«Украгролізинг» - надійний помічник селян

23 July, Розділ Особистість, переглядів 11 377

«Лізингові механізми допоможуть аграріям не тільки подолати труднощі цьогорічної жнивної кампанії, а й відчути себе впевненими, конкурентоздатними гравцями на ринку», - переконаний Голова правління НАК «Украгролізинг» Микола Шпак.

alt Ніхто не сумнівається, що цьогорічні жнива в Україні позначаться серйозними проблемами. Розпочалися вони раніше минулорічних через спеку і відсутність опадів. Загалом погодні умови були неоднорідними - палюче сонце в одних регіонах, надмірні зливи та град в інших.

Але АПК лихоманять й інші неприємності. Через відсутність належного кредитування і вади цінової політики на ринку зерна, економіка більшості агропідприємств опинилася на критичній межі. Чи не єдиним рятівним механізмом для агровиробників залишається фінансовий лізинг, завдяки якому господарства продовжують отримувати необхідну сільгосптехніку та обладнання.

- Миколо Васильовичу, через брак нової техніки господарства ледь встигають збирати врожай у належні агротехнічні терміни. Одещина скаржиться, що закупила нинішнього року на 70 збиральних комбайнів менше, ніж торік. Довелося чверть їх орендувати з інших областей. Вінницькій області бракує майже 600 високотехнологічних комбайнів, через що навантаження на один у деяких районах сягає, зокрема, 430 га при нормі 100-120. Подібна ситуація й в інших регіонах. Придбати нову техніку та обладнання зараз є надія хіба що завдяки лізингу...

Микола Шпак: - Ми добре розуміємо, у якій фінансовій скруті зараз опинилися господарства, і як їм потрібен саме інструмент лізингу, щоби закупити не таку дорогу, як імпортна, але якісну вітчизняну техніку. На 1 липня нинішнього року ми змогли передати товаровиробникам у лізинг 183 одиниці техніки на загальну суму 47,2 млн. грн., у тому числі 89 тракторів на 17,7 млн. грн. і 36 зернозбиральних комбайни на 25,4 млн. гривень.

Дефіцит обігових коштів можна частково покрити і через механізм реалізації цільових державних програм, зокрема, через фінансовий лізинг. Тим паче, нагодилися помітні законодавчі зміни. Зокрема, змінився розмір першого внеску на придбання сільгосптехніки в лізинг з 15% на 10%. Суттєво спрощена процедура закупівлі техніки нашою компанією для подальшої передачі її аграріям на умовах фінансового лізингу. Постанова Кабінету Міністрів №500 від 20 травня дозволяє тепер робити закупівлі в одного учасника без погодження з Мінекономіки, як це було раніше. Зрозуміло, така система значно оптимізує процес, позбавляє його зайвих уточнень і погоджень.

Щоправда, через підготовку такої актуальної урядової постанови довелося дещо затримати підписання цьогорічних угод і з виробниками сільгосптехніки, і з нашим давнім партнером - Харківським тракторним заводом. Уклали договір тільки 11 червня, зате вже за новими умовами. На завод, який навіть мусив на деякий час призупиняти виробництво через брак коштів, уже спрямовано передоплату - 931,7 тис. гривень. А загалом передбачено закупівлю тракторів ХТЗ на 10 млн. 896 тис. гривень.

Отож, лізинг виручає не лише селян, а й виробників техніки. До нас тепер буквально за порятунком самі звертаються поважні підприємства. Наприклад, ведуться переговори про придбання у лізинг для агровиробників потужних автомобілів КрАЗ, виробництво яких критично впало через кризові явища.

- Чи має компанія змогу вибирати заводи-виробники, в яких закуповує техніку для подальшої її передачі у фінансовий лізинг?

- Все найкраще за технічними і ціновими параметрами, що виробляють вітчизняні підприємства, ми пропонуємо сьогодні аграріям. Щоправда, після того, як Міжвідомча експертна рада з питань визначення пріоритетів у виробництві нової техніки та обладнання для сільгоспвиробників розгляне і погодить перелік заводів-виробників, підготовлений і поданий нами. Як, до речі, і граничні ціни на техніку.

- Як часто збирається на свої засідання ця рада?

