Аграрний тиждень. Україна
» » » Плоди та овочі. Ринок надій?
» » » Плоди та овочі. Ринок надій?

    Плоди та овочі. Ринок надій?



     

     alt«Комерційне плодоовочівництво, квітництво та озеленення в Україні». З такою назвою наприкінці лютого в Києві відбулась спеціалізована конференція для тих, хто працює в галузях овочівництва і озеленення наших міст, сіл і селищ. Організатором форуму стала асоціація "Український клуб аграрного бізнесу".

     

       Унікальність події в тому, що вперше вдалося зібрати під одним дахом фахівців тих напрямів аграрного виробництва, які на заході об’єднуються англійським словом „horticulture”.

    Виступаючи перед присутніми, президент асоціації Олексій Лисиця розповів, що в Україні, на жаль, ці напрями працюють під контролем різних відомств. Звичайно, це аж ніяк не сприяє розвитку галузей. І тим не менш, у них спостерігаються стабільні темпи зростання виробництва - приблизно 20% щороку.

       Взагалі ж, якщо говорити про структуру ринку цієї галузі, то за даними експерта асоціації Карен Фішер, 70% продукції – це овочі, 25% - фрукти та ягоди, 3% - продукція розсадників, решта – квіти.

       Слід відмітити, що виробництво зрізаних квітів в Україні розвивається стрімкими темпами. Попри те, що на нашому ринку все ще переважає імпортний товар, на ноги встають і українські квітникарські господарства. Тільки за минулий рік вітчизняне виробництво квітів зросло на 10%.

     

    alt  Олександр Сікачина, експерт проекту ПРООН в Україні, назвав попередні оцінки щодо структури виробництва овочів у 2009 році. На фоні зростання виробництва помідорів та огірків, виробництво моркви, буряку, капусти і цибулі знизилось в середньому на 20-30%, що поряд із наявністю проблем зі зберіганням овочів могло стати причиною досить високого сезонного зростання цін в Україні на початку 2010 року.

       Зрозуміло, що за цими тенденціями спостерігають з-за кордону. Галузь стає привабливою для іноземців. Так, директор підприємства з Нідерландів Фредеріка Фогел зазначила, що для них Україна цікава не лише з огляду на її ґрунтово-кліматичні умови, а й на її географічне положення. Україна була, є і буде тою ланкою, що поєднує Схід і Захід. Ось чому у планах компанії з впровадження низки нідерландських проектів у нашій країні - побудова овочевого гуртового складу поблизу столиці.

       Разом із тим, за словами пані Фогел, однією з проблем українського виробництва плодів і овочів є їхня якість. «Якщо ви хочете виходити на міжнародні ринки, треба, щоби ваша продукція відповідала міжнародним стандартам», - переконує вона. Серед інших проблем, які є перепоною у міжнародній торгівлі, - нерозвинена інфраструктура і слабка логістика.

    Водночас не лише країни заходу роблять кроки назустріч нашій країні. Є і зворотній рух. Нині тривають переговори по створенню зони вільної торгівлі між ЄС і Україною, про що на конференції розповів заступник директора Департаменту з питань адаптації законодавства Мінюсту України Тарас Качка. В цих перемовинах дуже складними є питання, пов’язані з продукцією плодоовочівництва. У першу чергу це стосується системи фітосанітарного контролю, яку, за словами Тараса Качки, Україна намагається наблизити законодавчо до системи ЄС. Ця система має складатися з трьох компонентів: державний контроль, контроль на виробництвах (HACCP) і наявність лабораторій. Якщо на рівні держави і налагодження систем контролю якості на виробництвах відбуваються певні зрушення, з лабораторіями не все гаразд – їх замало і не всі з них сертифіковані відповідно до вимог ЄС.

    Тарас Качка підкреслив, що на переговорах Україна займає свою чітку сформовану позицію. «Ми не хочемо повторити сумну долю болгарських виробників, які без застережень погодилися на впровадження європейських стандартів у своїй країні», - підкреслив представник Мінюсту. За його словами, якщо, наприклад, ввести прийняті в ЄС норми щодо пакування плодоовочевої продукції, то ми відкриємо дорогу західному виробникові, водночас наклавши непосильний тягар на вітчизняного.

       Необхідність зміцнення позицій вітчизняного плодоовочівника розуміє і Міністерство агрополітики України. Так, Оксана Лопатко, представник Департаменту ринків рослинництва Мінагрополітики, основну увагу присутніх на конференції зосередила на заходах сприяння розвитку сільськогосподарських кооперативів, а також оптових ринків агропродукції, де овочі, картопля і квіти повинні бути представлені особливо широко.

