Аграрний тиждень. Україна
» » Така потрібна для країни
» » Така потрібна для країни

    Така потрібна для країни


    Повноцінне членство України у Світовій організації торгівлі (СОТ) неможливе без інвестицій у економіку країни. Український аграрний комплекс при цьому потребує серйозного вкладу коштів для розвитку свого величезного потенціалу.

     

    Рівень необхідного інвестування у сільське господарство України, потенціал цієї галузі на тлі світового ринку сільськогосподарської продукції, перепони на шляху інвестицій та можливості їх подолання – все це обговорювали вітчизняні аграрії та закордонні інвестори під час Форуму з питань агробізнесу.

    Форум, ініційований Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Міністерством аграрної політики України, відбувся 20 травня у Києві.

    Така масштабна розмова про стан нашого аграрного комплексу, умови для створення сприятливого інвестиційного клімату давно очікувалась. Тому аудиторія була вщерть заповнена представниками вітчизняного АПК, закордонними й українськими експертами, журналістами.

    - Наша держава пишається можливостями свого базису для агропромислового виробництва. Сільське господарство України й зараз вносить значний вклад у ВВП країни. При цьому ми маємо масу нереалізованих можливостей. Адже сільськогосподарські угіддя становлять 41, 7 млн. га, що складає 69% від її загальної території. З них 32 млн. – рілля. Ми можемо збільшити обсяги сільськогосподарського виробництва, виходячи з цієї кількості землі, не вдаючись до вилучення її з площ, які займають ліси тощо, - сказав у своєму виступі перед аудиторією міністр аграрної політики Юрій Мельник.

    Він також відмітив, що теоретично Україна має можливість збільшення потужностей вирощування зернових культур до 80-100 млн. тонн, у той час як зараз ми вирощуємо лише 35 млн. тонн. При застосуванні сучасних технологій наша країна могла би збільшити валовий продукт як мінімум у 1,6 рази.

    Міністр виказав упевненість у тому, що зі вступом до СОТ аграрний комплекс зможе нарешті звернути належну увагу не лише на абсолютно популярні сьогодні зерновий та олійний сектори, а й на такі напівзабуті галузі як тваринництво, птахівництво та переробка з майбутнім постачанням готової продукції на світові ринки.

     

    Реконструкція

    Ми навіть не уявляємо всього багатства земельного ресурсу, яким володіємо. Адже сільськогосподарські землі України становлять 22% від площі таких угідь у 27 країнах – членах Європейського Союзу. Звісно, що не всі ці землі «працюють» за прямим призначенням. Значна частина їх узагалі не використовується, заростаючи бурянами або виснажується непродуманими діями недолугих господарів. Щоб збільшити площі експлуатації земель, потрібно провести чималу роботу. Україна має нагальні потреби у реалізації наступних пунктів:

    • розробка й забезпечення аграріїв дешевими довгостроковими кредитами;
    • поліпшення податкової системи;
    • забезпечення посівним матеріалом;
    • закупка нової техніки;
    • будівництво нових та модернізація старих комплексів;
    • застосування новітніх технологій.

    Та навіть якщо збільшити експлуатацію земель, країна задихнеться від відсутності складських приміщень, слабкої інфраструктури, малої пропускної спроможності портів та залізниці… І так далі – до безкінечності. Низка проблем, які успадкувала Україна від соціалістичного минулого, породжує нові явища, що їх несе нинішній перехідний період економіки. Жодна країна у такому стані не спроможна сама вирішити свої проблеми – хай навіть вона має найбільший з можливих потенціалів!

    І тут допомога країн та альянсів країн з більш розвиненою економікою стає абсолютно необхідною.

     

    Розвиток

    Фінансову й консультативну допомогу, вивчення суті проблем аграрного комплексу України та напрацювання програми, яка допоможе вирішити ці проблеми, пропонують досвідчені експерти Європейського банку реконструкції та розвитку.