- Не рідше одного разу на півріччя. Хоча, в разі потреби, голова ради має право скликати позачергові засідання, що нерідко і відбувається. Однак і цього недостатньо для оперативного розв'язання всіх проблем, з якими доводиться стикатись у роботі. Тому ми вийшли з конкретними пропозиціями до Уряду щодо удосконалення діяльності Міжвідомчої експертної ради. На наш погляд, треба суттєво скоротити її кількісний склад, що зробить її мобільнішою та цілеспрямованішою. Ще одна наша пропозиція - розширити повноваження ради, що, сподіваємось, і буде зроблено.

- Але чи вчасно надходитиме державне фінансування, завдяки якому забезпечуються лізингові схеми? Є така впевненість?

- Усім треба чітко зрозуміти головне: у Держбюджеті просто так не з'явилося і не з'явиться жодної копійки. Ота наша рятівна сума у 153 мільйони належних на лізинг бюджетних гривень формується із коштів повернення планових лізингових платежів за техніку й обладнання, які вже працюють на вітчизняному аграрному ринку. Схема тут доволі проста: чим більше коштів повертається від лізингоодержувачів, тим більше у компанії можливостей задовольнити попит аграріїв. Не боюся повторити: повернення лізингових платежів - єдине реальне джерело фінансування агровиробників. Тому контроль за його дотриманням вважаємо нашою спільною, державною справою. Якщо є в області великий боржник, то потерпають інші виробники. Отож, неплатники шкодять не лише самі собі, а й, у першу чергу, своїм землякам, адже нову техніку намагаємось першим передати тим регіонам, де найменше боргів.

- У господарствах жваво обговорюють ініціативу вашої компанії приймати розрахунки за лізингові платежі зерном нинішнього врожаю. За якими цінами вони відбуватимуться? Як далі ви розпоряджатиметеся цим зерном?

- Ми справді вийшли з такою ініціативою, намагаючись розширити можливості селян розрахуватися за взяту у лізинг техніку. Та уточню: зерном та іншою ліквідною продукцією ми приймаємо розрахунки за борги тільки минулих років. Цьогорічні проплати здійснюються виключно грошима. Зауважу: сума боргів лізингоодержувачів перед «Украгролізингом» на 1 січня 2009 року становить 43,2 млн. гривень.

Ми ретельно підійшли до розробки механізму компенсації боргів зерном. Сьогодні питання цін стало, здається, найактуальнішим і найдраматичнішим. Свої умови пробують диктувати потужні зернотрейдери. Взялися до роботи спеціальні підрозділи Антимонопольного комітету. Ми мусимо врахувати інтереси сільгоспвиробника, держави та водночас проаналізувати об'єктивну ситуацію на ринку в моменти закупівель. Попередня робота вже зроблена. Тепер маємо визначені, обґрунтовані ціни на всі культури, розрахунки за якими будемо організовувати. Вони, вочевидь, змінюватимуться щотижня залежно від загальної ситуації, але однозначно будуть вищими за середні ціни на зернопродукцію, встановлену трейдерами на регіональних ринках.

Водночас ми також подбали про належне зберігання зерна, яке надходитиме в рахунок розрахунків за лізингові платежі. Співробітники наших обласних філій вивчили можливості місцевих сертифікованих елеваторів, зерносховищ, перевірили, де в їх регіонах є належні умови для якісного зберігання зерна. Одним із основних критеріїв їх відбору, крім ціни, була відповідність вимогам Аграрного фонду України. З фондом ми одразу домовилися про ефективну та взаємовигідну співпрацю.

Обласні філії отримали чіткий механізм співпраці з аграріями щодо погашення колишніх боргів. За новою схемою боржник здає зерно нового врожаю на сертифікований елеватор і укладає з НАК «Украгролізинг» договір відповідального зберігання та Форму №13 (складське свідоцтво) без права відвантаження. Під такі партії зерна компанія шукатиме клієнтів, а вирученими коштами розраховуватиметься із Держказначейством. При цьому партія зерна в одній області не має бути меншою за 300 тонн.

Керівники обласних філій повідомили: вже мають попередні домовленості з господарствами-боржниками щодо роботи за новими схемами погашення боргів. Тож агровиробники отримали шанс нарешті сплатити борги, розрахуватися з нами, а значить - і з державою за техніку й обладнання, які взяли в лізинг й активно використовують.

Роман ВАТРИЧ