       Зі свого боку про проблеми, пов’язані з торгівлею, говорили й самі виробники плодоовочевої продукції. За словами президента холдингу «Агрофьюжн» Сергія Сипка, бар’єром на шляху такої продукції на ринок ЄС є неузгодженість у законодавстві щодо зовнішньоекономічних договорів. Його підприємство, яке є лідером виробництва томатної пасти в Україні, зіткнулося з цим питанням, підписавши контракт із німецькою стороною. «Нам надіслали контракт на одному аркуші паперу, де було просто зазначено, що певна компанія купує у нас певну партію томатної пасти за певною специфікацією, - зазначив пан Сергій. - За такими контрактами працюють всі компанії у ЄС.» Але, на жаль, не в Україні. І тому на митному кордоні холдингові знадобилася допомога юридичної компанії для узгодження цього контракту з українським законодавством.

       Ще одне питання – стабільна якість продукції. Цей критерій дуже важливий для мереж роздрібної торгівлі. Максим Діденко, керівник відділу закупівель "Овочі і фрукти" однієї з мереж супермаркетів, відзначив, що вони зараз звертають велику увагу на ділову репутацію постачальника та його здатність до регулярних поставок продукції протягом року. І ці критерії у багатьох випадках набувають навіть більшого значення, ніж ціна продукції. За його словами, велика кількість дрібних і непередбачуваних постачальників відпала за час кризового 2009 року.

       Цю думку підтвердив і Юрій Богуславський, засновник компанії, що постачає продукти переробки овочів у роздрібну торгівлю. Він також вказав на можливість розширення обсягів виробництва і збуту замороженої продукції, яка після девальвації гривні стала більш конкурентоспроможною не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку. Юрій Богуславський зазначив, що зараз з’явилися серйозні перспективи отримання частки ринку сусідніх держав для української продукції, особливо Росії.

       Загалом, усі учасники конференції налаштовані досить оптимістично щодо майбутнього розвитку виробництва, переробки і збуту овочів, фруктів і зелених насаджень в Україні. Оптимістичними будемо і ми. Чи не так?

                                                                                                

     

                                                                                             Ростислав ПАНІЧЕВ





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Плоди та овочі. Ринок надій?



 

 alt«Комерційне плодоовочівництво, квітництво та озеленення в Україні». З такою назвою наприкінці лютого в Києві відбулась спеціалізована конференція для тих, хто працює в галузях овочівництва і озеленення наших міст, сіл і селищ. Організатором форуму стала асоціація "Український клуб аграрного бізнесу".

 

   Унікальність події в тому, що вперше вдалося зібрати під одним дахом фахівців тих напрямів аграрного виробництва, які на заході об’єднуються англійським словом „horticulture”.

Виступаючи перед присутніми, президент асоціації Олексій Лисиця розповів, що в Україні, на жаль, ці напрями працюють під контролем різних відомств. Звичайно, це аж ніяк не сприяє розвитку галузей. І тим не менш, у них спостерігаються стабільні темпи зростання виробництва - приблизно 20% щороку.

   Взагалі ж, якщо говорити про структуру ринку цієї галузі, то за даними експерта асоціації Карен Фішер, 70% продукції – це овочі, 25% - фрукти та ягоди, 3% - продукція розсадників, решта – квіти.

   Слід відмітити, що виробництво зрізаних квітів в Україні розвивається стрімкими темпами. Попри те, що на нашому ринку все ще переважає імпортний товар, на ноги встають і українські квітникарські господарства. Тільки за минулий рік вітчизняне виробництво квітів зросло на 10%.

 

alt  Олександр Сікачина, експерт проекту ПРООН в Україні, назвав попередні оцінки щодо структури виробництва овочів у 2009 році. На фоні зростання виробництва помідорів та огірків, виробництво моркви, буряку, капусти і цибулі знизилось в середньому на 20-30%, що поряд із наявністю проблем зі зберіганням овочів могло стати причиною досить високого сезонного зростання цін в Україні на початку 2010 року.

   Зрозуміло, що за цими тенденціями спостерігають з-за кордону. Галузь стає привабливою для іноземців. Так, директор підприємства з Нідерландів Фредеріка Фогел зазначила, що для них Україна цікава не лише з огляду на її ґрунтово-кліматичні умови, а й на її географічне положення. Україна була, є і буде тою ланкою, що поєднує Схід і Захід. Ось чому у планах компанії з впровадження низки нідерландських проектів у нашій країні - побудова овочевого гуртового складу поблизу столиці.

