Фінансування місцевих рад непрозоре

22 November, Розділ Новини, переглядів 3 809

Колегія Рахункової палати розглянула результати аналізу формування і здійснення видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на органи місцевого самоврядування. Аналіз показав, що нормативно-правова база, яка врегульовує механізм фінансового забезпечення діяльності апаратів і виконавчих органів місцевих рад, є суперечливою, не визначає джерел фінансування видатків на виконання власних (самоврядних) повноважень, чітко не окреслює повноважень органів виконавчої влади, делегованих органам місцевого самоврядування, не унормовує структури і штатної чисельності, необхідних для виконання таких повноважень.

Зазначене створює умови і призводить до непрозорого планування і використання бюджетних коштів на цю мету, негативно впливає на забезпечення оптимальної структури виконавчих органів місцевих рад.

Протягом 2010 і 2011 років місцеві ради спрямували на утримання утворених ними апаратів і виконавчих органів на 3,7 млрд. грн. і 4,1 млрд. грн., або удвічі більше коштів, ніж розрахункові обсяги видатків на цю мету, враховані на центральному рівні при визначенні розміру дотації вирівнювання. Для покриття різниці окремі місцеві ради досліджених регіонів (АР Крим, Житомирської, Харківської та Чернігівської областей) використали близько 40 відс. власних доходів, які можна було б спрямувати на виконання власних повноважень, зокрема, у галузі ЖКГ, транспорту та зв’язку.

Середньооблікова чисельність працівників виконавчих органів обласних, низки міських, районних, сільських, селищних рад перевищила у зазначених регіонах рекомендовану Урядом чисельність у 2010, 2011 роках на 2,6 тис. і 1,8 тис. осіб, що становить 41 і 29 відс. відповідно.

У багатьох з них утворено велику кількість дрібних підрозділів, які подекуди дублюють один одного, при цьому інколи в підрозділі наявний лише керівник. У результаті в органах місцевого самоврядування на п`ять підлеглих припадає в середньому чотири керівники. Утримання деяких виконавчих органів місцевих рад коштує значно дорожче, ніж аналогічних за рівнем і функціями органів державної виконавчої влади.

У 2011 році на утримання виконавчих органів сільських рад у середньому спрямовано 43 відс. загального обсягу їх бюджетів. Значна кількість їх є дрібними, з низьким обсягом бюджетів, не мають бюджетних установ та комунальних підприємств, що не сприяє самостійному вирішенню цими радами місцевих проблем, зокрема, з надання мешканцям якісних соціальних і адміністративних послуг, розвитку територіальних громад. Більшість сільських рад в Україні (понад 7,0 тис. од.) керують населеними пунктами, в яких мешкає менш ніж 1,5 тис. жителів. В країнах Європи, як правило, найменша територіальна громада налічує 5 тис. осіб.

Прес-служба Рахункової палати