    ЄБРР – найбільший інвестор сільськогосподарського сектору регіону, а також найбільший фінансовий інвестор в економіку України. Залучення ЄБРР у сектор сільського господарства охоплює весь виробничий ланцюг, починаючи з вирощування й обробки продукції та закінчуючи розповсюдженням продовольчих товарів, їх упакуванням і роздрібним продажем. Окрім того, ЄБРР відіграє важливу роль у розвитку сектору шляхом підтримки місцевих та іноземних корпоративних клієнтів, а також мікро, малих і середніх підприємств.

    Лише на закупівлю рухомого складу української залізниці банк готовий виділити 50 млн. доларів. У цьому нас запевняє Томас Мейєр, директор бізнес-групи інфраструктури ЄБРР.

    Вкладено 1,5 млн. доларів у ремонт автошляхів. Виділені кошти у розбудову Іллічівського порту.

    Йдуть постійні вклади у розвиток власне сільського господарства. Але чомусь поки що – дуже тонким потоком. Заступник міністра агрополітики Ярослав Гадзало зізнався, що на сьогоднішній день 91% коштів, вкладених у сільську промисловість – то наші внутрішні інвестиції. І запевнив, що Україна готова до діалогу з майбутніми інвесторами. А вони теж готові до такого діалогу. І постійно нам про це говорять, вивчаючи наш ринок, потреби, можливості. Але вкладати гроші, як бачимо, не поспішають. Що ж заважає їм? А тим самим – і нам?

     

    Головна проблема

    Закордонні експерти вже чи не краще, ніж ми, знають наші проблеми, больові точки аграрної промисловості, слабкі місця у законах України. І вони не приховують, що найбільше відлякує їх відсутність вільних операцій з землею. Адже у нашій країні діє мораторій на купівлю-продаж землі. При цьому ми чудово знаємо, і від закордонних спостерігачів то не є секретом, що насправді купівля-продаж за тіньовими схемами в Україні відбувається постійно. Відлякує інвесторів корумпованість загальної української політичної атмосфери.

    Є ще одна проблема, притаманна, мабуть, лише нашій країні – то постійні перевибори.

    Здавалося б, чим вони можуть завадити селянину? Ори та сій! Та ні. Неможливо прийняти уже готові програми, бо склад комітетів постійно змінюється. І притаманна нашій країні бюрократія знову примушує складати нові програми й закони «під сукно».

    Отже, неможливо говорити про аграрну сферу нашої країни, не торкаючись теми політики. А це аж ніяк не сприяє бажаному інвестуванню.

    Навіть експорт, який так потрібен Україні та світу, залежить від політичних ігор і коливань.

    Експорт же продуктів тваринництва взагалі неможливий. Виявляється, з 2004 року жодна тваринницька продукція з України не отримала дозволу для виходу на світовий ринок. Та й в 2004 році експортувались лише мед та мясо конини.

    Тому є багато причин. Серед них і незадовільний стан ветеринарії, погана екологічна ситуація. Але усе це слабо виправдовує згасання такої значної галузі сільського господарства.

    І вже зовсім не можна зрозуміти, куди щезли посіви багатьох культур, які традиційно вирощувала Україна. Вже не побачиш льону, коноплі, гречки на українських полях. Усе це витіснили культури, які дають миттєвий прибуток – зернові та олійні. Господарі поспішають засіяти поля ріпаком, який із задоволенням купує у них Європа.

    Для реконструкції культур та галузей господарства, які зникають, теж не завадили б інвестиції.

    А загалом, усі експерти відмітили, що потрібна більш чітка структуризація сільського господарства. Адже чим прозоріший процес аграрної політики у країні, тим простіше управляти й прогнозувати цю нелегку, таку залежну від погоди, політики, інфляції – але таку потрібну для країни галузь.