   Разом із тим, за словами пані Фогел, однією з проблем українського виробництва плодів і овочів є їхня якість. «Якщо ви хочете виходити на міжнародні ринки, треба, щоби ваша продукція відповідала міжнародним стандартам», - переконує вона. Серед інших проблем, які є перепоною у міжнародній торгівлі, - нерозвинена інфраструктура і слабка логістика.

Водночас не лише країни заходу роблять кроки назустріч нашій країні. Є і зворотній рух. Нині тривають переговори по створенню зони вільної торгівлі між ЄС і Україною, про що на конференції розповів заступник директора Департаменту з питань адаптації законодавства Мінюсту України Тарас Качка. В цих перемовинах дуже складними є питання, пов’язані з продукцією плодоовочівництва. У першу чергу це стосується системи фітосанітарного контролю, яку, за словами Тараса Качки, Україна намагається наблизити законодавчо до системи ЄС. Ця система має складатися з трьох компонентів: державний контроль, контроль на виробництвах (HACCP) і наявність лабораторій. Якщо на рівні держави і налагодження систем контролю якості на виробництвах відбуваються певні зрушення, з лабораторіями не все гаразд – їх замало і не всі з них сертифіковані відповідно до вимог ЄС.

Тарас Качка підкреслив, що на переговорах Україна займає свою чітку сформовану позицію. «Ми не хочемо повторити сумну долю болгарських виробників, які без застережень погодилися на впровадження європейських стандартів у своїй країні», - підкреслив представник Мінюсту. За його словами, якщо, наприклад, ввести прийняті в ЄС норми щодо пакування плодоовочевої продукції, то ми відкриємо дорогу західному виробникові, водночас наклавши непосильний тягар на вітчизняного.

   Необхідність зміцнення позицій вітчизняного плодоовочівника розуміє і Міністерство агрополітики України. Так, Оксана Лопатко, представник Департаменту ринків рослинництва Мінагрополітики, основну увагу присутніх на конференції зосередила на заходах сприяння розвитку сільськогосподарських кооперативів, а також оптових ринків агропродукції, де овочі, картопля і квіти повинні бути представлені особливо широко.

   Зі свого боку про проблеми, пов’язані з торгівлею, говорили й самі виробники плодоовочевої продукції. За словами президента холдингу «Агрофьюжн» Сергія Сипка, бар’єром на шляху такої продукції на ринок ЄС є неузгодженість у законодавстві щодо зовнішньоекономічних договорів. Його підприємство, яке є лідером виробництва томатної пасти в Україні, зіткнулося з цим питанням, підписавши контракт із німецькою стороною. «Нам надіслали контракт на одному аркуші паперу, де було просто зазначено, що певна компанія купує у нас певну партію томатної пасти за певною специфікацією, - зазначив пан Сергій. - За такими контрактами працюють всі компанії у ЄС.» Але, на жаль, не в Україні. І тому на митному кордоні холдингові знадобилася допомога юридичної компанії для узгодження цього контракту з українським законодавством.

   Ще одне питання – стабільна якість продукції. Цей критерій дуже важливий для мереж роздрібної торгівлі. Максим Діденко, керівник відділу закупівель "Овочі і фрукти" однієї з мереж супермаркетів, відзначив, що вони зараз звертають велику увагу на ділову репутацію постачальника та його здатність до регулярних поставок продукції протягом року. І ці критерії у багатьох випадках набувають навіть більшого значення, ніж ціна продукції. За його словами, велика кількість дрібних і непередбачуваних постачальників відпала за час кризового 2009 року.

   Цю думку підтвердив і Юрій Богуславський, засновник компанії, що постачає продукти переробки овочів у роздрібну торгівлю. Він також вказав на можливість розширення обсягів виробництва і збуту замороженої продукції, яка після девальвації гривні стала більш конкурентоспроможною не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку. Юрій Богуславський зазначив, що зараз з’явилися серйозні перспективи отримання частки ринку сусідніх держав для української продукції, особливо Росії.

   Загалом, усі учасники конференції налаштовані досить оптимістично щодо майбутнього розвитку виробництва, переробки і збуту овочів, фруктів і зелених насаджень в Україні. Оптимістичними будемо і ми. Чи не так?

                                                                                            

 

                                                                                         Ростислав ПАНІЧЕВ





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.