Сприятливі природні умови Одеської області дозволяють вирощувати тут багато сільськогосподарських культур: озиму пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, а також рис, цукровий буряк. За об'ємом виробництва винограду, виноматеріалів і зернових культур Одещина за правом вважається лідером в Україні.
Про ці та інші факти розповідає начальник Головного управління агропромислового розвитку Одеської ОДА Анатолій НОВАКОВСЬКИЙ.
–Сільське господарство є другою галуззю за обсягом виробництва і зайнятості трудових ресурсів в нашому регіоні. У цю сферу залучено 30 відсотків населення, зосереджено більше половини виробничих фондів, виробляється 42 відсотки валового суспільного продукту, 80 відсотків товарів народного споживання, формується майже 30 відсотків бюджету області. АПК області – це більше тисячі підприємств і організацій всіх форм власності і господарювання.
Славиться регіон стабільним виробництвом високоякісного зерна, овочів, винограду. Минулого року, наприклад, не зважаючи на суворі морози, сільгосптоваровиробники області зібрали 2 мільйони 808 тисяч тонн зерна, що перевищило середні показники останніх п'яти років більш як на 300 тисяч тонн і є найвищим результатом серед регіонів України.
У валовому виробництві зернових в господарствах області домінує озимина. Щорічно урожай озимої пшениці перевищує один мільйон тонн.
– Чи відбилася аномально тепла зима на стані озимині в нинішньому році?
– Озимі культури займають 806 тисяч 500 гектарів. Не зважаючи на специфіку погодних умов, абсолютна більшість площ озимини – 85-90 відсотків – в хорошому і задовільному стані. Але через суху погоду в осінньо-зимовий період зараз волога в метровому шарі ґрунту – приблизно 35-45 відсотків від середніх багаторічних показників. Фахівцями управління обласних служб, представниками аграрної науки проведено низку заходів на рівні області та районів по виробленню стратегії і тактики проведення комплексу весняно-польових робіт з урахуванням особливостей погоди.
У нинішньому році ми розраховуємо зібрати з площі 1100 тисяч гектарів більше 2 мільйонів тонн зерна. А це означає, що область повністю задовольнить свою потребу як в продовольчому, так і фуражному зерні, а його надлишки будуть реалізовані іншим споживачам.
– Наскільки забезпечено збереження зернових в області?
– Минулого року по всій території Одещини було сертифіковано 37 елеваторів. У цивілізованих державах, де відшліфовані взаємини учасників ринку, зерно, проходячи від внутрішнього елеватора до порту, дорожчає не більше ніж на 15 відсотків. У нас же ця цифра досягає 45 відсотків. Щоб зменшити витрати по транспортуванню і зберіганню зерна, в портах Південному і Іллічевському були побудовані зернові термінали. Вони задовольняють попит в послугах із зберігання і перевантаження зерна не тільки Одеської, але і Миколаївської, Херсонської областей і інших регіонів.
– Одеська область виробляє близько половини винограду і виноматеріалів України. У чому секрет лідерства?
– Унікальні кліматичні та природні умови дозволяють у восьми районах області сконцентрувати 40 відсотків всіх виноградних насаджень України. До того ж, впродовж семи років працює державна програма з підтримки виноградарства. Часткова компенсація державою витрат по закладці то догляду за молодими виноградниками створила відповідний економічний інтерес, що дозволяє декілька останніх років щорічно закладати близько 2 тисяч гектарів нових виноградників.
– Анатолію Григоровичу, споживача завжди хвилює екологічна безпека сільськогосподарської продукції...
– Маю вас завірити, що обсяги застосування добрив і отрутохімікатів в агропромисловому комплексі Одеської області в 5-8 разів менше, ніж в розвинених зарубіжних державах. Але без засобів захисту в сучасному виробництві сільськогосподарської продукції не обійтися. Згідно з розрахунками наших фахівців, для підгодівлі озимини необхідно придбати 70 тисяч тонн мінеральних добрив. В даний час вже закуплено 50 тисяч тонн. Крім того, для захисту посівів озимини необхідно 245 тонн гербіцидів і 100 тонн фунгіцидів і інсектицидів – це більше, ніж в минулому році, оскільки погода сприяла зимівлі бур'янів і накопиченню на полях, що засівали озиминою, підвищеного інфекційного фону шкідливих мікроорганізмів. ВАТ "Облагрохім" пішло назустріч аграріям і реалізувало господарствам регіону агрохімікати на суму 4 мільйони гривень у вигляді товарного кредиту під урожай.
– Чи достатнім буде фінансування весняно-польових робіт?
– Плануємо залучити близько 1,5 мільйонів гривень. Половина витрат буде покрита за рахунок оборотних коштів виробників сільськогосподарської продукції. Інше – кредити. У 2006 році господарства області отримали більше 500 мільйонів гривень банківських кредитів і в абсолютній більшості, маючи хорошу кредитну історію, зможуть вирішити цю задачу в поточному році.
– Останніми роками спостерігається підйом виробництва овочевих культур, які колись складали славу агропромислового комплексу регіону. Про який приріст можна вже говорити?
– Дійсно, після багатьох років спаду, ось вже третій рік маємо стабільне зростання виробництва овочів у регіоні. У 2006 році було вироблено майже 570 тис. тонн овочевих культур. У регіоні природою створено особливі умови для вирощування високоякісних томатів, причому, як показують дослідження, саме в нашій області накопичується найбільша кількість сухих речовин в урожаї цієї культури. Приємно відзначити, що овочівництво відроджується не тільки в сільськогосподарських підприємствах, але також і в особистих господарствах громадян. В основному через те, що стало економічно вигідно займатися виробництвом овочів.
– Одеська область лідирує в Україні за кількістю фермерських господарств. Які Ви бачите перспективи їхнього розвитку?
– На сьогодні в регіоні налічується близько 7 тисяч фермерських господарств, а це майже 13 відсотків від загального числа фермерів держави. Середній розмір землі у власності або оренді фермерського господарства складає 34 гектари.
На превеликий жаль, хочемо ми цього чи ні, але в сільськогосподарській галузі, як і в інших, завжди домінуватиме принцип економічної доцільності, бажання заробити. Враховуючи масштаби і специфіку природно-кліматичних умов області, нову техніку, технологічне обладнання, доходиш висновку, що все підпорядковано і налаштовано на великотоварне високоефективне сільськогосподарське виробництво.
До цього ж висновку приводять елементарні економічні розрахунки: вигідніше обробляти землю комбінованими, широкозахватними агрегатами, які ніяк не застосуєш на ділянках в 2-3-5 гектарів. До того ж, у великих сільськогосподарських підприємствах простіше і дешевше організувати відповідний технологічний, ветеринарний, санітарний і інші види контролю виробництва продукції. Там, де фермерам вистачить далекоглядності і таланту для того, щоб об'єднатися, вони зможуть вижити і конкурувати. В іншому разі фермерські господарства чекає самоліквідація.
Я дотримуюся думки, що такі культури як ягоди, делікатесні овочі, вироблювані невеликими партіями, повинні стати надбанням дрібних підприємств, тобто фермерів. Вирощування ж зерна, соняшника, цукрового буряка, тваринницької продукції – прерогатива крупних сільськогосподарських підприємств.
Розмовляла Ірина ВИШНЕВСЬКА