Яка техніка - такий урожай

06 April, Розділ Фотобанк / Події(Новини), переглядів 4 324

Хто б там що не казав, але без хліба й до хліба українці не залишаться. І зерно в коморі буде, й картопля з цибулею у сховищах. Дбайливим господарям буде чим худобу годувати. Відтак і хліб, і сало, й ковбаса, й молоко має бути. Й буде, бо в українських селян є чим орати, сіяти, збирати урожай.

alt Хотілося б, звичайно, кращих засобів. Але й межи вдосконаленню немає. Отже, питанням інженерно-технічного забезпечення весняно-польових робіт було присвячено представницьку нараду-семінар, яка днями відбулася в Українському науково-дослідному інституті прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого.

В селищі Дослідницьке, що на Київщині, захід ініціювали міністерства аграрної та промислової політики спільно із зазначеним інститутом. А підтримали й взяли активну участь в актуальній нараді ще знані вчені, представники Головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, керівники підприємств, що виготовляють техніку для села, керівники НАК «Украгролізинг», обласних інспекцій Держтехнагляду.

Перед тим, як запросити всіх на пленарне засідання, директор УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Володимир Кравчук запропонував годину поспілкуватися в секціях за напрямками: інженерно-технічне забезпечення агропромислового комплексу, державна підтримка розвитку фінансового лізингу, здійснення нагляду за технічним станом машин. Потім запрошені відвідали майданчик, де оглянули технічні засоби для успішного сільського господарювання. По завершенні наочної частини розпочалося пленарне засідання.

Про стан і перспективи інженерно-технічного забезпечення АПК під час весняних польових робіт присутніх детально поінформував директор профільного департаменту Мінагрополітики Микола Даценко.

alt - За даними, що до нас надходять з регіонів, практично всі озимі культури сьогодні перебувають у доброму стані, - насамперед підкреслив Микола Сергійович. - Забезпеченість насінням сягає 104%.

Говорячи про технічне забезпечення посівної, Микола Даценко навів такі дані: «Цього року на весняно-польових роботах планується задіяти понад 300 тисяч тракторів і більш як 350 тисяч ґрунтообробних машин. Для зменшення навантаження на ці технічні засоби плануємо додатково залучити до робіт 30 000 механізаторів, а також трактори навчальних закладів і промислових підприємств. Сьогодні 95% тракторів уже готові працювати. Найкраще підготували техніку в Автономній Республіці Крим, на Дніпропетровщині, Прикарпатті, Кіровоградщині, Запоріжжі, Миколаївщині, Тернопіллі, Вінниччині, Харківщині. Закликаю поквапитися тих, хто «пасе задніх». До речі, якщо нам вдасться підвищити готовність техніки в Україні навіть на 1%, то це дасть змогу додатково вивести в поле ще понад 3000 тракторів. Уявляєте, який потенціал ще можна задіяти! Для ефективнішого використання техніки й успішнішого та оперативнішого завершення весняно-польових робіт рекомендуємо організувати роботу в дві зміни. Та при цьому не слід забувати про людей, що працюють у полі. Обов'язково потрібно налагодити належне й своєчасне їх харчування».

Доповідач приділив чимало уваги системам і технологіям обробітку ґрунту, що дозволяють значно скоротити витрати паливно-мастильних засобів та понизити собівартість готової продукції, що позитивно позначиться на конкурентоспроможності й сприятиме покращанню позицій вітчизняного виробника на світових ринках. Микола Даценко, зокрема, порадив учасникам семінару ознайомитися з досвідом Дніпропетровщини, де корпорація «Агро-Союз» активно запроваджує технології мінімального обробітку ґрунту, завдяки чому вдалося зменшити потреби в нафтопродуктах утричі.

alt А голова правління НАК «Украгролізинг» Микола Шпак розповів присутнім про доволі сприятливі умови придбання техніки на умовах фінансового лізингу. На проблемах якості й конкурентоспроможності вітчизняної техніки та обладнання, що випробовував УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, детально зупинився директор цієї авторитетної установи Володимир Кравчук. На жаль, результати проведених досліджень свідчать, що вітчизняним виробникам технічних засобів для АПК ще є над чим попрацювати.

Думки з приводу

Сергій КАРАБИЛО, директор ТОВ Торговий дім «ХТЗ»:

«І ми, виробники вітчизняної сільськогосподарської техніки, і власне виробники сільгосппродукції, які працюють на наших тракторах, перебуваємо в одному човні, якого не можна розхитувати, інакше потонуть всі. Сьогодні - ми, завтра - аграрії. Відтак треба саме зараз, сьогодні, а не завтра, створити всі умови, щоб вітчизняний агровиробник отримав реальну змогу придбати в достатній кількості потрібні йому технічні засоби вітчизняного виробництва. Українські машинобудівники можуть повною мірою забезпечити відповідні потреби наших аграріїв у якісній і доступній техніці. Навіщо ж витрачатися на дуже дорогу імпортну? Хіба патріотично підтримувати зарубіжного виробника, в той час коли саме ми платимо всі податки до вітчизняної державної казни? Від такої «підтримки» завтра на нашій родючій землі збагачуватимуться іноземні латифундисти, а не українські селяни. Хочеться сподіватися, що цього не трапиться. Тож треба всім на нашому човні взятися за весла - і владі, і машинобудівникам, і селянам - та завзятіше гребти в одному напрямі».

Юрій Пономар, генеральний директор сільськогосподарського товариства «Агрофірма «Красне»:

- Ми, виробники продукції, тримаємо робочі колективи, платимо заробітну плату, платимо внески до Пенсійного фонду. Мінімум - це 10% товарообігу йде не різні види платежів до бюджету. Навантаження податкове надзвичайно велике. Повсякденними проблемами ми затуманюємо собі очі, не маємо можливості взяти кредити на розвиток виробництва, впровадження нової машини, нового технологічного обладнання. Бо це все недешево коштує. У нас в Одесі, наприклад, виготовляють хороші високопродуктивні машини лазерним або іншими способами різки металу. Відповідно коштують такі машини під мільйон гривень. Тож ми не маємо можливості купити таке обладнання. Значить, треба мати якусь лізингову схему чи кредитування для таких цілей. Можна впроваджувати нові технологічні лінії, нове обладнання, - ми тоді будемо конкурентоспроможними. А ми як зупинилися 20 років тому, так і топчемося на одному місці. Існуюча система оподаткування в країні направлена на вимивання оборотних коштів з підприємства (ПДВ, податок на прибуток з підприємства тощо), ми платимо як мінімум 10 різних видів податків. Потрібні зміни в оподаткуванні для машинобудівного комплексу. Тим більше - під час кризи».

Василь ШАЛЕНКО