     

                                                                                                        Євдокія САЛЬНІЧЕНКО





    Схожі новини
  • Чверть від усього експорту України – аграрна продукція
  • Мінагрополітики та ЄБРР обговорили подальшу співпрацю в агросекторі
  • ЄБРР виділить 40 млн євро на розвиток аграрного сектора Грузії
  • Для ефективного розвитку АПК потрібні сучасні земельні відносини
  • Інвестиції – надійне плече іноземних партнерів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Така потрібна для країни


Повноцінне членство України у Світовій організації торгівлі (СОТ) неможливе без інвестицій у економіку країни. Український аграрний комплекс при цьому потребує серйозного вкладу коштів для розвитку свого величезного потенціалу.

 

Рівень необхідного інвестування у сільське господарство України, потенціал цієї галузі на тлі світового ринку сільськогосподарської продукції, перепони на шляху інвестицій та можливості їх подолання – все це обговорювали вітчизняні аграрії та закордонні інвестори під час Форуму з питань агробізнесу.

Форум, ініційований Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Міністерством аграрної політики України, відбувся 20 травня у Києві.

Така масштабна розмова про стан нашого аграрного комплексу, умови для створення сприятливого інвестиційного клімату давно очікувалась. Тому аудиторія була вщерть заповнена представниками вітчизняного АПК, закордонними й українськими експертами, журналістами.

- Наша держава пишається можливостями свого базису для агропромислового виробництва. Сільське господарство України й зараз вносить значний вклад у ВВП країни. При цьому ми маємо масу нереалізованих можливостей. Адже сільськогосподарські угіддя становлять 41, 7 млн. га, що складає 69% від її загальної території. З них 32 млн. – рілля. Ми можемо збільшити обсяги сільськогосподарського виробництва, виходячи з цієї кількості землі, не вдаючись до вилучення її з площ, які займають ліси тощо, - сказав у своєму виступі перед аудиторією міністр аграрної політики Юрій Мельник.

Він також відмітив, що теоретично Україна має можливість збільшення потужностей вирощування зернових культур до 80-100 млн. тонн, у той час як зараз ми вирощуємо лише 35 млн. тонн. При застосуванні сучасних технологій наша країна могла би збільшити валовий продукт як мінімум у 1,6 рази.

Міністр виказав упевненість у тому, що зі вступом до СОТ аграрний комплекс зможе нарешті звернути належну увагу не лише на абсолютно популярні сьогодні зерновий та олійний сектори, а й на такі напівзабуті галузі як тваринництво, птахівництво та переробка з майбутнім постачанням готової продукції на світові ринки.

 

Реконструкція

Ми навіть не уявляємо всього багатства земельного ресурсу, яким володіємо. Адже сільськогосподарські землі України становлять 22% від площі таких угідь у 27 країнах – членах Європейського Союзу. Звісно, що не всі ці землі «працюють» за прямим призначенням. Значна частина їх узагалі не використовується, заростаючи бурянами або виснажується непродуманими діями недолугих господарів. Щоб збільшити площі експлуатації земель, потрібно провести чималу роботу. Україна має нагальні потреби у реалізації наступних пунктів:

Та навіть якщо збільшити експлуатацію земель, країна задихнеться від відсутності складських приміщень, слабкої інфраструктури, малої пропускної спроможності портів та залізниці… І так далі – до безкінечності. Низка проблем, які успадкувала Україна від соціалістичного минулого, породжує нові явища, що їх несе нинішній перехідний період економіки. Жодна країна у такому стані не спроможна сама вирішити свої проблеми – хай навіть вона має найбільший з можливих потенціалів!

І тут допомога країн та альянсів країн з більш розвиненою економікою стає абсолютно необхідною.

 

Розвиток

Фінансову й консультативну допомогу, вивчення суті проблем аграрного комплексу України та напрацювання програми, яка допоможе вирішити ці проблеми, пропонують досвідчені експерти Європейського банку реконструкції та розвитку.

