- Державну підтримку садівництва гальмує недосконале законодавство
- №42 (254)
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Шанси і можливості України
- Пильну увагу – нашим грунтам
АГРОХІМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕМЛЕРОБСТВА
На черговому засіданні Бюро Президії Української академії аграрних наук вчені розглянули „Концепцію агрохімічного забезпечення землеробства України на період до 2015 року".
Заслухавши і обговоривши доповідь директора Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського", академіка УААН Святослава Балюка, Бюро Президії УААН відмітило, що застосування добрив і меліорантів є одним із головних важелів підвищення врожайності сільгоспкультур, отримання високоякісної продукції та відтворення родючості ґрунтів.
В Україні застосування добрив почало суттєво зростати з другої половини 60-х років. У 1986-1990 рр. на 1 га посівної площі вносили в середньому 148 кг діючої речовини NPK мінеральних добрив. Рівень застосування органічних добрив зростав до початку 90-х років. У 1966-1970 рр. у середньому за рік вносили в ґрунт 4,3 т/га, у 1986-1990 рр. - 8,7 т/га посівної площі. Вапнування проводилося на 1,0-1,5 млн. гектарах, гіпсування - на 300 тис. га щорічно і фінансувалося з державного бюджету.
В умовах переходу сільгоспвиробництва на ринкову основу обсяги застосування органічних і мінеральних добрив різко зменшилися. У 2007-2009 рр. органічних добрив внесено 0,6-0,7 т/га, мінеральних добрив - 51,2-62,7 кг/га діючої речовини. Суттєво скоротилися річні обсяги робіт з хімічної меліорації кислих (до 30-40 тис. га) і солонцевих (до 3-4 тис. га) ґрунтів.
Науковими установами академії розроблені технології вирощування зернових культур, які забезпечують урожайність зерна 6,0-9,0 т/га в залежності від зони вирощування. Ігнорування ж системи удобрення в технологіях вирощування зернових культур призводить до щорічного недобору 11-13 млн. т зерна.
Для забезпечення запланованого рівня продуктивності зернових культур та отримання валового збору на рівні 75-80 млн. т необхідно забезпечити внесення 160-180 кг/га діючої речовини NPK, що потребує додаткових інвестицій 875-1100 грн. на гектар посівної площі в порівнянні з 2009 роком. Результати досліджень наукових установ академії свідчать: для одержання високоякісного продовольчого зерна пшениці озимої необхідно вносити не менше 80-100 кг/га діючої речовини азотних добрив. У зв'язку з цим інвестиції для гарантованої окупності, у першу чергу, доцільно направити на вирішення вищезазначених проблем.
Сучасне агровиробництво вимагає уваги до збереження родючості ґрунту, розроблення систем удобрення культур і хімічної меліорації земель, виробництва нових форм органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів, впровадження новітніх агротехнологій їх застосування та сервісного агрохімічного обслуговування.
Одним із першочергових завдань є розрахунок потреби міндобрив на близьку та віддалену перспективу для ведення високопродуктивного землеробства.
Промисловість повністю забезпечує потребу агросектора у азотних добривах, виробляючи понад 2,0 млн. т діючої речовини. Проблема забезпечення фосфорними добривами обумовлена відсутністю запасів високоякісної фосфатної сировини в Україні. Потреба фосфорних добрив складає 1,0-1,2 млн. т, у т. ч. 300 тис. т фосфоритного борошна в перерахунку на 100% вміст Р2О5. Для вирішення проблеми необхідно збільшити обсяги імпорту фосфорної сировини та видобуток і переробку фосфоритів місцевих родовищ, використовувати фосфоровмісні відходи промисловості.
Загальна потреба землеробства в калійних добривах складає 700-800 тис. т К2О. ТОВ "Стебницький калійний завод", ВАТ "Оріана", ДП "Калійний завод", які працюють на базі Прикарпатського родовища, знизили виробництво калійних добрив до 5 тис. т на рік у перерахунку на 100% вміст К2О. Для забезпечення сільського господарства калійними добривами необхідно відновити потенційні обсяги виробництва існуючих підприємств, розробити нові форми сульфатних калійно-магнієвих добрив та міжгалузеву програму "Калійні добрива", в якій обґрунтувати необхідні заходи з розвитку калійної промисловості України.
Державна політика в АПК повинна бути спрямована на здешевлення кредитних ресурсів, на оптимальне забезпечення сільгоспвиробників добривами, хімічними меліорантами та іншими агрохімікатами для одержання запланованих валових зборів урожаю високої якості за будь-яких погодно-кліматичних умов.
Саме для вирішення названих завдань фахівці національних наукових центрів „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського" і "Інститут землеробства УААН" розробили проект концепції, яка містить основні напрями розвитку хімізації на перспективу і є базовим документом для розробки системи застосування органічних і мінеральних добрив, збереження родючості ґрунтів, підвищення продуктивності культур і якості продукції рослинництва.
Концепція розроблена з урахуванням законів України «Про пестициди і агрохімікати» (1995), «Про охорону земель» (2003), «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (2003), «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», Постанови Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд і державний контроль за додержанням законодавства про пестициди і агрохімікати» (1996), Комплексної галузевої програми «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року», інших нормативно-правових актів, а також аналізу світового та вітчизняного досвіду.
Основна мета концепції - визначити і конкретизувати систему пріоритетних напрямів розвитку агрохімічного забезпечення землеробства, механізми їх реалізації, науковий супровід в умовах ринкових відносин на період до 2015 року.
Зважаючи на загострення проблеми агрохімічного забезпечення землеробства та необхідність прийняття дієвих заходів із виправлення ситуації, що склалася, Бюро Президії УААН задовільно оцінило роботу наукових установ академії з питань наукового обґрунтування та розвитку агрохімічного забезпечення землеробства.
Бюро зобов'язало „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського" та „Інститут землеробства УААН" доопрацювати проект «Концепції агрохімічного забезпечення землеробства України на період до 2015 року», розробити проект Концепції Державної програми агрохімічного забезпечення землеробства України на період до 2015 року і надати для розгляду Відділенню землеробства, меліорації та агроекології. Це відділення, в свою чергу, за участі провідних науковців повинне підготувати й подати на розгляд Президії академії пропозиції Мінагрополітики та Мінпромполітики з питань подальшого розвитку агрохімічного забезпечення землеробства на період до 2015 року.
Науковим установам землеробського спрямування доручено при формуванні НТП УААН на 2011-2015 роки передбачити поглиблення досліджень з питань агрохімічного забезпечення землеробства і його наукового супроводу, посилити координацію робіт науковими установами УААН з виконання завдань НТП «Родючість, охорона і екологія ґрунтів» для створення зональних ґрунтово-агрохімічних баз даних і комп'ютерних систем управління продуктивністю сівозмін та якістю продукції за допомогою засобів хімізації. Також доручено прискорити розробку удосконаленої системи ґрунтової діагностики і нормативно-методичних документів, що встановлюють методи визначення поживних речовин в ґрунтах України та впровадити їх в мережу "Центрдержродючість".
У роботі Бюро взяли участь представники Міністерства аграрної політики України, Міністерства промислової політики України, "Центрдержродючості", ВАТ «Сумихімпром», науковці.
Анатолій ЗАРИШНЯК,
академік-секретар Відділення
землеробства, меліорації і агроекології,
член-кореспондент УААН
