Розкинулось поле широке...

11 March, Розділ Рослинництво, переглядів 4 470

Ще край наш припорошує снігом та вимочує холодними дощами, а українська нива Півдня вже піднялась зеленими рядами сходів озимих і прийняла у своє родюче лоно ярі. Та не лише від ниви, знаємо, залежать майбутні врожаї.

- Навіть за поганих погодних умов валовий збір зерна торік порадував, склавши 46,2 млн. тонн, - каже заступник директора Департаменту землеробства, начальник відділу зернових та технічних культур Мінагрополітики Леонід Сухомлин, оцінюючи стан і перспективи галузі вітчизняного рослинництва. – Цей рік, а погодні умови поки що посприяли збереженню озимих, має додати урожаїв. Наше завдання – валовий збір зернових із часом довести до 100 млн. тонн. Та нині мова про 80 млн. тонн. За рахунок чого цього можна досягти? Завдяки інтенсифікації виробництва, більш активному впровадженню прогресивних технологій по догляду за посівами сільгоспкультур, збільшенню внесення міндобрив, технічному переоснащенню галузі рослинництва.

Є чимало невирішених проблем

Леонід Вікторович, зокрема, нагадав, що чимало господарств і досі ще використовує у роботі стару, радянських часів, сільгосптехніку. Тому у жнива щороку втрачається до 10-13 млн. т зерна (20-30% від валового збору). Та й самі жнива від того тривають довше на 15 і більше робочих днів. Зачекались поля і внесення належних норм міндобрив. Для порівняння: за радянських часів вносилось 140 кг міндобрив на гектар посівів (1990 р.). Щоправда, теперішні аграрії вже вийшли на рівень 80 кг/га (2011 р.), а треба - 150 кілограмів.

Ще одна проблема - часто посіви зернових проводяться по недопустимим попередникам, що також зменшує врожайність. Це вже багатьма враховано і виправляється. Один час селяни зменшували родючість ґрунту, спалюючи рештки сільгоспкультур безпосередньо на полях. Таке вже масово не робиться, і добре. Як і те, що для зберження вологи у ґрунті за потреби використовується нульовий обробіток. Але по запровадженню мінімальних технологій все ж відстаємо від Німеччини, де саме так обробляється 20% площ від загальних, Чехії (18%), коли у нас у 2007-му ця цифра становила 0%, у 2011 р. – 7,5%, а до 2017 року маємо вийти на 15%.

Бажає бути кращою і сортова політика. Адже за рахунок сортових ресурсів виробництво зерна можна збільшити на 20-30%. Бо є пшениця, яка дає по 100 ц/га, а на полях, тим часом, середній показник – 31 ц/га. На часі й увага до хімічної меліорації, на яку поки що витрачаються надто малі кошти, що своє не виправдовує.

А що ж посіяно, і які перспективи?

Зі слів Леоніда Сухомлина (на ІІІ Міжнародній виставці «Зернові технології»), під урожай зернових 2013 р. на полях України посіяно 8,1 млн. га озимих на зерно і понад 1 млн. га озимого ріпаку. На 95% площ отримані хороші сходи. Для сівби є у достатній кількості (102%) насіння ярих зернових культур. Помітна тенденція до збільшення попиту на міндобрива, засоби захисту рослин. Їх цілком достатньо для придбання.

Ще одне: пріоритети по зернових культурах в останні роки змінилися, і нині збільшені майже удвічі посіви кукурудзи (4,8 млн. га), залишається на першій позиції озима пшениця, за нею йде ячмінь. У південних областях трохи збільшиться посівів сорго, кукурудзи на зерно, більше уваги приділятиметься тритикале. Збільшаться до 2 млн. га посіви сої - як основного попередника під зернові. В цілому виробництво насіння сої має зрости до 5 млн. тонн.

Не менш суттєве для галузі рослинництва і таке: торік аграрії країни змогли вийти на виробництво 10 млн. т овочів, 23-24 млн. т картоплі. Ці показники врожаїв мають бути збереженими і, відповідно, збільшеними, аби нарощувати експорт плодоовочевої продукції. Прогнозується і збільшення виробництва цукрового буряку за рахунок переробки на біоетанол. Нині ж - проблема із реалізацією цукру... Серед масляних культур, виробництво яких зростає, основною нині є соняшник. Він, та ще кукурудза, ріпак, соя - у сьогоденні досить рентабельні. Хоча і решта має своє місце і на полях, і в рентабельності господарств.

Валентина ПИСЬМЕННА