ЄБРР – найбільший інвестор сільськогосподарського сектору регіону, а також найбільший фінансовий інвестор в економіку України. Залучення ЄБРР у сектор сільського господарства охоплює весь виробничий ланцюг, починаючи з вирощування й обробки продукції та закінчуючи розповсюдженням продовольчих товарів, їх упакуванням і роздрібним продажем. Окрім того, ЄБРР відіграє важливу роль у розвитку сектору шляхом підтримки місцевих та іноземних корпоративних клієнтів, а також мікро, малих і середніх підприємств.

Лише на закупівлю рухомого складу української залізниці банк готовий виділити 50 млн. доларів. У цьому нас запевняє Томас Мейєр, директор бізнес-групи інфраструктури ЄБРР.

Вкладено 1,5 млн. доларів у ремонт автошляхів. Виділені кошти у розбудову Іллічівського порту.

Йдуть постійні вклади у розвиток власне сільського господарства. Але чомусь поки що – дуже тонким потоком. Заступник міністра агрополітики Ярослав Гадзало зізнався, що на сьогоднішній день 91% коштів, вкладених у сільську промисловість – то наші внутрішні інвестиції. І запевнив, що Україна готова до діалогу з майбутніми інвесторами. А вони теж готові до такого діалогу. І постійно нам про це говорять, вивчаючи наш ринок, потреби, можливості. Але вкладати гроші, як бачимо, не поспішають. Що ж заважає їм? А тим самим – і нам?

 

Головна проблема

Закордонні експерти вже чи не краще, ніж ми, знають наші проблеми, больові точки аграрної промисловості, слабкі місця у законах України. І вони не приховують, що найбільше відлякує їх відсутність вільних операцій з землею. Адже у нашій країні діє мораторій на купівлю-продаж землі. При цьому ми чудово знаємо, і від закордонних спостерігачів то не є секретом, що насправді купівля-продаж за тіньовими схемами в Україні відбувається постійно. Відлякує інвесторів корумпованість загальної української політичної атмосфери.

Є ще одна проблема, притаманна, мабуть, лише нашій країні – то постійні перевибори.

Здавалося б, чим вони можуть завадити селянину? Ори та сій! Та ні. Неможливо прийняти уже готові програми, бо склад комітетів постійно змінюється. І притаманна нашій країні бюрократія знову примушує складати нові програми й закони «під сукно».

Отже, неможливо говорити про аграрну сферу нашої країни, не торкаючись теми політики. А це аж ніяк не сприяє бажаному інвестуванню.

Навіть експорт, який так потрібен Україні та світу, залежить від політичних ігор і коливань.

Експорт же продуктів тваринництва взагалі неможливий. Виявляється, з 2004 року жодна тваринницька продукція з України не отримала дозволу для виходу на світовий ринок. Та й в 2004 році експортувались лише мед та мясо конини.

Тому є багато причин. Серед них і незадовільний стан ветеринарії, погана екологічна ситуація. Але усе це слабо виправдовує згасання такої значної галузі сільського господарства.

І вже зовсім не можна зрозуміти, куди щезли посіви багатьох культур, які традиційно вирощувала Україна. Вже не побачиш льону, коноплі, гречки на українських полях. Усе це витіснили культури, які дають миттєвий прибуток – зернові та олійні. Господарі поспішають засіяти поля ріпаком, який із задоволенням купує у них Європа.

Для реконструкції культур та галузей господарства, які зникають, теж не завадили б інвестиції.

А загалом, усі експерти відмітили, що потрібна більш чітка структуризація сільського господарства. Адже чим прозоріший процес аграрної політики у країні, тим простіше управляти й прогнозувати цю нелегку, таку залежну від погоди, політики, інфляції – але таку потрібну для країни галузь.

 

                                                                                                    Євдокія САЛЬНІЧЕНКО





Схожі новини
  • Чверть від усього експорту України – аграрна продукція
  • Мінагрополітики та ЄБРР обговорили подальшу співпрацю в агросекторі
  • ЄБРР виділить 40 млн євро на розвиток аграрного сектора Грузії
  • Для ефективного розвитку АПК потрібні сучасні земельні відносини
  • Інвестиції – надійне плече іноземних партнерів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.