Олійні тенденції та перспективи

21 January, Розділ Рослинництво, переглядів 4 108

У виробництві соняшникової олії Україна лідирує в світі і, маючи таку «олійну монополію», формує ціни на світових ринках. Чи збережемо ми ці позиції і надалі та чого очікувати виробникам олійних культур і переробникам в 2013 році? Саме ці питання обговорювали експерти в рамках нещодавнього Міжнародного конгресу «Зерновий Олімп».

Як відомо, основна вага в структурі світового виробництва олійних культур належить сої. І тут, на превеликий жаль, Україна не є першою, бо соя ще не популярна у наших аграріїв. Хоча експерти кажуть, що даремно сільгоспвиробники не звертають увагу на цю культуру. Адже в загальній світовій пропозиції олійних, за винятком пальмової олії, частка сої на світовому ринку складає 75%, а соняшнику - лише 10%.

Поки що основними виробниками сої є Бразилія, Аргентина, США. Експерти переконують, що і в Україні розширюються посівні площі під цією культурою. «Соя доволі позитивно впливає на родючість ґрунтів та є хорошою кормовою базою для тваринництва, - зазначила керівник аналітичного департаменту Консалтингової агенції ААА Марія Колесник. - До речі, соєвий шрот набагато кращий за соняшниковий, і в світі для відгодівлі тварин використовують саме його та продукти переробки кукурудзи. Соя та кукурудза є вигідними для вирощування в Україні, бо вони не прив’язані до зміни кліматичних умов і обидві культури можна використовувати в сівозміні».

Ще однією перевагою сої експерти називають достатньо високу ціну і, за прогнозами, зерно цієї культури і надалі дорожчатиме. Водночас є й недолік - високий рівень експорту сої, який свідчить про нестачу переробних потужностей в Україні. «За нашими прогнозами, в 2013 р. переробні потужності збільшаться мінімум на 200 тис. тонн. Ця тенденція матиме місце найближчі 5 років, - говорить Марія Колесник. - Тому очікується розширення посівних площ під соєю в Україні. Хочу звернути увагу на те, що дуже перспективним напрямом для України є виробництво соєвого шроту».

А от у виробництві соняшнику ми займаємо лідируючі позиції. На другому місці – Росія, яка суттєво наростила це виробництво, третє місце - за країнами ЄС.

«На 1 вересня 2012 р. Україна мала занадто великий обсяг перехідних залишків соняшнику - 1 млн. тонн, - констатує пані Колесник. - Бо виробники і переробники не розраховували на такий врожай. 10,5 млн. т – підсумок виробництва соняшника минулого року. Олійники вступили в новий сезон із тим, що почали переробляти врожай 2011 року. Тому в серпні 2012-го ми мали нарощення експорту, хоча, як правило, експорт соняшникової олії починає скорочуватися наприкінці сезону. В 2012 р., зважаючи на посуху, маємо скорочення виробництва соняшника до 9 млн. тонн. Це скорочення виключно по виробництву, а не по переробці».

Наступного маркетингового року (МР), прогнозує агенція ААА, Україна експортує не більше 1,5 млн. т соняшнику. «Україна вже не є лідером з експорту соняшнику, хоча лідирує за виробництвом цієї культури. Такі показники радують, бо свідчать про потужну переробну галузь і постачання на зовнішні ринки товару з більш високою доданою вартістю», - зазначає Марія Колесник.

Експерти також попереджають, що в 2012/2013 МР складеться парадоксальна ситуація, коли світове споживання соняшнику переважатиме світове виробництво. Тому очікується, що в Україні суттєво скорочуватимуться перехідні запаси соняшнику й будуть меншими за середньостатистичні. Водночас при зменшених запасах очікується зростання виробництва соняшникової олії на наступний МР. Внутрішнє ж споживання є стабільним і лишиться таким у найближчий час.

«Говорити про розширення сировинної бази не варто, - кажуть аналітики. - Вважаємо, що 10,5 млн. т соняшнику - це максимальний показник. Збільшити його можна лише за умови використання новітніх технологій, підвищення врожайності, але не за рахунок збільшення посівних площ під цією культурою. І все ж таки якщо Україна збільшуватиме виробництво соняшнику, то це автоматично збільшуватиме експорт, адже внутрішній ринок споживає сталу кількість цієї культури».

Дещо турбує експертів неточність і неправдивість статистики щодо виробництва соняшнику в Україні. Через запровадження урядом штрафних санкцій у звітність подають неправдиву інформацію, а через те що переробники не знають точну кількість соняшнику, в Україні є певні цінові коливання на початку і наприкінці сезону.

Ще одна олійна тенденція - певний сплеск на виробництво ріпаку. «Ця тенденція піде на спад і зупиниться на показнику 0,8-1 млн. тонн. За умов форс-мажорних обставин з боку погоди, такі цифри діятимуть ще найближчі 5 років. 80% зібраного ріпаку відразу йде на експорт, бо в ЄС дотують біодизельну промисловість. Відповідно наші виробники олії не можуть конкурувати з дотаційними цінами», - пояснює Марія Колесник.

Оскільки ріпак - культура виключно експортоорієнтована і ризикована, експерти не радять надавати їй перевагу.

Загалом динаміка цін на олійні культури в Україні і в світі має повністю аналогічні тенденції. Основні фактори, які впливатимуть на вартість олійних найближчим часом: світові ціни на нафту, рівень урожаю в Південній кулі Землі, ціни на пшеницю, надлишок переробних потужностей в Україні та курсова політика НБУ.

Людмила ЛЕБІДЬ