого-промислового коледжу Вінницького ДАУ озеленив ботанічний сад (150 дерев) і парк “Дружба” (100 дерев), лісопарк “Вишенька” очистили від сміття, навели лад на території коледжу. А от у місті Бахчисарай студенти розчистили річку Чурук-Су.
Вихованці Донецького технікуму Луганського НАУ очистили від сміттєзвалищ 1 км лісопосадки. А у Маслівському аграрному технікумі не перший рік працює сільський “Університет природи”, який об’єднує чотири відділення. Студенти й педагоги цього навчального закладу висадили 8 тис. саджанців сосни, дуба, з них 250 – на території села.
В Баранівському лісництві студенти Рогачів-Волинської філії засадили 8 га лісу. У Сумському НАУ організовано студентські загони серед уродженців великих населених пунктів Сумської, Чернігівської, Полтавської областей для впорядкування територій. До 20 квітня вихованці Бучацького коледжу Подільського ДАТУ закладуть сад з 300 фруктових дерев.
Взагалі ж у весняних толоках взяло участь майже півтори тисячі студентів аграрних вузів, якими утворено 9 га нових газонів і квітників, лікідовано 10 стихіних сміттєзвалищ, очищено від сміття 12 км берегів, розчищено й впорядковано 13 джерел, висаджено більше 10,5 тисяч дерев та майже 1,5 тис. кущів.
Тамара УГНІВЕНКО,
заступник керівника НМЦ