Бліц-інтерв'ю з міністром аграрної політики України Юрієм Мельником
– Як Ви оцінюєте досвід перебування українців на аграрній виставці в Данії?
– Вдруге українська делегація відвідує виставку «Агромек», і ми сподіваємось, що наше перебування на ній стане традиційним. До складу делегації увійшли 150 осіб – це посадовці, представники бізнесу, громадських професійних організацій і науки, тобто люди, від яких залежить розвиток сільського господарства в цілому.
Досвід Данії по багатьох напрямках для нас є показовим. Він повинен максимально використовуватися в усіх типах господарств, у першу чергу – фермерських. Ми послідовно розвиваємо співпрацю, яку було закладено два-три роки тому. Також будемо сприяти приходу в Україну данських фермерів, започатковувати нові виробництва і розвивати ті, які вже існують.
Я вдячний організаторам перебування української делегації, які показали нам сучасні підприємства з переробки молока та м'яса. Ми побачили реальні підприємства, які відповідають існуючим вимогам ЄС щодо якості продукції.
Також для нас досвід Данії є показовим з точки зору можливостей реалізації природного потенціалу країни в аграрному секторі. Я переконаний, що пройде кілька років, і максимальна кількість наших підприємств буде працювати за інтенсивними технологіями і досягати високих результатів. Мільйони тонн зерна, картоплі, молока, м'яса перетворяться на продукцію високої якості для внутрішнього і зовнішнього ринків. Але до такої амбітної мети ми будемо йти виважено і послідовно, крок за кроком.
– Чи виконуються міжурядові домовленості про реальну співпрацю українських і данських аграріїв, і що вже в Україні робиться конкретно?
– У нас є підписаний у 2005 році Меморандум між Міністерством аграрної політики України і данською фірмою «Грокія» щодо будівництва свинокомплексів.
Сьогодні завдяки сприянню Міністерства сільського господарства Данії і великій роботі надзвичайного і повноважного посла України у Королівстві Данія Наталії Зарудної ми вийшли на парафування міжміністерського Меморандуму. Просування бізнесу залежить від того, наскільки плідно співпрацюють органи державного управління. І те, що ми домовились про підписання цього міністерського Меморандуму в березні поточного року, є тим справжнім кроком, який дозволить розвивати співробітництво.
Дуже важливою є домовленість про візит міністра сільського господарства Данії Ханса Шмідта до України в травні-червні поточного року. Планується, що він співпаде з роботою нашої виставки «Агро-2007».
Ми також домовилися про візит представників Сільськогосподарської ради Данії, який буде присвячений реалізації конкретних інвестиційних проектів в Україні за данськими інвестиціями та технологіями.
Я переконаний, що нинішній візит української делегації є надзвичайно плідним, конструктивним. Програма дуже насичена, але тільки у такому режимі і потрібно працювати, якщо ми хочемо досягти позитивного результату.
– Що найбільше Вас вразило?
– Вразило, що все, про що говорять і пишуть, – реалізоване. Прочитати про технологію, коли з молока забирають все, залишається тільки вода, яка також використовується на виробництві, – одна річ. Але коли ти бачиш, що це реалізовано, і не у вигляді наукового експерименту, а на великому підприємстві «Арла Фудс», яке переробляє 750 тонн молока на добу, – це справді вражає. Захоплюють досягнення науки і сучасних технологій, що, в свою чергу, трансформуються у справедливу ціну на молоко, яке виготовляють фермерські господарства.
Вразило, що від розробки технології до її практичного впровадження проходить мінімальний відрізок часу. Знову-таки, це впровадження не в рамках наукової розробки, а у практичному виробництві товарної продукції. У Данії для доїння корів використовують дві тисячі роботів «Титан» ІІІ покоління. В Україні, на жаль, немає жодного вітчизняного аналога, немає і постачальників закордонних роботів.
– Але Ви, як міністр, знаєте, що для реалізації проектів повинна бути підтримка держави.
– Успіх складається з кількох складових. І основна – у завершенні аграрної реформи, яка, до речі, була започаткована лише шість років тому. Ми маємо вирішити земельні та майнові відносини, щоб не працювати в умовах «недомовленого» і «недоробленого». Це значною мірою стримує успішність аграрного бізнесу. Показовим є досвід Данії в частині політики підтримки фермерського господарства та фермерів. Ні для кого не секрет, що сьогодні наші підходи відрізняються від данських. Але вони продиктовані реаліями часу, в якому працює українське сільське господарство. Хочу вірити, що у 2007 році Україна стане членом Світової організації торгівлі. Тому з 1 січня наступного року маємо норми державної підтримки повністю адаптувати до норм, які діють в країнах СОТ.
Бюджет 2007 року для українського села не є оптимальним, але і не стримує розвиток. На 12% збільшено видатки держбюджету по цільових програмах підтримки сільського господарства. Це підтримка виробництва продуктів рослинництва і тваринництва, компенсація відсотків по кредитах комерційних банків, селекція в рослинництві та тваринництві, фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки, 30% компенсації вартості складної сільгосптехніки. Наші селяни заслуговують на те, щоб працювати на хорошій техніці, тому ми маємо забезпечити їм державну підтримку.
У 2008 році закінчується особливий режим стягнення ПДВ, буде запроваджено ринок земель сільськогосподарського призначення, Україна стане членом СОТ. Тому вже зараз ми повинні відпрацювати всі механізми, які дозволять у наступному році вести ефективне сільськогосподарське виробництво за нових умов. Це амбітні плани, але ми здатні їх досягти.
Підготувала Олена АРТЕМОВА. м.Хернінг, Данія
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше